Потенціал, що «спить»

Державне стимулювання іпотечного кредитування все ще не спрацювало

За результатами опитування керівників компаній, проведеного Національним банком у IV кварталі 2021 року, підприємства погіршили власні оцінки перспектив зростання обсягів виробництва товарів і послуг в Україні в наступні 12 місяців. Відповідний баланс відповідей зменшився до 8,3% порівняно з 21,5% у ІІІ кварталі 2021 року. При цьому рівень очікуваної бізнесом інфляції збільшився до 8,7% у наступні 12 місяців (порівняно із 7,8% у попередньому кварталі). Основним чинником очікуваного посилення інфляційного тиску підприємці вважають зростання витрат на виробництво (майже 80% респондентів), підвищення цін на світових ринках (43% відповідей) та прогнозоване послаблення курсу гривні до іноземних валют (40% відповідей).

Характерно, що посилення інфляційних очікувань бізнесу спостерігається на тлі прискорення зростання цін виробників, яке у грудні досягло 62,2% у річному вимірі. При цьому ціни на промислову продукцію, що використовується в межах України, зросли за рік на 74,2%, для споживання за межами України — на 24,5% відповідно. Найбільше зростання внутрішніх промислових цін спостерігалося у галузях, пов’язаних із видобуванням, переробкою та постачанням енергетичних товарів — понад як удвічі за рік зросли ціни у добуванні кам’яного вугілля, виробництві коксу та продуктів нафтопереробки, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря. В решті галузей промисловості зростання цін на товари, призначені для внутрішнього та зовнішнього ринку, відбувалося у 2021 році приблизно однаковими темпами.

Високі закупівельні ціни на продукцію проміжного споживання стимулювали підприємства знижувати залишки готової продукції (більшість підприємств оцінює їх поточний рівень як нижчий, ніж нормальний) та працювати на нижчому від потенціалу рівні, утримуючи запас вільних виробничих потужностей.

Індекс ділових очікувань підприємств залишається позитивним, хоча і зменшився до 112,1% порівняно з 114,3% у попередньому кварталі. Компанії також зберігають помірний оптимізм щодо поліпшення свого фінансового стану (9,7% у IV кварталі 2021 р. порівняно з 12,7% у III кварталі 2021 р.), розраховуючи на збільшення обсягів реалізації продукції, у тому числі на зовнішньому ринку (баланс відповідей 21,8% та 20,6% відповідно) та активізацію інвестиційної активності (19,3%).

Охолодження виробничої активності підприємств обумовило зниження їх попиту на позикові кошти. Частка підприємств, які планують брати банківські кредити, зменшилася до 38,5% (порівняно з 40,4% у ІІІ кварталі 2021 р.). Враховуючи, що понад три чверті підприємств планують залучати кошти в національній валюті, високі ставки за такими кредитами були визначені як найбільша перешкода для залучення нових кредитів (52,2% відповідей). При цьому оцінки бізнесу щодо жорсткості умов доступу до банківських кредитів знижуються шостий квартал поспіль.

БЮДЖЕТНА СФЕРА

За результатами першого аукціону із розміщення державних цінних паперів у січні 2022 року, Міністерством фінансів було залучено 3,9 млрд гривень, з яких найбільшим попитом користувалися дворічні ОВДП (2,1 млрд гривень). За рахунок подовження середньозваженої строковості та підвищення граничних ставок запозичень за окремими випусками середньозважена ставка нових розміщень 11.01.2022 р. зросла до 12,45%, що майже на 100 б. п. вище від середньозваженої ставки первинних розміщень у 2021 році. Зокрема, середньозважена ставка за тримісячними ОВДП збільшилася на 45 б. п., за дво— та трирічними — на 5 б. п. порівняно з попереднім аукціоном.

Під час аукціону, що відбудеться 18.01.2022, інвесторам буде запропоновано лінійку гривневих облігацій зі строками від 6 місяців до 5 років, а також облігації в доларах США на строки 6 та 12 місяців. Імовірно, попит з боку потенційних інвесторів буде стриманий, зважаючи на очікування щодо рішення Правління НБУ з процентної ставки, заплановане на 20.01.2022 р. На вторинному ринку рівень дохідності підвищується передусім на короткому кінці кривої дохідності.

Обсяг ОВДП в обігу за тиждень зріс на 1,1 млрд гривень за рахунок збільшення портфеля державних цінних паперів у власності банків (+4,2 млрд гривень). Водночас на тлі негативного інформаційного поля обсяг ОВДП у власності нерезидентів продовжує скорочуватися (-3,2 млрд гривень за тиждень), знизившись до 87,4 млрд гривень, що на 5,2 млрд гривень менше, ніж на початку року, та є найнижчим значенням із січня 2021 року.

