Екоінновація: крафт-папір із опалого листя

Від шкільної ідеї до перспективного стартапу за три роки — історія RE-leaf Paper

Новина про те, що український школяр Валентин ФРЕЧКА винайшов технологію перетворення опалого листя на папір, облетіла не лише всю Україну, а й світ. Будучи членом Малої Академії наук України і навчаючись у 10 класі, звичайний хлопець із села Сокирниця Хустського району зумів показати, як можна отримати високопродуктивну целюлозу із опалого листя і нарешті перестати його спалювати. 2017 року його дослідницький проєкт здобув численні перемоги на всеукраїнських та міжнародних конкурсах. Наступного року Валентин перейшов із лабораторії на промислове підприємство, яке виступило платформою для випробування технологій на промисловому обладнанні. У вересні 2019 року всі виробничі моменти вже були відпрацьовані — залишалося отримати ліцензію, патенти, пройти дерматологічний контроль і завершити решту організаційних моментів. На ці питання знадобився приблизно рік, і вже 2020 року Валентин Фречка в партнерстві з Андрієм Варцабою заснували науково-виробниче підприємство з обмеженою відповідальністю — RE-Leaf Paper. Цього року підприємство вийшло на великий ринок зі своєю крафтовою продукцією — паперові вироби із опалого листя.

ОДНА ТОННА ПАПЕРУ ІЗ 2,3 ТОННИ ОПАЛОГО ЛИСТЯ ЗБЕРЕЖЕ 17 ДЕРЕВ

«Apple заснували в простому американському гаражі. Nike запустився у батьківській пральні. Disney був створений у підвалі приватного будинку. У цьому є щось символічне, оскільки компанія RE-leaf Paper з’явилася у звичайній сільській шкільній лабораторії. Тоді ще ніхто не здогадувався про те, що через три роки буде заснована компанія RE-leaf Paper, основною діяльністю якої на цей час є доведення ідеї до стійкого, масштабного, прибуткового виробництва паперу», — цей допис на сайті компанії відображає головну її філософію.

Як розповідає у своєму дописі на Фейсбук СЕО RE-leaf Paper Валентин, українська паперова галузь працює лише на імпортованому волокні або на макулатурі, тобто первинне волокно не виготовляє ніхто. Тому їм, як молодому стартапу, доводилося самотужки створювати пілотне обладнання, на якому в наближенні до промислових умов можна було б виготовляти волокно.

«Тут нам дуже став у пригоді Житомирський картонний комбінат, а саме — його інженери-технологи, котрі допомогли створити систему переробки опалого листя у волокно. На це знадобилося добрих два роки, — коментує Валентин, а у відео на ютуб-каналі компанії додає, що компанія може виробити одну тонну паперу із 2,3 тонни опалого листя, а це збереже 17 дерев і ще відповідно дасть можливість заробити. — Основна перевага нашої продукції — це ціна, яку ми регулюємо за рахунок технологій переробки самого листя. Збут — як на території України, так і за кордоном. Зараз спостерігається велика динаміка за рахунок мейнстрімності теми екології. Адже практично ми використовуємо сировину, яка щороку валяється під ногами й ніким не використовується. Після того як ми повідомили про запуск виробництва, запити почали зростати просто шалено».

ІЗ ПЛОЩИНИ ТЕСТІВ — ДО ВИРОБНИЦТВА

Власне, пошук потужностей для виробництва виявився одним із найскладніших періодів. Більшість паперових підприємств України заточені під сотні тисяч тонн продукції на рік — у добовій потужності RE-leaf Pареr це було забагато, адже спроможність системи отримання волокна не відповідає потребам одиничного завантаження у велику паперову машину. Став у пригоді випадок — знайомство з Андрієм Фесуном, котрий є власником паперової фабрики в Моквині Рівненської області. Після зустрічі у грудні минулого 2020 року власники ухвалили рішення спробувати на потужностях цієї фабрики виготовити першу партію паперу, яка б задовольнила і перші потреби та вимоги щодо міцності паперу.

«Андрій радо погодився допомогти, і 3 травня було випущено першу якісну, комерційну партію паперу, — пише на своїй фейсбук-сторінці Валентин. — Таким чином нам знадобилося три роки для того, щоб вибудувати для себе схему виробництва, яка була б життєздатною, прибутковою та перспективною. Наразі вся Україна працює для того, щоб міське листя, яке ми, до речі, маємо можливість переробляти 360 днів на рік, трансформувати у паперові вироби. Якби не мій партнер Андрій Варцаба, то я б і дотепер вагався — тестувати ринок чи залишитися в площині тестів».

