9 мільярдів доларів на рік далеко не межа

Український ринок цифрових технологій динамічно розвивається, проте на його шляху стоїть низка проблем.

На сьогодні, за офіційним оцінками, обіг капіталу в IT-галузі становить близько 9 мільярдів доларів, плюс значна частина коштів перебуває «в тіні». Наш ринок цифрових технологій, як і практично всі галузі світової економіки, потерпів від епідемії коронавирусу, але завдяки своїй гнучкості може відновитися набагато швидше. Однак, крім об’єктивних негативних чинників, таких, як призупинення та скасування контрактів, що зумовлено поширенням COVID-19 і загальним спадом виробництва, значний вплив мають і суб’єктивні. Такі, як, наприклад, недосконале законодавство, втручання в роботу компаній правоохоронних органів, тиск з боку великих фінансово-олігархічного груп тощо.

Окрім того, чинний КЗпП не задовольняє ні працівників, ні роботодавців. У ньому геть відсутні визначення «стартап», «угода про непереманювання працівників», «договір щодо нерозголошення інформації» тощо. А це — базові речі, на основі яких ця галузь розвивається в усьому цивілізованому світі вже 25 років.

Якщо зараз створити умови для чесного й комфортного ринку і надати гарантії його збереження, можна домогтися значимої детінізації галузі і зростання чистого обігу в ній до 20 млрд доларів, тобто більш ніж удвічі, до того ж упродовж перших же шести місяців.

Самостійно перемогти чинну систему, що дісталася нам у спадок ще від радянської епохи, не можна. Щоб ефективно захищатися від тиску «силовиків», рівноправно брати участь у процесі розробки законодавства, мати більшу вагу при обговоренні поточних питань з представниками держави, пропонувати свої проєкти, впроваджувати ініціативи з оподаткування, потрібно об’єднуватися в ефективні спільноти, професійні кластери.

ПРОБИТИ СКЛЯНУ СТЕЛЮ

Нещодавно Міністерство цифрової трансформації України, після кількох місяців консультацій із представниками IT-спільноти, презентувала проєкт Дія City. Ініціатива пропонує комплексну реформу цифрової індустрії. Її завдання — створення комфортного клімату для ведення айті-бізнесу, науково-дослідної діяльності і розвитку креативних індустрій. Модель становить собою вільну економічну зону, тільки не в географічній площині, а для окремої підприємницької сфери. У разі її реалізації в тому форматі, в якому її задумано, реформа сприятиме українським і зарубіжним компаніям у створенні на території нашої країни як продуктових цифрових компаній та наукових центрів, так і низки суб’єктів супутньої креативної індустрії, тих-таки діджитал-дизайнерів, онлайн— маркетологів, розробників ігор, веб-медіа тощо. Для IT-компаній, технологічних стартапів, R & D-центрів запроваджується спрощене податкове законодавство, третейські суди, спеціальні валютні правила (що є важливим, оскільки розрахунки в цій галузі, орієнтованій здебільшого на іноземного замовника, як ви розумієте, здійснюються не в національних грошових одиницях). В Дія City передбачено всього лише три типи податків: податок на виведений капітал у розмірі 10%, податок на доходи фізичних осіб — 5% (стільки ж, скільки платять ФОПи) і найменший ЄСВ — 22% від мінімальної заробітної плати. Жодних інших податків не передбачено. Податку на прибуток не буде зовсім. Така модель унеможливлює вимагання хабарів з боку фіскалів.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Як запобіжник від приєднання до проєкту «лівих контор», — фіктивних підприємств, а не тих, що ведуть реальну цифрову діяльність, пропонується встановити мінімальний поріг на кількість працівників та їхні зарплати (точні цифри ще обговорюються).

Впевненість у захищеності інвестицій дасть змогу розвивати міжнародний венчурний бізнес. Мабуть, сьогодні тільки він дає змогу державам з «наздоганяючою економікою» наблизиться в осяжному майбутньому за доходами на душу населення до розвинутих країн. Ну, або несподівано знайдена золота жила, або нафтове родовище. Що, звісно, дуже добре, але менш імовірно.

Під час поїздок за кордон і зустрічей з місцевими підприємцями, я часто-густо чую від них нарікання на політичну нестабільність в Україні та відсутність гарантій безпеки для ведення бізнесу. В ініціативу Дія City вшито заборону на зміну законодавства щодо її функціонування упродовж 15 років. Загалом проект Дія City — зібрання найкращих практик західного світу. У ньому передбачено власний арбітраж, розроблено типові договори для наймання на роботу, укладання контрактів між резидентами тощо.

Стартапи зможуть структуруватися в Україні, а не в офшорах. Вони також дістануть можливість стати резидентом Дія City і здобути податкові пільги, а крім того, і вливання від іноземних інвесторів, які перестануть вважати нашу країну надто ризикованою для вкладів.

ЗУПИНИТИ ВІДТІК МІЗКІВ

Сьогодні  світовий ринок IT-фахівців відчуває серйозний дефіцит працівників, зокрема в розвинутих багатих країнах. Саме тому в нас, в Індії, в Росії тощо так багато компаній-аутсорсерів, які працюють на іноземних замовників. Адже наші програмісти визнані на світовій арені високими професіоналами. Рівень освіти наших фахівців досить високий з огляду на якісну школу програмування, що історично сформувалася в Україні, тому влаштуватися до іноземних компаній для них не проблема. Дія City жодним чином не обмежить кодерів у прагненні переїхати за кордон. Але додасть мотивації працювати на тих самих вигідних умовах, тільки на батьківщині.

УКРАЇНА ЯК ЦИФРОВА ДЕРЖАВА

Україна має всі шанси стати IT-центром Східної та Центральної Європи. Наші компанії не гірші, ніж білоруські, що створили аркадні шутери «Світ танків», «Світ літаків», «Світ кораблів» тощо, які здобули величезну популярність. Тим паче, що частина цих програмістів переїхала до нас у зв’язку з політичними подіями, що відбуваються зараз на їхній батьківщині.

Наразі нашій державі катастрофічно бракує комп’ютеризації. Багато рутинних, бюрократичних речей, на які йде багато часу й сил, вже найближчим часом могли б бути цифровізовані. Наприклад, нещодавно в нас були вибори. Запровадження електронного голосування дало б змогу значно заощадити, за рахунок зниження кількості бюлетенів, комісій, ділянок тощо. Такі системи вже успішно реалізовано в Естонії, Нідерландах, частково у США, Канаді, Франції та інших країнах. Окрім того, розвиток цифрових технологій дав би змогу помітно підвищити рівень вітчизняної освіти в багатьох сферах, не тільки пов’язаних з IT.

Ми вже 20 років живемо в XXI столітті де-факто, потрібно якомога швидше переселятися в нього і в технологічному плані. Першим кроком до цього, безсумнівно, мають стати модернізація вітчизняного законодавства до сучасних реалій і створення оптимальних умов для розвитку цифрової сфери.