ВАЛЮТНИЙ РИНОК

Обмінний курс гривні до долару США на міжбанківському ринку знецінився за тиждень на 2,2%, перевищивши показник 28 гривень за 1 долар США, що є найнижчим значенням за останні 12 місяців. Така динаміка курсу гривні до іноземних валют визначалася значним переважанням попиту на іноземну валюту з боку клієнтів банків над її пропозицією як на сегменті СПОТ, так і форвард (чистий попит на іноземну валюту минулого тижня в середньому на день перевищував 88 млн доларів США). Зважаючи на значне переважання попиту над пропозицією іноземної валюти та з метою згладжування надмірних коливань курсу гривні, Національний банк минулого тижня здійснив продаж іноземної валюти на суму 331 млн доларів США, що у 3,3 разу більше, ніж за попередній тиждень (100 млн доларів США за 04 — 06.01.2022 р.). Характерно, що, на відміну від попередніх епізодів переважання попиту іноземної валюти над пропозицією на міжбанку, упродовж минулого тижня банки переважно купували валюту в позицію.

За операціями фізичних осіб, як на готівковому, так і безготівковому валютному ринку, також спостерігається переважання попиту на іноземну валюту. Зростання чистої купівлі іноземної валюти фізичними особами минулого тижня компенсувало її чистий продаж у перший тиждень нового року. З початку року чиста купівля населенням іноземної валюти становила 7 млн доларів США у готівковій формі та 19 млн доларів США — у безготівковій.

ФІНАНСОВИЙ СЕКТОР

За оперативними даними Національного банку, обсяг кредитів, наданих банками корпоративному сектору в грудні, зменшився на 1,1%, у тому числі в національній валюті — на 1,9%, в іноземній валюті (у доларовому еквіваленті) — на 0,1%. Натомість кредитування банками фізичних осіб збільшилося на 1,0% на місяць, у тому числі в гривні — на 1,3%. Зважаючи на триразове переважання корпоративного кредитного портфеля банків над обсягом кредитів фізичним особам, сукупна заборгованість реального сектора перед банками за місяць скоротилася на 0,5%.

Натомість депозити як юридичних, так і фізичних осіб в банках у грудні зросли під впливом збільшення виплат наприкінці року, зокрема гривневі депозити корпоративного сектора збільшилися за місяць на 11,1%, населення — на 7,4%. Кошти бізнесу та домогосподарств в іноземній валюті у грудні скоротилися на 1,0% та 1,4% (у доларовому еквіваленті) відповідно.

У результаті — співвідношення кредитів та депозитів скоротилося до рівня менше 70%, що свідчить про наявність суттєвого потенціалу в покращенні виконання банками функції фінансового посередництва. Тим більше, що достатність капіталу банків, яка на 01.01.2022 р. становила 18% (за регулятивним капіталом) та 12% (за основним капіталом), продовжує значно переважати нормативні значення (10% та 7% відповідно).

Процентні ставки за новими корпоративними кредитами банків у грудні зросли на 0,5 в. п. (на рівень зростання облікової ставки НБУ) — до 10,0% — до найвищого рівня з червня 2020 року. За гривневими кредитами фізичним особам, з урахуванням їх високої маржинальності, ставки залишалися на рівні попереднього місяця — 32%.

Зважаючи на важливість проблематики високої вартості кредитних ресурсів для бізнесу (згідно з опитуванням НБУ), її частковому врегулюванню сприяє реалізація державної програми «Доступні кредити 5-7-9%». Обсяг виданих за програмою кредитів минулого тижня досяг 82,5 млрд гривень, левову частку (понад 60%) з яких становлять кредити на поповнення обігових коштів підприємств. За останній тиждень за програмою було видано кредитів на суму 683 млн гривень, з яких 93% (642 млн гривень) — саме на антикризову підтримку поточної діяльності бізнесу.

У той час як програма «Доступні кредити 5-7-9%» продовжує виступати ключовим драйвером гривневого кредитування бізнесу в Україні, програма «Доступна іпотека 7%» все ще не відіграє системної ролі у пожвавленні іпотечного кредитування. За відповідною програмою, що стартувала у березні 2021 року, загалом було видано близько 1,4 тис. кредитів на суму близько 1,2 млрд гривень. При цьому за 11 місяців з початку 2021 року банками на ринкових умовах було видано майже 10 тис. іпотечних кредитів на суму майже 8 млрд гривень. Середньозважена ефективна ставка за іпотечними кредитами банків становила у листопаді 15,5% на первинному ринку і 13,5% — на вторинному. Переважна більшість іпотечних кредитів як із державною підтримкою, так і без неї (78% та 90% відповідно) видається для купівлі житла на вторинному ринку. З урахуванням все ще низького рівня проникнення іпотечного кредитування в Україні, це свідчить про наявність значного потенціалу удосконалення державних програм забезпечення житлом громадян України.