Додатковий 10-відсотковий збір на імпорт матиме різко негативні наслідки для економіки – Українська Рада Бізнесу

Українська Рада Бізнесу – коаліція, яка об’єднує понад 100 бізнес-асоціацій, - оприлюднила звернення до керівників держави й уряду, в якому закликала не запроваджувати додатковий збір на придбання валюти імпортерами. Таке рішення несе загрози для всієї економіки, зазначається у зверненні.

Запровадження 10%-го збору на придбання валюти імпортерами призведе до:

1. Тінізації економіки України, розширення обсягів контрабанди, дропшипінгу та готівкових розрахунків повз фіскальні реєстратори, скорочення cashless економіки. «Тіньовий» імпорт зможе легко уникнути додаткового збору і стане ще більш конкурентоспроможним у порівнянні з «білим» імпортом. Наслідком цього стане переміщення кінцевого споживача у сегмент сірої економіки: від офіційних дилерів до дропшиперів.

2. Зростання попиту на готівковому валютному ринку. В результаті цього збільшиться тиск на міжбанківський валютний ринок та курс валюти.

3. Зростання інфляції внаслідок неминучого підвищення цін на товари та послуги для кінцевих споживачів, в першу чергу - на товари критичного імпорту. При цьому вітчизняний виробник також постраждає, адже імпортна сировина і компоненти займають велику частку у виготовленні вітчизняних товарів.

4. Суттєвого підвищення цін на продукцію прямих інвесторів, які зайшли на український ринок без посередництва імпортерів. На сьогодні переважна більшість таких інвесторів поступилися своєю маржею і стримують ціни, щоб зберегти частку ринку, продаючи імпортні товари, ціна яких розрахована за «старими» курсами.

5. Зменшення бази оподаткування податком на прибуток та ПДВ для тих компаній, які не зможуть конкурувати з чорним імпортом і зберігатимуть ціновий поріг для своїх товарів.

6. Суттєвого погіршення інвестиційного клімату. Буде поставлено під сумнів можливість подальшого розвитку, так як в умовах воєнного стану ведення господарської діяльності за умови запровадження додаткового збору стимулюватиме перенесення виробничих потужностей за межі України. Вже зараз питання безпеки і перспективи української економіки змушують іноземних інвесторів переглядати свої плани розвитку в Україні. Запровадження додаткового збору може стати «останньою краплею», яка призведе до відтоку інвесторів, в тому числі тих, які створюють  робочі місця та забезпечують ввезення іноземного обладнання та технологій.

7. Фактичного запровадження державою обмежувальних санкцій, які ускладнять співпрацю з розвиненими країнами, призведуть до розірвання коопераційних зв'язків, наявність яких є вкрай важливим за умови ведення бойових дій.

Автори звернення наголошують: актуальної потреби в новому зборі немає. На 1 серпня 2022 року міжнародні резерви України становили 22 385 млн дол. США. У липні вони знизилися лише на 2% з огляду на інтервенції НБУ та виплати за внутрішніми валютними зобов'язаннями держави, які значною мірою компенсовані валютними залученнями на користь уряду.

Динаміка платіжного балансу України у січні-червні 2022 року свідчить про збалансований вплив зовнішньоекономічних операцій на динаміку курсу гривні. Поточний рахунок платіжного балансу у 1 півріччі 2022 року був зведений із профіцитом 3,7 млрд доларів США (у 1 півріччі 2021 року був від’ємним на рівні -0,2 млрд доларів США).

У липні бюджет України отримав 169,6 млрд грн надходжень, з яких 80 млрд грн – міжнародна допомога, завдяки чому дефіцит бюджету вдалося скоротити майже в 40 разів - до 3,7 млрд грн. у липні.

Таким чином, незважаючи на критичний стан економіки країни, банківська система є стабільною, а Національний банк України має золотовалютних резервів в обсязі більше, ніж три місяці імпорту.

З огляду на ці обставини, УРБ закликала керівників держави й уряду «не проводити різких податкових змін у період війни і відновлення економіки, адже такі зміни призведуть до результатів, протилежних очікуваним».