Час підтримувати реальний сектор економіки!

Річні темпи зростання споживчих цін в Україні у серпні залишилися на рівні попереднього місяця — 10,2%. За місяць споживчі ціни знизилися на 0,2%, що стало результатом сезонного зниження цін на овочі та фрукти (відповідно на 18,3% та 5,0% за місяць). Базовий індекс споживчих цін у серпні не змінився; його річні темпи зростання уповільнилися до 7,2% (з 7,3% у липні).

Фактори пропозиції продовжують домінувати у визначенні динаміки зміни споживчих цін. За нашими оцінками, зростання цін на набір товарів і послуг, що більшою мірою визначаються факторами попиту, в серпні становило 4,7% у річному вимірі, на компоненти споживчого кошику з низькою еластичністю до попиту — 12,6%. Основні фактори немонетарної інфляції, що визначають вартість споживчого кошика впродовж останнього року, — підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги та ставок акцизів, зростання світових цін на нафту та продукти українського експорту, додаткові епідеміологічні витрати та втрати від карантинних обмежень. Так, за останні 12 місяців вартість гарячої води та опалення зросла майже вдвічі, вартість електроенергії та палива, що є складовими небазової інфляції, —  на понад 30%.

Натомість тиск на ціни з боку факторів попиту залишається помірним, про що свідчить уповільнення річних темпів зростання базового індексу споживчих цін до 7,2% (з 7,3% у червні-липні). При цьому ціни на товари і послуги, що безпосередньо залежать від ринкового попиту, упродовж останніх 12 місяців знижувалися або зростали помірними темпами (вартість одягу та взуття знизилася за рік на 4,2%, вартість послуг з відпочинку та культури зросла за рік на 4,0%).

Індекс цін виробників промислової продукції продовжує зростати високими темпами за підтримки високих цін на зовнішніх ринках, які стимулюють підвищення вартості промислової продукції в межах країни. Так, у серпні промислові ціни в Україні зросли на 5,4%, обумовивши прискорення річних темпів промислової інфляції в Україні до 46,5% (з 42,2% у липні). За товарами, призначеними для експорту, ціни за рік зросли на 62,5%, за товарами, призначеними для використання в Україні, — на 42,0%. Це відповідає стрімкому зростанню цін на сировинні товари на світових ринках: зведений індекс товарних ринків CRB зріс за рік на 32%, вартість природного газу на міжнародних ринках зросла за рік понад як удвічі, на нафту — майже у 1,5 разу. Відповідне зростання вартості промислової продукції призводить до підвищення витрат виробників товарів, призначених для споживання, що підтримує значний внесок інфляції витрат у загальне підвищення споживчих цін.

БЮДЖЕТНА СФЕРА

Низький обсяг погашень ОВДП у 1 та 2 декадах вересня та достатній залишок коштів на рахунку уряду в гривні (понад 50 млрд гривень) обумовлює низькі обсяги нових державних запозичень. З початку вересня відбулося два аукціони Міністерства фінансів, під час яких до державного бюджету було залучено лише 2,5 млрд гривень, з яких 2,0 млрд гривень — на строк до 1 року. Незважаючи на достатній обсяг коштів уряду в гривні його валютна ліквідність залишається обмеженою, що створює ризики на тлі необхідності здійснення виплат за зовнішньою заборгованістю, пік яких припадає на 29 вересня, коли має бути сплачено понад 1 млрд доларів США за зовнішньою заборгованістю, а також понад 13 млрд гривень за ОВДП.

Підвищення облікової ставки НБУ та низький попит на державні облігації стимулює Мінфін до підвищення ставок на первинному ринку, передусім на короткому кінці кривої дохідності Так, середньозважена ставка державних запозичень з початку вересня становила 11,43%, що на 11 б. п. вище, ніж у серпні. При цьому під час розміщення ОВДП, яке відбулося 14.09.2021р., було підвищено ставки практично за усіма строками: на строк 3 місяці — на 100 б. п. до 9,5%, на строк 1 рік — на 22 б. п. до 11,37%, на строк 1,5 року — на 19 б. п. до 11,49%. Водночас знизилася доходність за трирічними ОВДП — на 15 б. п. до 12,30%, що може свідчити про помірність очікувань інвесторів щодо середньострокових інфляційних та девальваційних ризиків.

