Підрив економічної безпеки

Питання банківських комісій за обслуговування картками вийшло за межі суто фінансового. Служба безпеки вважає завищену комісію за еквайринг та інтерчейндж проблемою національної безпеки.

Відповідне звернення СБУ подала до голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева.

"Наявна в СБУ інформація свідчить про формування загроз національній безпеці держави у банківській сфері внаслідок завищеної комісійної винагороди за еквайрингові послуги та монопольного становища міжнародних платіжних систем MasterCard і Visa на вказаному ринку", - говориться у зверненні.

Ця тема вже кілька місяців є однією з головних у медіапросторі. Нещодавно законопроєкт, який має врегулювати ставки комісії еквайрингу та інтерчейнджу, розглядали у профільному комітеті. Члени комітету підтримують ідею щодо необхідності зниження банківської комісії, але проти законодавчого регулювання. Голова підкомітету з питань функціонування платіжних та і інформаційних систем та запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом Ольга Василевська-Смаглюк доволі негативно висловилася щодо листа СБУ, звинувативши Службу безпеки в використанні повноважень для втручання у ринкові механізми.

Між тим, експерти відзначають, що ринкові механізми виправлення ситуації вже вичерпано. Згідно з даними Нацбанку, платіжні системи MasterCard та Visa займають 99% ринку (67% і 32%) вже багато років. Тоді як згідно монопольним законодавством, якщо двом-трьом гравцям належить 50% ринку, їхнє становище вважається монопольним.

Таке привілейоване становище двох платіжних систем дозволило їм встановлювати власні правила гри. В результаті комісії з еквайрингу та інтерчейндж в Україні найвищі в Європі. Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті Mastercard, розмір комісії інтерчейндж при розрахунку споживачів платіжними картами (Consumer Card Interchange Fees) в Україні може доходити до 2,4%. У Європі – 0,2%.

Український бізнес пропонує поступово знизити розмір комісії еквайрингу до 0,9%-1% до 2023 року, починаючи з 1,8% цьогоріч.

"Не бачу жодних економічних обґрунтувань, чому тарифи на еквайринг та інтерчендж в Україні є найвищими у Європі. Так, плата за еквайринг разом з банківською interchange-комісією, у нас сьогодні сягає від 1,8 до 3% з кожної операції, тоді як у багатьох європейських країнах – від 0,2% до 0,3%. Мало того, для сфери рітейлу ставка за еквайринг там часто взагалі нульова. Пояснити цю диспропорцію можна тільки одним: платіжні системи Mastercard і Visa проводять 99% усіх готівкових розрахунків в Україні і, користуючись своїм монопольним становищем, постійно підвищують тарифи», - заявив фінансовий директор OKKO Group, член Української ради бізнесу Назар Купибіда.

За його словами, у мережі АЗС витрати на інкасацію готівки, де склались ринкові відносини - у 20 разів менші, ніж на еквайринг. Це при тому, що фізичний процес інкасації вимагає значно більших затрат часу, техніки і людських ресурсів, ніж цифрові банківські комісії.

У підприємців, яких високі комісії на платіжні послуги змушують підвищувати ціни для споживачів, немає ілюзій щодо можливості використання ринкових механізмів урегулювання цієї ситуації.

«Урегулювати цю ситуацію ринковими механізмами, як ми бачимо уже упродовж тривалого періоду, неможливо, тому єдиний прийнятний вихід – це законодавче обмеження розмірів ставок еквайрингу та інтерчейндж і їх поетапне зниження», - заявив Купибіда.

За зниження ставок банківських комісій виступає і український рітейл. За словами керівника GR-напрямку Асоціації рітейлерів України, члена УРБ Наталії Петрівської, Україна повинна в цьому плані дотримуватися світових тенденцій.

«Позиція рітейлу щодо необхідності зниження ставок комісії за еквайринг базується на світовому досвіді. Це питання в Україні вирішується понад 7 років, але не рухається. Платіжні системи як посідали монопольне становище на ринку, так і продовжують. І оскільки конкурентної середи тут немає, потрібно законодавче врегулювання цього питання», - вважає Петрівська.

