Енергоменеджмент змінить обличчя країни
Перші енергообстеження (аудити) в Україні та СНД були виконані зарубіжними фірмами за програмами TASIC, USAID та іншими. Ці послуги надавали за надзвичайно високими цінами. Проте іноземні фірми, які їх виконують, ведуть боротьбу не за українського замовника, а за гроші міжнародних організацій, що виділяються для підтримки перетворень в Україні. Водночас ці фірми надають консалтингові послуги потенційним закордонним інвесторам.
Як відомо, солідні зарубіжні компанії забезпечують замовникам конфіденційність, проводять аудит швидко (до 5-10 робочих днів), активно співпрацюють з персоналом підприємств, детально аналізують витрати на енергоресурси (за їхніми типами та за підрозділами або за технологічними процесами); порівнюють показники енергоспоживання з середньогалузевими або із кращою практикою; з'ясовують місця втрат енергоресурсів; розробляють енергозберігаючі заходи.
На відміну від європейців (TASIC), що більше уваги приділяють інституціональним проектам, американці (USAID) віддають перевагу розвитку приватного бізнесу в цій галузі. Це, скажімо, проект щодо створення декількох приватних енергосервісних компаній, здійснюваний компанією "Burds and Roe". За цим проектом створено 4 команди з представників українських енергоаудиторських та енергосервісних компаній, що впродовж року проводитимуть енергоаудити на двох десятках українських підприємств. Окрім необхідного навчання українських спеціалістів, вітчизняним компаніям буде надано методичну та матеріальну підтримку (необхідне вимірювальне обладнання, що у СНД не виробляється). На додаток до безкоштовного для українських підприємств енергоаудиту вони отримають найсучасніше американське обладнання. Окрім того, висновок солідної західної енергоаудиторської фірми є серйозною підставою для отримання інвестицій.
Досить часто ефективність енергозберігаючих заходів визначають у нас на емоційному рівні: "закордонні лампочки в декілька разів економічніші та надійніші", або "якими ефективними й екологічно чистими є вітряки!" На Заході загальновизнаним є граничний термін окупності енергозберігаючих проектів, що не перевищує двох років.
В Україні ситуація принципово інша. Аби енергозберігаючі проекти були привабливими для інвесторів, їх внутрішня норма прибутковості (IRR - Internal Rafe of Refurn) повинна перевищувати прибутковість облігацій внутрішньої державної позики. Необхідною передумовою реалізації енергозберігаючих проектів є отримання прибутку інвестором і позичальником. Прості підрахунки показують, що за нинішніх умов для забезпечення беззбитковості інвестицій період їх окупності не повинен перевищувати 6-8 місяців. Не важко підрахувати, що за таких умов робота енергоаудиторів буде економічно виправданою на підприємствах з річним рівнем споживання енергоресурсів, не меншим за $2 млн. Бажано також, аби в структурі собівартості доля енергоресурсів була не меншою на 20-30%.
Скажімо, нині вітчизняні підприємства витрачають на освітлення до 4-5% від загального споживання електроенергії. Навіть якщо завдяки значним капіталовкладенням вдасться скоротити енергоспоживання освітлювальними приладами на 20-25%, це становитиме не більше 1% в структурі собівартості продукції, а з періодом окупності набагато перевищить вищенаведені терміни.
До енергоаудиту, виконаного інофірмами, є деякі претензії. Так, попри обіцяну супернадійність, при роботі в наших електромережах закордонні лампочки аж ніяк не в 10 разів надійніші за вітчизняні, які до того ж набагато дешевші, в той час як далеко не всі типи вітчизняних освітлювальних приладів в декілька разів енергоємніші за імпортні (згадаймо продукцію Полтавського заводу).
В той же час вітчизняні аудитори мають певні переваги у порівнянні з іноземними: вони пропонують енергозберігаючі заходи з набагато меншим періодом окупності (в середньому до року), тоді як останні вважають цілком припустимим рекомендувати енергозберігаючі заходи з терміном окупності 3-5, а подекуди навіть 9-10 років.
Так, київське підприємство "Електромеханіка", окрім енергоаудиту в його класичному розумінні, розробило рекомендації щодо реструктуризації своїх замовників за "горизонтальним" принципом. Зокрема, аналізуючи фінансовий стан гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК) на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, "Електромеханіка" здійснює розрахунок точки беззбитковості. Це надзвичайно актуально для України. Такий підхід обгрунтовує величину мінімально необхідного рівня економії енергоресурсів та вдосконалення технологічного процесу і методів роботи менеджменту замовника. В ході аудиту "Електромеханіка" прийняла рішення щодо власної участі у фінансуванні реалізації на комбінаті деяких енергозберігаючих заходів із незначним періодом окупності, забезпечуючи таким чином найкращу гарантію для потенційного інвестора.
З цього можна зробити висновок, що енергоаудит і енергоменеджмент українських підприємств не повинні перетворюватися на "дідизну" іноземних компаній. І уряд, і державні адміністрації на місцях повинні заохочувати власних висококваліфікованих спеціалістів до надання таких високорентабельних послуг, шляхом конкуренції добиваючись більш прийнятних для нас умов роботи іноземних компаній.