Згортання довгострокового рефінансування НБУ ще більше послаблюватиме попит банків на ОВДП. За останній тиждень, під час якого відбувся останній тендер із довгострокового рефінансування, банки збільшили свої вкладення у державні облігації на 2,2 млрд гривень, проте, з урахуванням обмеження доступу банків до довгострокової ліквідності НБУ з 4 кварталу 2021 року, їх попит на державні запозичення буде обмеженим. Також за останній тиждень збільшили свої портфелі ОВДП юридичні та фізичні особи (на 266 млн та 211 млн гривень відповідно). Водночас суттєво зменшили вкладення в ОВДП нерезиденти, портфель яких за тиждень скоротився майже на 2 млрд гривень та перебуває на семимісячному мінімумі.

ВАЛЮТНИЙ РИНОК

Обмінний курс гривні до долара США на міжбанківському ринку за тиждень зміцнився на 0,5% до 26,6 гривні за 1 долар США. Цьому сприяло переважання пропозиції іноземної валюти з боку клієнтів банків над попитом, що концентрувалося на спотовому сегменті ринку (близько 12 млн доларів США в середньому на день). У свою чергу це також дозволило банкам здійснювати чисту купівлю іноземної валюти в позицію, забезпечуючи її достатній обсяг для задоволення попиту з боку клієнтів у майбутньому.

Сальдо валютних інтервенцій НБУ з початку вересня становило +87,1 млн доларів США (з початку року — понад 1,4 млрд доларів США). Водночас вересневі погашення зовнішньої заборгованості уряду та Національного банку, в тому числі перед МВФ, призвели до скорочення міжнародних резервів НБУ до 30,1 млрд доларів США (або на 4,9% з початку вересня).

За операціями фізичних осіб співвідношення попиту та пропозиції на іноземну валюту у вересні є близьким до збалансованого. З початку вересня чиста купівля фізичними особами готівкової іноземної валюти становила 3 млн доларів США, а її чистий продаж у безготівковій формі — 15 млн доларів США. При цьому з початку року чистий продаж іноземної валюти з боку населення (у готівковій та безготівковій формі) становив майже 1,8 млрд доларів США.

ФІНАНСОВИЙ СЕКТОР

За оперативними даними Національного банку, чистий внутрішній кредит банків України у серпні зменшився на 1,7% за рахунок скорочення вкладень банків у державні цінні папери (-2,8% за місяць). Натомість збільшилися вкладення банків у цінні папери інших резидентів (окрім центральних органів державного управління), які зросли у серпні понад як удвічі — з 10,5 до 24 млрд гривень, а також кредити, надані резидентам, — на 2,9%, або 28,2 млрд гривень. Головним драйвером збільшення кредитів в економіку стало гривневе кредитування нефінансових корпорацій та фізичних осіб, обсяги якого зросли відповідно на 3,8% та 3,5% за місяць. В абсолютному значенні зростання гривневих кредитів корпорацій у серпні становило 17,9 млрд гривень, домашніх господарств — 6,9 млрд гривень.

При цьому ставки за гривневими кредитами для корпорацій у серпні зросли з 9,3% до 9,5%, що відображає реакцію ринкових ставок на підвищення облікової ставки НБУ. За високомаржинальними кредитами банків фізичним особам ставки знизилися за місяць із 33,9% до 33,7%. Водночас за гривневими депозитами юридичних осіб ставки збільшилися з 4,1% до 4,6%, що свідчить про посилення конкуренції між банками за гривневий ресурс, яким володіють нефінансові корпорації. Натомість за депозитами фізичних осіб в національній валюті, вартість яких є вищою, продовжилася тенденція до зниження ставок — з 7,0% у липні до 6,9% у серпні.

