Коридор «Південь–Північ» працюватиме

Україна продовжує посилювати позиції до чергового раунду переговорів з Газпром щодо транзитного контракту. Учора Акціонерне товариство «Укртрансгаз» завершило модернізацію газовимірювальної станції (ГВС) «Гребеники» (Одеська обл.), що дасть змогу здійснювати реверсне транспортування газу з Румунії через Молдову в разі припинення транзиту з РФ.

«Модернізація технологічної трубопровідної обв’язки станції дозволила суттєво підвищити маневреність і надійність функціонування ГТС, особливо в разі припинення транзиту російського газу з 1 січня 2020 року. Проектна потужність станції після модифікації становить 70 млн куб. м на добу в аверсному режимі та 4 млн куб. м на добу в реверсному режимі з Молдови», — повідомляється в прес-релізі УТГ.

У компанії зазначили, що роботи були виконані відповідно до ініціативи CESEC, яка передбачає забезпечення транспортування природного газу через трансбалканські трубопроводи в реверсному напрямку з Греції через Болгарію і Румунію в Україну та Молдову.

Російські ЗМІ вже назвали проект «болгарською газовою підніжкою».

Як повідомлялося, в травні 2018 року «Укртрансгаз» успішно здійснив оцінку попиту на вхідні потужності в Україну з Румунії та підтвердив економічну доцільність створення таких потужностей на трансбалканському маршруті.

Оператори ГТС Румунії та України в травні 2018 року домовилися про реконструкцію газовимірювальної станції Ісакча-1, що дасть можливість поліпшити точність вимірювання газу та забезпечить можливість двостороннього потоку газу в цій точці з’єднання систем. Транспортування газу від точки Ісакча-1 — Орлівка відбуватиметься магістральними газопроводами Роздільна — Ізмаїл та Шебелинка — Дніпро — Кривий Ріг — Ізмаїл.

У жовтні 2019 року генеральний директор ТОВ «Оператор ГТС України» (ОГТСУ) Сергій Макогон повідомив, що Румунія підтвердила надання з 1 січня 2020 року гарантованих потужностей із постачання газу в Україну обсягом 4,1 млн куб. м на добу.

Трансбалканський трубопровід є альтернативним джерелом надходження природного газу в Україну, з огляду на введення в експлуатацію газопроводу TANAP, наявність LNG-терміналів у Греції та Туреччині, перспективи зростання видобутку газу на чорноморському шельфі в Румунії.

Сьогодні пропускна спроможність ГТС в Україну на західному кордоні становить: зі Словаччини — 42,5 млн куб. м/добу, Угорщини — 19,5 млн куб. м/добу, Польщі — 4,3 млн куб. м.

Навесні цього року 11 провідних європейських та українських газових трейдерів висловили зацікавленість у транспортуванні природного газу у напрямку Румунія—Україна.

Трубопровід Транзит-1 є одним з трьох трубопроводів Трансбалканського маршруту, що сьогодні використовується для транспортування природного газу з РФ до Болгарії, причому довгостроковий контракт на бронювання цього трубопроводу ПАТ «Газпром» на території Румунії завершився у 2016 році, що вимагає приведення правил використання цієї інфраструктури до вимог європейського законодавства, у тому числі в частині забезпечення вільного доступу учасників ринку до цього газогону.

Разом з тим 10-літній план розвитку оператора ГТС Румунії компанії SNTGN Transgaz SA включає проект з’єднання національної газотранспортної системи та румунських офшорних родовищ газу з трубопроводом Транзит-1.

Оператори ГТС Румунії та України також домовились про реконструкцію ГВС «Ісакча-1», що дозволить покращити точність вимірювання газу та забезпечить можливість двостороннього потоку газу в цій точці з’єднання систем. Відповідно, Трансбалканський трубопровід є перспективним альтернативним джерелом надходження природного газу в Україну, особливо, якщо врахувати введення в експлуатацію газопроводу TANAP, наявність LNG терміналів у Греції та Туреччині та перспективи зростання видобутку природного газу на шельфі Чорного моря у Румунії.

Зважаючи на зазначені вище обставини, ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» у період з 30 березня по 30 квітня 2018 року провів процедуру оцінки незобов’язуючого попиту учасників ринку природного газу України та суміжних країн на гарантовані потужності по трубопроводу Транзит-1 у напрямку транспортування Румунія—Україна. Для розгляду пропонувалась потужність 5 млрд куб. м. на рік.

Тож, за підрахунками експертів у 2023 році ринковий попит перевищуватиме максимальну річну потужність у два рази, а в період з 2020 по 2030 рік — у 1,6 разу.

Такий рівень зацікавленості провідних гравців ринку природного газу України та ЄС є потужним сигналом для регіональних операторів ГТС про необхідність реалізації проекту по забезпеченню можливості двостороннього транспортування природного газу по Трансбалканському трубопроводу.

А з огляду на агресивні плани Газпрому щодо реалізації Турецького Потоку, що призведе до значного зменшення обсягів транспортування газу Трансбалканським газопроводом, Європейська Комісія та оператори ГТС Греції, Болгарії, Румунії, Молдови та України створили робочу групу з метою спільної реалізації можливості для двостороннього транспортування газу через Трансбалканський газопровід від Греції до України — коридор «Південь—Північ». Реалізація цього проекту значно покращить рівень інтеграції газових ринків регіону Південної Європи та гарантуватиме безпеку газопостачання у країнах Балканського регіону. Слід зазначити, що цей проект практично не вимагає додаткових інвестицій від операторів ГТС, тому що планується використовувати вже існуючу інфраструктуру Трансбалканського газопроводу.