Чому Україні потрібні горизонтальні бізнес-коаліції (на прикладі УРБ)

Восени цього року виповнюється 4 роки Українській Раді Бізнесу (УРБ).  У 2017 році низка широких коаліцій бізнес-асоціацій створили УРБ  задля прискорення інституціональних реформ, які мають призвести до економічної свободи громадян та бізнесу, детінізаціяї економіки України, покращення інвестиційного клімату, зростання ВВП та підвищення якості життя українців. Рухалися до створення поступово, пройшли етапи гуртування навколо Коаліції «За
детінізацію економіки», Коаліції «За ліберальну податкову
реформу», гуртувалися навколо Громадської платформи  «Податки для економічної свободи». До своєї річниці  УРБ має вигляд потужної платформи з 96 бізнес-асоціацій різних секторів економіки, якій є чим звітувати.

Новітні дослідження світових вчених свідчать про те, що для сталого економічного розвитку країн - у країні мають бути розвинені інклюзивні економічні та політичні інституції, зокрема забезпечено верховенство права, економічні свободи, недоторканність приватної власності, вільні вибори тощо.

Для забезпечення тривалого існування таких інституцій - має бути постійний контроль за владою з боку громадянського суспільства, суспільство має бути консолідованим та активним.

У своїх нових працях економісти Д.Робінсон та Д.Аджемоглу зазначають: "Деспотизм виникає через нездатність суспільства впливати на політику і дії держави. Попри те, що Конституцією можуть бути прямо гарантовані демократичні вибори - цього може бути не достатньо для реалізації цього, якщо суспільство не мобілізоване і не бере активної участі у політиці. Отже, дієвість Конституції залежить від здатності простих людей захищати її та вимагати обіцяного.

Мобілізація суспільства - це надважливо для контролю за владою. Мобілізація - це широке залучення громадян до формування політик, що може набувати як інституціоналізованих форм (виборів, зборів тощо), так і не інституціоналізованих - страйки, протести, петиції, тиск на владу через асоціації, бізнес-об’єднання, пресу тощо.

Влада суспільства ґрунтується на здатності людей розв'язувати власні проблеми "колективної дії", брати участь у формуванні політики, блокувати ті зміни, які для них не прийнятні, та долучатися до ухвалення головних соціальних і політичних рішень.

Щоб суспільство не сподівалося лише на протести в майбутньому - воно повинне інституціоналізувати свою силу — зробити її більш організованою і постійною. Це може відбуватися через об'єднання груп і створення організацій, що виконують функції контролю держави і співпраці з нею. Вільні і громадські медіа, об'єднання груп за інтересами, організації активістів, бізнес-об’єднання, організації, що здійснюють моніторинг влади чи державних витрат тощо.”

В Україні за всіма ознаками на цей завершується перехід від “суспільства з обмеженим доступом” (у термінах Д.Норта, Д.Уоліса, Б.Вайнгаста) до “суспільства із відкритим доступом”. Зокрема ключовими ознаками “суспільства із відкритим доступом” є такі:

- політичний контроль за використанням сили;

- безстроково існуючі організації

- верховенство права (принаймні, для еліт);

Відповідно до ознак, які визначені у дослідженнях вчених Д.Робінсона та Д.Аджемоглу - також можливо визначити Україну як суспільство із інклюзивними інституціями, яка має: динамічне громадянське суспільство із великою кількістю громадських організацій та коаліцій; переважно безособові відносини; макроекономічну стабілізацію; значний рівень децентралізації.

Тож для України настає вкрай важливий період - збереження хиткого балансу, який досягнуто, та подальший розвиток громадянського суспільства та посилення контролю за владою.

На цей час в Україні існує багато громадських організацій, аналітичних центрів, бізнес-асоціацій, які здійснюють моніторинг дій влади, моніторинг держвидатків, рівня корупції тощо.

Водночас останніми роками почали з’являтись коаліції громадських організацій (наприклад Реанімаційний пакет реформ, Економічна експертна платформа тощо) та бізнес-асоціацій (Національна бізнес коаліція, Українська Рада Бізнесу, Нацплатформа МСБ), які завдяки позитивній синергії багатьох різних організацій - мають значно більші можливості для досягнення цілей.

