Бюджет 2020. Версія 1.0

Верховна Рада України в п’ятницю, 20 вересня, розгляне держбюджет на 2020 рік. Документ надійшов у парламент у неділю, 15              вересня. Проєкт закону «Про державний бюджет України на 2020 рік» зареєстровано під №2000. Спікер парламенту Дмитро Разумков повідомив під час погоджувальної ради, що в сесійній залі його представить у п’ятницю, 20 вересня, міністр фінансів Оксана Маркарова.

Кабмін у понеділок презентував параметри держбюджету-2020. Середній курс долара, відповідно до якого складали проєкт кошторису, становить 28,2 грн (макропрогноз, який затвердили в травні 2019 року).

Мінімальна зарплата в Україні в наступному році планується на рівні 4 тис. 723 грн (це на 550 грн більше, ніж у 2019 році). Міністр фінансів Маркарова під час презентації проєкту держбюджету зазначила, що підвищення відповідає показникам зростання економіки.

«За два тижні абсолютно не можливо було переглянути і макропрогнози, і все інше. Це буде зроблено в жовтні між першим і другим читанням. Зараз цей документ ми передаємо в парламент для того, щоб отримати зворотний зв’язок від народних депутатів. Після того як програма діяльності уряду буде затверджена, за жовтень разом із народними депутатами доопрацюємо цей проєкт бюджету, щоб до 2 листопада ви отримали принципово нової якості проєкт держбюджету на наступний рік», — заявив прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.

Характеризуючи ключові параметри документа, голова уряду зазначив, що дефіцит держбюджету на наступний рік буде меншим, ніж у поточному році — прогнозується скорочення до 2,09% ВВП. «Ми прагнемо на певному етапі вийти в бездефіцитний бюджет, коли наші видатки дорівнюватимуть нашим доходам», — сказав він. Також буде зменшуватися обсяг доходів, тобто обсяг грошей, які держава збирає фактично з суспільства, з економіки і перерозподіляє відносно ВВП. «Це означає, що ми прагнемо, щоб держави в економіці ставало менше», — повідомив Гончарук.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

За його словами, уряд хоче збирати менше податків та більш ефективно їх витрачати. «Цей уряд не має намір підвищувати податки для того, щоб нарощувати доходи, це неправильний шлях. Податки потрібно поступово зменшувати, але робити їх рівними для всіх, тому що неправильно, коли податки високі, а платить їх незначна частина бізнесу. Це дуже несправедливо. Ми точно маємо від цього відійти», — пояснив голова уряду.

Він додав, що вже з наступного року держбюджет буде розраховуватися на три роки. «Наша стратегія в тому, щоб із кожним роком державний борг ставав меншим. Для цього мало одного року — треба планувати це на середньо— і довгостроковий період. У цьому році ми в останній раз ухвалюємо бюджет на один рік. Надалі прийняттю бюджету буде передувати прийняття повноцінної трирічної декларації», — резюмував чиновник.

Від системи субсидіювання вирішили не відмовлятися, незважаючи на те що її неодноразово критикували і називали причиною «консервації бізнесу». На субсидії закладено 47,6           млрд грн. «Принцип розподілу і визначення субсидій не змінюється. Змінюються незначною мірою числа, виділені для реалізації програми. Після того як Програма діяльності уряду буде схвалена, можуть бути певні зміни. Ми визначаємо, як надати максимальну кількість грошей тим, хто найбільше в них має потреби», — зазначив прем’єр Гончарук.

Також у проєкті головного кошторису країни передбачено збільшення видатків на національну безпеку й оборону.

Витрати на оборону в проєкті бюджету на 2020 рік збільшено на 20% в абсолютних цифрах — з 200 млрд грн у 2019 році до 245             млрд грн на 2020 рік . Є окрема нова стаття — це ті кошти, які будуть виділені для РНБО.

Крім того, на Державну прикордонну службу в проєкті бюджету на наступний рік передбачені видатки в розмірі понад 10 млрд грн, на Національну гвардію — понад 12 млрд грн. На фінансування Міністерства внутрішніх справ — понад 83 мільярди.

Видатки на Нацполіцію передбачено в розмірі 29 млрд 577  млн грн. Серед них на керівництво та управління діяльністю Нацполіції передбачені видатки в розмірі 895 млн грн, а на забезпечення діяльності підрозділів, установ та закладів Нацполіції — в розмірі 28 млрд 682 млн грн.

