Дніпро впроваджує нову медицину

Медицина хвилює усіх. Радше за не медицина, а доступна допомога, якщо щось не так зі здоров’ям. Немає людини, яка так чи інакше не стикалася з необхідністю відвідати лікаря, зробити аналіз, придбати необхідні ліки. Нинішній рівень відновлення здоров’я і порятунку життя за допомогою медицини мало кого задовольняє. Всі розуміють, що українська медицина вкрай потребує радикальних змін у бік європейського вектора доступності, якості. Не потрібно далеко ходити: країни Балтії також були у складі СРСР, проте багато чого досягли, особливо Естонія, котра може бути чудовим прикладом для нас.

Як іде складний процес створення нової системи медичного обслуговування у Дніпрі розповів заступник міського голови, директор департаменту охорони здоров’я населення Андрій БАБСЬКИЙ.

- Почну з того, що реформа медицини й, зокрема, системи медичного обслуговування потрібна. І це спільна думка. Інше питання — яка саме реформа, як і в якому напрямку її проводити.

Наша країна змінюється, а система медичного обслуговування за своєю суттю і багато в чому за формою залишилася радянською. Це не є правильним. Змінилося все. Починаючи від системи життєдіяльності країни до способів фінансування, в нашому випадку сфери медицини. Почалася децентралізація, фінансова реформа, за нею піде адміністративна, й це вимагає зміни підходів до такої сфери як медичне обслуговування.

Та ось як реформа медицини проводиться і як вона проходить, викликає, м’яко кажучи, багато питань.

Наприклад, якщо говорити про впровадження сімейної медицини, то в Дніпрі перші сімейні лікарі з’явилися ще наприкінці 1990-х рр. З 2011 до 2015 року в тоді ще Дніпропетровську та Дніпропетровській області реалізовувався пілотний проект із реформування системи охорони здоров’я та впровадження сімейної медицини.

Для міста це був дуже болісний процес, оскільки ідея була хороша, але її втілення викликає подив і багато питань. У результаті Дніпро виявилося єдиним в Україні містом, в якого у власності й у підпорядкуванні немає своїх лікарень. Під прикриттям пілотного проекту-реформи попередня влада передала всі лікарні міста у власність обласної громади. Іншими словами, майже мільйонне місто залишилося без своїх лікарень. Тодішня міська влада не встояла перед тиском обласних структур, Партії регіонів і погодилася на передачу лікарень області. Як то кажуть, розчерком пера, не враховуючи думки медичної та наукової громадськості, без опитування містян, взагалі без жодних процедур, вольовим рішенням склалася ситуація сповнена багатьох труднощів. Виникають бюджетні колізії. Як місто може фінансувати те, що йому не належить. Тут протиріччя не тільки фінансове й організаційне, але й звичайному здоровому глузду. Ми зараз ведемо з обласним керівництвом вже понад рік перемовини, як виправити це ненормальне становище.

В рамках пілотного проекту, як ми говорили, в Дніпрі спробували організувати амбулаторну допомогу на засадах сімейної медицини. Було створено кілька рівнів медичної допомоги, й місто територіально розділили на 12 центрів медико-санітарної допомоги та амбулаторії, де пацієнтів приймають сімейні лікарі.

Сімейна медицина передбачає не тільки фізичне, територіальне, наближення її до пацієнтів, але й доступність технологій, ліків, аналізів. Проте не відбулося навіть наближення сімейних лікарів до хворих, поліклініки просто ліквідували й «роздробили», а на їхньому місці створили амбулаторії. Тому є місця, де у безпосередній близькості знаходиться чотири-п’ять амбулаторій. Через це первинний зміст сімейної медицини: доступність допомоги — втрачається. Лікарі раніше працювали в поліклініках, тепер у цих самих приміщеннях працюють сімейні лікарі.

Перед містом стоїть завдання істотного виправлення цієї ситуації. Необхідно відкрити нові амбулаторії там, де людям складно й далеко діставатися до існуючих. За міжнародними нормами такі установи мають знаходитися в межах 15-хвилинної пішохідної доступності. Цього на сьогоднішній день немає.

За нашими розрахунками, нам не вистачає приблизно 50 амбулаторій. У нас існує велика проблема з самими сімейними лікарями. В ході пілотного проекту спеціалізацію з сімейної медицини проходили терапевти й педіатри.

Навчальні заклади не в достатній кількості підготували таких фахівців. Наша Медична академія готувала сімейних лікарів, але їх розподіляли в інші регіони, а до міста вони практично не потрапляли.

У нас у первинній ланці медичного обслуговування, що належить до міста, приблизно 1100 лікарів, із них лише 500 — сімейні. За рекомендацією Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) один сімейний лікар має обслуговувати 1500 осіб, нова команда МОЗ збільшує кількість до 2000-2500. Іншими словами, має бути приблизно 600-700 сімейних лікарів. І це тільки для роботи в існуючих амбулаторіях. Якщо ми плануємо відкривати нові, то знадобиться ще 200-250 сімейних лікарів.