Серед таких надоб’єднань - найбільш ефективною горизонтальною коаліцією бізнес-асоціацій - є Українська Рада Бізнесу, до складу якої на цей час входить 96 бізнес-асоціацій різних секторів економіки.

Свою Місію Українська Рада Бізнесу сформувала так: “Через якісні консультації та ґрунтовну експертизу ми сприяємо впровадженню реформ з метою створення сприятливих умов для надходження інвестицій і забезпечення прискореного економічного зростання та стимулювання бізнесу до детінізації, добровільної сплати податків до бюджету України, заради розвитку вітчизняного виробництва, зменшення дискреції та мінімізації корупційних можливостей представників органів влади.”

Учасники УРБ сформували таке бачення (візію) України:  Україна - це держава із суспільством “відкритого доступу”, де панує доброчесна економічна та політична конкуренція за прихильність масового споживача і виборця; люди мають широкі можливості реалізувати свої таланти та прагнення; влада, партії, медіа, громадськість є прозорими, публічними і підзвітними. Розвиток є стійким та сталим, він відтворює та примножує свої джерела у природі, суспільстві та економіці.

Держава служить народу. Усунено можливості для корупції та зловживання владою; політична система та місцеве самоврядування узгоджують різноманітні суспільні інтереси, а громадяни свідомо впливають на прийняття рішень, що їх стосуються; знають та можуть реалізувати свої права. Забезпечено справедливе правосуддя.

Головним документом, регламентуючим відносини між учасниками Української Ради Бізнесу, які вирішили спільними зусиллями добиватися прийняття необхідних країні змін - є Меморандум УРБ.

Головними завданнями на ближчі роки коаліція бізнес-об’єднань визначила такі:

Інституційні реформи:

• Інституційна реформа митної служби, яка має включати перенабір співробітників на прозорих конкурсах, встановлення їм гідної зарплати, автоматизація процесів тощо. Завершення реформи Державної податкової служби.
 

• Створення Бюро економічної безпеки - як єдиного аналітичного органу по боротьбі із економічними злочинами. 
 

• Повноцінна судова реформа та реформа правоохоронних органів, яка передбачатиме:

повне перезавантаження Вищої ради правосуддя, формування нового складу Вищої кваліфікаційної комісії на конкурсних засадах поза будь-яким контролем ВРП незалежною конкурсною комісією з вирішальною роллю міжнародних експертів.

• Ефективна взаємодія громадян та влади, посилення участі громадян у формуванні державної політики: надання платнику податків права на направлення 1% його податкового   зобов’язання з ПДФО на фінансування визначених ним громадських організацій або партій.
 

• Внесення змін до закону про соціальний діалог з метою забезпечення повноцінного діалогу влади та всіх репрезентативних бізнес об’єднань
 

• Запровадження на рівні закону - основоположних принципів саморегулювання та діяльності саморегулівних організацій
 

• Публічно-приватне партнерство - внести зміни до низки НПА з метою забезпечення ефективної роботи державно-приватного партнерства, розширити його на місцевий рівень

Економічні, податкові, соціальні реформи:

• Суттєве оновлення Податкового Кодексу, зокрема:

а) перехід від оподаткування прибутку до інноваційної моделі податку на виведений капітал

б) зниження навантаження на фонд оплати праці до цільового показника 20-25%, із компенсацією недонадходжень до ПФ та Бюджету за рахунок скорочення неефективних держвидатків та модифікації податку на нерухоме майно

в) модифікація поточного архаїчного податку на землю та нерухоме майно - забезпечити перехід до оподаткування майна від реальної вартості (на основі даних про ринкову ціну відповідного майна або його оренди), що сприятиме більш справедливому розподілу податків.

г) детінізація ринку оренди с/г землі: вирівнювання навантаження на 1 Га с/г землі для білих підприємців та “сірих”

• Реформа пенсійної системи - перейти до багаторівневої пенсійної системи, забезпечивши на першому рівні виключно базову мінімальну допомогу.
 

• Врегулювання та повноцінний запуск ринків капіталу
 

• Лібералізація трудового законодавства - прийняття нового сучасного законодавства, що регулює трудові відносини.
 