У наступному році на розвиток дорожньої інфраструктури виділять 74,4 млрд грн, що на 19,9 млрд грн більше, ніж у поточному році. В цю суму входять гроші Державного дорожнього фонду (69,7 млрд грн), які спрямують на розвиток мережі й утримання автомобільних доріг загального користування державного значення (38                млрд грн), будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах          — 22,2 млрд грн; забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм — 3,2 млрд грн; виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими державою на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування — 6,3 млрд грн.

Уряд планує виділити 2,6           млрд грн на реформування вугільної галузі. З них 700 млн віддадуть на закриття неперспективних шахт і ще 1,9 млрд грн на загальну реструктуризацію галузі. В межах упровадження «Енергетичної стратегії» до 2035 року буде виділено 900 млн грн, які були отримані за бюджетної підтримки ЄС. Для стимулювання енергоефективності уряд виділить 1,6 млрд грн. На ці гроші будуть реалізовані проєкти з економії енергії та матеріальних ресурсів — тепла, води, електрики, палива і матеріалів. Також 400 млн грн буде виділено на «теплі кредити» для населення, завдяки яким об’єднання власників багатоквартирних будинків (ОСББ) зможуть утеплювати свої будинки й отримувати до 70% відшкодування з держбюджету.

Загальні видатки на охорону здоров’я становлять 108 млрд грн, що на 9,8 млрд більше, ніж у 2019 році. Медичну субвенцію закладено в розмірі 14,6 млрд грн, на реалізацію програми медичних гарантій для первинної, екстреної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, реімбурсації вартості лікарських засобів передбачено 72,1 млрд грн, на централізоване придбання медикаментів та медичних виробів — 6,6 млрд грн, на лікування громадян за кордоном — 0,7 млрд грн.

Також уряд змінив підхід до підтримки агросектору: запропонований варіант держбюджету скасовує дотації агропідприємствам на користь підтримки малих фермерів. «Замість дотування великих підприємств ми сфокусуємося на тому, щоб у разі ухвалення земельної реформи компенсувати відсоткову ставку для фермерів (малих підприємств)», — заявив прем’єр Гончарук.

Так, у проєкті бюджету на 2020 рік передбачено 4,4 млрд грн на підтримку запуску земельної реформи в Україні. Зазначається, що ці кошти спрямують на програми підтримки малих фермерів, зокрема на компенсацію їм вартості кредитів, узятих на купівлю землі після скасування мораторію. Нагадаємо, що уряд розробляє план скасування мораторію на продаж сільськогосподарської землі в Україні. Закон про ринок землі має бути готовим та ухваленим до 1 грудня 2019 року.

Виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера, радник Президента Володимира Зеленського Олег Устенко вважає, що в проєкті кошторису країни можна було б закладати і більш консервативні параметри відносно показника економічного росту.

«Бюджет 2020 передбачає велику кількість консервативних параметрів. Але я вважаю, що було б краще брати навіть більш консервативні параметри в порівнянні з тим, які закладені. Це було б правильно і з погляду економічного зростання, і з погляду дефіциту держбюджету. Більш консервативні параметри дають нам можливість для маневру в разі, якщо ситуація розвиватиметься відносно оптимістично. Якщо з’являться додаткові гроші, які отримає бюджет, вони можуть бути використані для стимулювання економіки через інфраструктурні проєкти. Або для додаткових соціальних виплат, щоб збільшувати внутрішнє споживання, даючи додатковий стимул для економічного розвитку. Я вважаю, що краще було б поставити 2,5% ВВП дефіцит держбюджету. І якщо пощастить, то тоді ситуація просто буде краща і цей резерв буде використаний на щось інше», — каже Устенко.

Російські медіа вже назвали бюджет України на 2020 рік «бюджетом війни» через збільшення видатків на оборону.

Тим часом у Кабміні запевняють — бюджет не кінцевий, у проєкті багато чого може змінитися. Про це на своїй сторінці в мережі Facebook повідомляє міністр Кабінету Міністрів Дмитро Дубілет. «Учора ми в уряді проголосували за бюджет і подали його в парламент. Поки що це перше читання, до листопада в ньому може багато чого змінитися», — йдеться в повідомленні. Дубілет зазначає, що обговорювалася назва проєкту. Були варіанти «Бюджет розвитку» або «Бюджет ефективності».

«Поки що мені найбільше подобається неофіційна назва ББШ — «Бюджет без Шкурняків». Довідково. «Шкурняк» — це тема, яка лобіюється в інтересах окремих політиків. Один із перших термінів, який я дізнався на новому місці роботи. Сподіваюся, скоро знову його забуду», — підсумував Дубілет.