ПРОДУКТ ЗАВЕРШЕНОГО ЦИКЛУ ВИРОБНИЦТВА

Діяльність RE-leaf Paper побудована на повному циклі виробництва паперу — від отримання волокна до формування паперового полотна. Технологія виготовлення паперу із опалого листя — не секретна інформація. Вона описана на сайті компанії: https://uk.re-leaf-paper.com/re-leafhome. Процес передбачає збір опалого листя в міських парках, скверах, на територіях, де необхідно проводити санітарні роботи (у лісах листя не збирають — це принципова позиція компанії). Очищене від сміття листя завантажують у спеціальний хімічний реактор, у якому під впливом фізико-хімічних процесів із сировини витягують волокна, із яких, власне, й виготовляють папір. Целюлозу промивають кілька разів, щоб видалити сторонні домішки, які не використовуються для виробництва паперу. Позаяк компанія не використовує сірковмісних хімічних компонентів, процес миття дуже простий і дешевий. Волокниста целюлоза змішується з біологічними наповнювачами, а потім величезною машиною, яка збирає целюлозу в паперове полотно, висушується в рулони паперу.

«Ще у школі я шукав вихід, як правильно утилізувати опале листя, яке щороку опадає, гниє й емітує велику кількість СО2 і метану. Компостування — це альтернатива, яку можна розглядати, але це не рішення. Спалювання — це те ж саме, — прокоментував Валентин виданню DW. — А що робимо ми? Ми замикаємо цикл — листя опадає, ми його переробляємо і виготовляємо папір. І цей папір може бути використаний кілька разів. Відповідно сам показник СО2, що потрапляє в атмосферу, є меншим за рахунок нашої технології. Для цього підходить мокре або сухе опале листя будь-яких порід дерев. Після збирання його миють, подрібнюють і відбілюють. Отриману целюлозу відливають на спеціальних машинах і перетворюють на паперове волокно».

За словами Валентина, переробивши лише 10% опалого листя в Києві, можна врятувати від вирубки 150 тисяч дерев. На сьогодні саме Київ, зокрема КП «Київзеленбуд», є головним постачальником сировини, якої вистачає для переробки упродовж року. У перспективі компанія планує здійснювати дифузне кластерування такого виробництва, що дасть можливість розмістити потужності в різних областях — Львові, Одесі, Херсоні, Житомирі та Києві. Якщо підприємство вийде на потужність 20 тисяч тонн, то вдасться покрити 10% ринку традиційного паперу в Україні. Це амбітна мета команди RE-leaf Pареr.

БЕЗ ЖОДНОГО ВІДБИТКУ НА НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

На сьогодні, за інформацією компанії, в асортименті RE-leaf Pареr представлені стандартні розміри паперу А4, А3, А2, А1; пакети трьох розмірів; крафтовий папір у рулонах завдовжки 10 метрів. Має продукція RE-leaf Pареr також свої фішки: папір досить міцний — 80—90 г\м2. Нижче від 70 вони не виготовляють і поки що не планують. Вище за 90 г\м2 — з’явиться на ринку ймовірно у серпні. Папір буває крафтового та сірого кольорів. Він має два боки — гладкий та абразивний, на якому помітні волокна листя. Продукція цілком придатна для використання у принтері чи ксероксі. Що ж до пакетів, то їх виготовляють як на автоматичній лінії, так і вручну. Вони можуть бути з ручками (тільки шнур) чи без них. Збут реалізується здебільшого за моделлю В2В.

«У мене є глобальна національна місія — це відродження паперово-целюлозної індустрії в Україні із альтернативних видів сировини. Тобто не тільки із листя, а й інших. Друга мета — це безпосередня зміна культури споживання, коли споживач може споживати не задумуючись і не залишаючи жодного відбитку на навколишньому середовищі. Замінивши пластик на папір — нічого не зміниться. Замінивши пластик на папір із листя, можна змінити багато чого», — резюмує Валентин.

Українським стартапом уже зацікавилися міжнародні компанії — виробники паперу. За шість місяців жорсткого графіка проєкт багато в чому вдосконалився. Збільшена команда, розширені можливості використання листя, а також вдалося залучити зовнішніх іноземних партнерів для супроводу RE-leaf Pареr та сприяння залученню інвестицій для будівництва промислового заводу з переробною потужністю 20 000 тонн опалого листя на рік. Компанія активно співпрацює з міжнародними екоорганізаціями. У січні цього року вона отримала підтримку від WWF (Всесвітній фонд природи). А торік сам Валентин Фречка увійшов до списку Forbes 30 under 30 як найуспішніший молодий підприємець.

«День» домовився про персональну зустріч з Валентином на кінець липня цього року. Якщо у читачів газети є запитання до «українського Ілона Маска», надсилайте!