Переробка: хто з’їв м’ясо?

Черкащина бере курс на «приватну» сировину Євген БРУСЛИНОВСЬКИЙ, «День» Господарства Черкащини планують виробити поточного року 118 тис. тонн м’яса та 530 тис. тонн молока. Десять років тому в «засіки» батьківщини надійшло відповідно 225 тис. тонн та 800 тис. тонн — майже вдвічі більше.

Може видатися, що цьогорічні плани цілком до снаги тваринникам області, яка колись «годувала» пів-Союзу і справедливо вважалася однією з найпотужніших у м’ясо-молочній галузі України.

«Відштовхнутись» від 141 тис. тонн молока, що його було перероблено на заводах області торік, і «дострибнути» до 530 тис. тонн запланованих цього року (тобто наростити обсяги майже у 3,8 рази) ослабленим господарствам буде дуже й дуже складно. Ще більш проблематичними є «сподівання» на м’ясо: від 26 тис. тонн (1997 р.) сягнути одразу 118 тис. тонн, тобто дати приріст у 4,5 рази навряд чи реально.

Не виручають і фермери. Хоча від початку року їхніх господарств в області побільшало (тепер — 560), за перший квартал заготівельникам продано всього 5 тонн молока.

Єдина надія на приватний сектор, підсобні господарства селян. У їхньому володінні нині перебуває 109 тис. корів (КСП мають 147 тис.) та понад 350 тис. свиней (проти колгоспних 280 тис.). На жаль, і тут досвід минулого року дає маловтішну перспективу: тоді в населення було закуплено лише 15 тис. тонн молока.

Малоймовірно також, що люди охоче здаватимуть на заводи і м’ясокомбінати свою продукцію. Без ініціативи з боку заготівельників істотних зрушень тут годі й чекати. Окрім того, треба вирішити й інші проблеми: забезпечення населення кормами для тварин, регулювання закупівельних цін, облаштування сільських заготпунктів, організація транспорту. Морочлива справа, але що вдієш: сільська бабця поступово стає основним постачальником сировини для молокозаводів та м’ясокомбінатів області, і її потрібно заохочувати.