За її словами, Євросоюз пішов шляхом регулювання через прийняття Регламенту 2015/751, яким було встановлено граничний розмір плати за інтерчейндж для карткових розрахунків. Прийняттю регламенту передувала низка антимонопольних розслідувань, які виявили зловживання з боку платіжних систем. У 2020 році Єврокомісія опублікувала спеціальний звіт про результати такого регулювання, і жодної катастрофи, яку пророкували банки і платіжні системи в разі зниження комісійних ставок, не відбулося. Навпаки – висновки звіту Єврокомісії свідчать про позитивний вплив регулювання на економіку країн.

А от катастрофа для національної безпеки у разі, про яку говорить у своєму листі Служба безпеки України – цілком реальна. Як заявляє перший віце-президент Торгово-промислової палати Михайло Непран, лист СБУ спрямований на підтримку українського бізнесу, особливо – малого та мікро.

«Це пряма реалізація функцій Служби безпеки як структури, яка повинна проводити аналітичну, інформаційну роботу. Виявляти вузькі місця у сфері економічної безпеки держави. І пропонувати заходи для їхнього вирішення. Цей лист є свідченням того, що СБУ дбає про економічну безпеку України. Бо в нинішніх умовах загострення протистояння з  Росією,  мати в своїй країні надійний, економічно міцний тил – завдання кожного з нас», - заявив Михайло Непран. 

Голова виконкому Національної ради реформ при президенті України Михаїл Саакашвілі, який неодноразово висловлювався щодо необхідності зниження банківських комісій, вважає, що СБУ слушно порушила цю тему. 

«Приємно здивований адекватною позицією відомства щодо цього питання. Якщо навіть для СБУ це порушення настільки явне, що вони займають протодержавну позицію, то проблема більш ніж очевидна», - зазначив пан Саакашвілі.

Фактично, проти законодавчого регулювання розміру міжбанківських комісій виступають лише представники платіжних систем та державних банків, які за статистикою, проводять до 70% послуг еквайрингу. Між тим, ситуація зайшла так далеко, що загрожує економічній безпеці державі. Тому є сенс брати до уваги не комерційну вигоду монополістів, а інтереси бізнесу та мільйонів українських споживачів.

На правах реклами

Підрив економічної безпеки

Підрив економічної безпеки

Питання банківських комісій за обслуговування картками вийшло за межі суто фінансового. Служба безпеки вважає завищену комісію за еквайринг та інтерчейндж проблемою національної безпеки.

Відповідне звернення СБУ подала до голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева.

"Наявна в СБУ інформація свідчить про формування загроз національній безпеці держави у банківській сфері внаслідок завищеної комісійної винагороди за еквайрингові послуги та монопольного становища міжнародних платіжних систем MasterCard і Visa на вказаному ринку", - говориться у зверненні.

Ця тема вже кілька місяців є однією з головних у медіапросторі. Нещодавно законопроєкт, який має врегулювати ставки комісії еквайрингу та інтерчейнджу, розглядали у профільному комітеті. Члени комітету підтримують ідею щодо необхідності зниження банківської комісії, але проти законодавчого регулювання. Голова підкомітету з питань функціонування платіжних та і інформаційних систем та запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом Ольга Василевська-Смаглюк доволі негативно висловилася щодо листа СБУ, звинувативши Службу безпеки в використанні повноважень для втручання у ринкові механізми.

Між тим, експерти відзначають, що ринкові механізми виправлення ситуації вже вичерпано. Згідно з даними Нацбанку, платіжні системи MasterCard та Visa займають 99% ринку (67% і 32%) вже багато років. Тоді як згідно монопольним законодавством, якщо двом-трьом гравцям належить 50% ринку, їхнє становище вважається монопольним.

Таке привілейоване становище двох платіжних систем дозволило їм встановлювати власні правила гри. В результаті комісії з еквайрингу та інтерчейндж в Україні найвищі в Європі. Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті Mastercard, розмір комісії інтерчейндж при розрахунку споживачів платіжними картами (Consumer Card Interchange Fees) в Україні може доходити до 2,4%. У Європі – 0,2%.

Український бізнес пропонує поступово знизити розмір комісії еквайрингу до 0,9%-1% до 2023 року, починаючи з 1,8% цьогоріч.

