Німці вирушили на Дністер

15 травня розпочався спільний українсько-німецький проект "Інтегрований екологічний аналіз Дністра та його басейну як модель розвитку річкового ландшафту в Східній Європі". Це перший такого плану проекту в східноєвропейських державах, який узяла під свою егіду ЮНЕСКО.

Дослідження, розраховані до 2000 року, за відсутністю коштів в Україні, взялося фінансувати Федеральне міністерство досліджень та технологій Німеччини. На першу фазу проекту, яка триватиме чотирнадцять місяців, уже виділено 190 тисяч німецьких марок. Виникає логічне запитання - для чого німцям вкладати гроші в дослідження української річки?

Річ в тім, що в долинах Дністра збереглося старе традиційне використання землі, про яке давно забули в Західній Європі. Втрата відвічного досвіду призвела до знищення в німецьких сусідів низки рослинних і тваринних видів, порушення екологічної стабільності. Отож, Німеччина має намір запозичити в нас чимало корисного для організації природоощадливого господарювання з тим, щоб виправити становище й у майбутньому уникнути можливих шкідливих процесів.

Є ще й інший стимул для міжнародної співпраці. Дністер - типова річка для Східної Європи. Він, щоправда, не належить до екологічно найнеблагополучніших річок в Україні, але рекомендації, розроблені для поліпшення його екологічного стану, можуть успішно застосовуватися й для інших річок, зокрема - Пруту, Бугу, Тиси, Вісли та Сяну.

Українці зі свого боку ставлять собі за мету видати рекомендації для правильного господарювання з урахуванням природних умов. До речі, результати досліджень будуть подані в Міністерство охорони навколишнього середовища й ядерної безпеки, яке морально підтримало ідею й багато зробило для її втілення, щоб виробити належну екологічну політику. Спільний українсько-німецький проект важливий ще й тим, що сприятиме подоланню бар'єру недовіри до України, який, на жаль, залишається все ще дуже стійким у країнах Східної Європи.

Інтегрований аналіз Дністра вестиметься зусиллям науковців кількох німецьких університетів, зокрема, з Марбурга та Франкфурта-на-Майні, а також поважних інституцій України - інституту екології Карпат, Львівського університету ім. Франка, Івано-Франківського університету нафти й газу та інших. А взяв на себе керівництво проектом академік АН України, президент Західноукраїнського наукового центру Ігор Юхновський.