Підтримку кредитній активності забезпечує високий рівень капіталізації банків. Станом на 1 вересня 2021 року регулятивний капітал банків зріс за місяць на 1,5%, або 2,9 млрд гривень до 199,2 млрд гривень, що є його найбільшим значенням з лютого 2014 року. З урахуванням активізації кредитної активності банків адекватність регулятивного та основного капіталу банків у серпні дещо знизилася (до 21,3% та 15,2%), проте залишається понад як удвічі вищою від нормативних значень (10% та 7% відповідно). Банківська система також продовжує із запасом виконувати нормативи ліквідності та кредитних ризиків. Це свідчить про наявність значного потенціалу банківської системи до кредитування економіки, що може бути реалізований через впровадження структурних реформ в державі та налагодження стимулюючих параметрів монетарної політики та банківського регулювання.

Ліквідність банківської системи становить 181,4 млрд гривень (з урахуванням готівки в касах банків — 227,6 млрд гривень), що понад як утричі перевищує норматив обов’язкових резервів. Надлишок ліквідності в банківському секторі обумовлює низький попит банків на кредити рефінансування за постійно діючою лінією овернайт, ставка за якими після підвищення облікової ставки становить 9,5%. Натомість банки продовжують формувати попит на тендерні кредити рефінансування, загальна заборгованість за якими зросла до 91,4 млрд гривень, у тому числі на строк від 1 до 5 років — 88,9 млрд гривень. Зокрема, 10 вересня семи банкам було надано рефінансування на строк три роки за середньозваженою ставкою 9,91%.

Активна реалізація державних програм підтримки кредитування сприяє нарощуванню кредитного портфеля банків. Упродовж минулого тижня за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» банками було видано 351 кредит на загальну суму майже 1 млрд гривень (з початку дії програми — 61,4 млрд гривень), з яких майже 796 млн гривень (з початку дії програми — 33 млрд гривень) — на поповнення оборотних коштів. Потенціал кредитів на рефінансування існуючої заборгованості вже майже вичерпаний — за тиждень таких кредитів було видано на суму менше 100 млн гривень (з початку дії програми — 21,1 млрд гривень), тоді як потенціал інвестиційних кредитів залишається не реалізованим повною мірою — за тиждень таких кредитів надано на суму близько 0,1 млрд гривень (з початку дії програми — 7,4 млрд гривень). Обсяг кредитів за програмою «Доступна іпотека 7%» досяг майже 690 млн гривень, з яких 23% спрямовано на купівлю житла на первинному та 77% — на вторинному ринку. Попри те, що реалізація державних програм відбувається стійкими темпами, зростання ринкової вартості кредитів для бізнесу та домогосподарств внаслідок підвищення облікової ставки може позначитися на збільшенні вартості підтримання відповідних державних програм для Державного бюджету України.

Активна реалізація державних програм підтримки кредитування сприяє нарощуванню кредитного портфелю банків. Упродовж минулого тижня за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» банками було видано 351 кредит на загальну суму майже 1 млрд. гривень (з початку дії програми — 61,4 млрд. гривень), з яких майже 796 млн. гривень (з початку дії програми — 33 млрд. гривень) — на поповнення оборотних коштів. Потенціал кредитів на рефінансування існуючої заборгованості вже майже вичерпаний — за тиждень таких кредитів було видано на суму менше 100 млн. гривень (з початку дії програми — 21,1 млрд. гривень), тоді як потенціал інвестиційних кредитів залишається не реалізованим повною мірою — за тиждень таких кредитів надано на суму близько 0,1 млрд. гривень (з початку дії програми — 7,4 млрд. гривень). Обсяг кредитів за програмою «Доступна іпотека 7%» досяг майже 690 млн. гривень, з яких 23% спрямовано на купівлю житла на первинному та 77% — на вторинному ринку. Попри те, що реалізація державних програм відбувається стійкими темпами, зростання ринкової вартості кредитів для бізнесу та домогосподарств внаслідок підвищення облікової ставки може позначитися на збільшенні вартості підтримання відповідних державних програм для Державного бюджету України