"Не бачу жодних економічних обґрунтувань, чому тарифи на еквайринг та інтерчендж в Україні є найвищими у Європі. Так, плата за еквайринг разом з банківською interchange-комісією, у нас сьогодні сягає від 1,8 до 3% з кожної операції, тоді як у багатьох європейських країнах – від 0,2% до 0,3%. Мало того, для сфери рітейлу ставка за еквайринг там часто взагалі нульова. Пояснити цю диспропорцію можна тільки одним: платіжні системи Mastercard і Visa проводять 99% усіх готівкових розрахунків в Україні і, користуючись своїм монопольним становищем, постійно підвищують тарифи», - заявив фінансовий директор OKKO Group, член Української ради бізнесу Назар Купибіда.

За його словами, у мережі АЗС витрати на інкасацію готівки, де склались ринкові відносини - у 20 разів менші, ніж на еквайринг. Це при тому, що фізичний процес інкасації вимагає значно більших затрат часу, техніки і людських ресурсів, ніж цифрові банківські комісії.

У підприємців, яких високі комісії на платіжні послуги змушують підвищувати ціни для споживачів, немає ілюзій щодо можливості використання ринкових механізмів урегулювання цієї ситуації.

«Урегулювати цю ситуацію ринковими механізмами, як ми бачимо уже упродовж тривалого періоду, неможливо, тому єдиний прийнятний вихід – це законодавче обмеження розмірів ставок еквайрингу та інтерчейндж і їх поетапне зниження», - заявив Купибіда.

За зниження ставок банківських комісій виступає і український рітейл. За словами керівника GR-напрямку Асоціації рітейлерів України, члена УРБ Наталії Петрівської, Україна повинна в цьому плані дотримуватися світових тенденцій.

«Позиція рітейлу щодо необхідності зниження ставок комісії за еквайринг базується на світовому досвіді. Це питання в Україні вирішується понад 7 років, але не рухається. Платіжні системи як посідали монопольне становище на ринку, так і продовжують. І оскільки конкурентної середи тут немає, потрібно законодавче врегулювання цього питання», - вважає Петрівська.

За її словами, Євросоюз пішов шляхом регулювання через прийняття Регламенту 2015/751, яким було встановлено граничний розмір плати за інтерчейндж для карткових розрахунків. Прийняттю регламенту передувала низка антимонопольних розслідувань, які виявили зловживання з боку платіжних систем. У 2020 році Єврокомісія опублікувала спеціальний звіт про результати такого регулювання, і жодної катастрофи, яку пророкували банки і платіжні системи в разі зниження комісійних ставок, не відбулося. Навпаки – висновки звіту Єврокомісії свідчать про позитивний вплив регулювання на економіку країн.

А от катастрофа для національної безпеки у разі, про яку говорить у своєму листі Служба безпеки України – цілком реальна. Як заявляє перший віце-президент Торгово-промислової палати Михайло Непран, лист СБУ спрямований на підтримку українського бізнесу, особливо – малого та мікро.

«Це пряма реалізація функцій Служби безпеки як структури, яка повинна проводити аналітичну, інформаційну роботу. Виявляти вузькі місця у сфері економічної безпеки держави. І пропонувати заходи для їхнього вирішення. Цей лист є свідченням того, що СБУ дбає про економічну безпеку України. Бо в нинішніх умовах загострення протистояння з  Росією,  мати в своїй країні надійний, економічно міцний тил – завдання кожного з нас», - заявив Михайло Непран. 

Голова виконкому Національної ради реформ при президенті України Михаїл Саакашвілі, який неодноразово висловлювався щодо необхідності зниження банківських комісій, вважає, що СБУ слушно порушила цю тему. 

«Приємно здивований адекватною позицією відомства щодо цього питання. Якщо навіть для СБУ це порушення настільки явне, що вони займають протодержавну позицію, то проблема більш ніж очевидна», - зазначив пан Саакашвілі.

Фактично, проти законодавчого регулювання розміру міжбанківських комісій виступають лише представники платіжних систем та державних банків, які за статистикою, проводять до 70% послуг еквайрингу. Між тим, ситуація зайшла так далеко, що загрожує економічній безпеці державі. Тому є сенс брати до уваги не комерційну вигоду монополістів, а інтереси бізнесу та мільйонів українських споживачів.

На правах реклами