• Детінізація торгівлі, зокрема:

а) забезпечити повноцінний обмін інформацією з іншими країнами і створення дієвого механізму автоматизованого зіставлення відповідних документів та митної вартості товарів, яка в них зазначена

б) запровадити комплексну національну модель переміщення товарів через кордон на зразок системи єдиного вікна ЄС (One Stop Shop)

в) імплементувати правила спільної транзитної процедури ЄС/ЄАВТ, загальноєвропейської електронної транзитної системи (NCTS) та інших сучасних технологій контролю за доставкою товарів

г) запровадити механізм стимулювання покупця отримувати фіскальний чек при купівлі товарів - оновлений механізм контрольної закупівлі та фіскальні лотереї.

д) врегулювати питання фіскалізації при дистанційній торгівлі, осучаснення законодавства для електронної торгівлі, перехід від тотальної фіскалізації до фіскалізації виключно ризикових категорій платників, визначених на основі економічного аналізу

• Уніфікація митних ставок. Перегляд ставок мита на імпортовані товари необхідно здійснити на  основі ретельного аналізу потреб країни і заміщення імпортованої продукції товарами національного виробництва, з детальними розрахунками економічних наслідків підвищення або зменшення відповідної ставки мита.

Демонополізація секторів економіки:

• Демонополізація сфери послуг платіжних систем, зниження ставок еквайрингу в Україні до рівня, середнього по країнах OECD. Осучаснення законодавства про платіжні системи, осучаснення регулювання діяльності українського платіжного ринку та переказу коштів

• Реформувати законодавство, що регулює з/д перевезення, зокрема запровадити приватну тягу та привести тарифи на вантажні перевезення до єдиного тарифу.

• Спрощення підключення до енергомереж, зокрема нестандартні підключення

Реалізувати ці завдання члени коаліції УРБ планують у системній та конструктивній співпраці із владою, зокрема шляхом:

Аналізу та розробка політик:

●  Бізнес асоціації виявляють актуальні проблеми для бізнесу шляхом проведення експертизи, консультацій та досліджень;

●  розробляють варіанти реформування за допомогою аналітичних центрів та будують консенсус стейкхолдерів навколо найоптимальніших варіантів реформ;

●  забезпечують впровадження реформ, від розробки та просування законів до моніторингу їх виконання;

●  здійснюють оцінку того, наскільки впроваджені реформи досягли мети.

Адвокація реформ:

●  розробка та сприяння впровадженню нормативно-правових актів на підставі аналізу політик;

●  формування спільно з представниками влади стратегії та плани реформ за різними напрямками;

●  робота членів УРБ у робочих групах міністерств та Парламенту;

●  участь членів УРБ у нарадах всіх рівнів виконавчої влади;

●  адвокація у відносинах з міжнародними партнерами;

●  просування реформи серед депутатських фракцій Парламенту;

●  напрацювання та поширення звернень на підтримку реформ різним органам влади;

●    участь у адвокаційних заходах інших стейкхолдерів

Протягом 2019-2021 років коаліція УРБ взяла участь у напрацювання та адвокації десятків проєктів законів, 18 з яких стали Законами України. Зокрема:

• Деофшоризація економіки, мінімізація схем по безподатковому виводу капіталів за кордон

• Створення єдиного органу по розслідуванню економічних злочинів - Бюро економічної безпеки

• Мінімізація адміністративного навантаження на громадян - державні органи не мають права вимагати паперові документи для надання послуг, якщо ця інформація вже є в реєстрі

• Спрощення підключень до енергомереж

• Покращення умов роботи на спрощеній системі оподаткування - збільшення лімітів єдиного податку, позбавлення необхідності сплати ЄСВ спрощенців які тимчасово не ведуть діяльність та “сумісників” тощо

• Впровадження режиму спільного транзиту та національної електронної транзитної системи

• Впровадження добровільних програмних реєстраторів розрахункових операцій третього покоління
 

Огляд ситуації із громадським сектором дає надії на те, що в Україні вже формуються необхідні для контролю за владою інститути громадянського суспільства, які мають суттєвий вплив на дії Парламенту, Кабміну, місцевих влад. Для розвитку країни важливо, щоб такі громадські організації та коаліції асоціацій і громадських організацій - консолідували зусилля, посилювали свій вплив, ще активніше брали участь у формуванні політик, блокуванні негативних змін та долучалися до ухвалення головних соціальних і економічних рішень.

Михайло Скляренко