Ще одна проблема. Наші сімейні лікарі повною мірою не готові до цієї ролі. Такий лікар — фахівець широкого профілю. Він і терапевт, і педіатр тощо. Сімейним лікарям без стартової педіатричної освіти на разі складно обслуговувати дітей раннього віку. Через ці обставини ми залишили в місті педіатрів. Мало того, на перехідний період ми вважаємо за необхідне зберегти в амбулаторіях деяких вузьких фахівців.

Для того, щоб реалізувати план зі створення нових амбулаторій та реконструкції існуючих, наповненню їх необхідним медичним обладнанням необхідна велика кількість підготовлених приміщень. Це не тільки складна організаційна, але й фінансова проблема.

Є кілька шляхів реалізації таких планів.

По-перше. Ми є учасниками проектів Світового банку, і з його допомогою відкриватимемо 20 нових амбулаторій. Для них виділяються необхідні кошти на реконструкцію та оснащення амбулаторій, а місто фінансує розробку проектно-кошторисної документації. Ми проаналізували ситуацію з приміщеннями. Їх дуже дорого ремонтувати й перебудовувати. Набагато ефективніше й дешевше будувати нові приміщення для амбулаторій з урахуванням усіх вимог до них. Ми вже готуємося до проведення конкурсу на проект таких амбулаторій. Шукаємо нові майданчики, й на них розміщуватимуться нові амбулаторії з урахуванням невеликої відстані, яку проходитиме пацієнт до лікаря. Цього року ми починаємо втілювати цю ідею і плануємо запустити три-п’ять нових амбулаторій.

По-друге. Поряд із фінансуванням з міського бюджету є інші іноземні джерела для втілення таких проектів. Є і благодійні організації, які опікуються здоров’ям населення і мають у своєму розпорядженні необхідні фінансові ресурси. Хотілося б сказати про те, що реформа медицини не зводиться лише до впровадження системи сімейних лікарів. Важливе значення має не тільки використання нових технологій і практик, а й їхня безпека, належні навички, підготовка, підвищення кваліфікації медичного персоналу. Так, у зв’язку зі значним прогресом медицини: зростання інвазивних (з проникненням у тіло пацієнта) процедур, дуже гостро постала проблема внутрішньолікарняних інфекцій. При цьому поширюються стійкі до антибіотиків бактерії та супербактерії, на які вже не діють найсучасніші засоби. Якщо 2014 року виділялося 10% стійких форм мікроорганізмів, то вже 2016 року з виділених культур мікроорганізмів вже майже кожна третя ідентифікується як полірезистентний штам!

Тобто мешканці Дніпра лікуються у небезпечних умовах, у лікарнях, що фінансуються містом і при цьому не належать містові. Ситуацію потрібно терміново вирішувати, і з метою підвищення інфекційної безпеки в лікувальних закладах Дніпра планується низка заходів. Зокрема, ми створили комісію з інфекційної безпеки, звернулися до Дніпровської медичної академії та провідних українських і зарубіжних експертів із пропозицією створити перший в Україні навчальний центр із питань інфекційного контролю та наукового супроводу розробки програми й стандартів профілактики внутрішньолікарняних інфекцій. Планується також оснащення лабораторій, заохочення медиків за дотримання правил безпеки та інші заходи, які знизять ризик інфікування мешканців Дніпра й збережуть їхні життя та здоров’я.

За даними опитувань, до 90% українців вважають найважливішим у медицині доступність ліків. Зараз просувається урядова програма доступності, виділено гроші, але багато хто боїться, що однієї миті вони прийдуть до лікаря і почують: закінчився ліміт на пільгові ліки.

Ідея компенсації вартості ліків (реімбурсація) є дуже правильною. Україна — єдина країна Європи, де немає державних програм щодо компенсації вартості ліків. Зараз ми спостерігаємо лише перший крок у вірному напрямку. Потрібно розуміти, що ліки, вартість яких компенсується повністю або частково, за цією програмою, в загальній масі продажів минулого року становлять близько 4%. Це дуже невелика кількість препаратів і за номенклатурою, так і щодо грошового еквіваленту. Проте на селекторній нараді прем’єр-міністр сказав, що під програму виділено 500 млн грн. Цих грошей цілком має вистачити тим пацієнтам з гіпертонією, діабетом, астмою, яким саме ці препарати будуть показані. На жаль, у реалізації програми буде багато підводних каменів, які доведеться обходити в процесі: не всі ліки можуть бути в наявності, можуть бути проблеми з їхньою ефективністю й безліч інших. МОЗ запевнив прем’єра, що за результатами 9 місяців буде зроблено висновки про ефективність використання грошей у регіонах й ухвалено рішення про перерозподіл або додаванні грошей.

Для компенсації ризиків передбачено додаткові міські подібні програми. За гроші міського бюджету фінансується амбулаторне лікування пільгових категорій пацієнтів. В рамках комплексної програми «Здоров’я мешканців м. Дніпра на 2017-2020 рр.» купуються й видаються препарати пацієнтам із бронхіальною астму, цукровим діабетом 2 типу, епілепсією, міастенією, з пересадженими органами й тим, хто перебуває на діалізі, з низкою орфанних захворювань тощо.

- Як впроваджується система «Електронного здоров’я»?

Лікар повинен заповнювати безліч паперів, що обмежує його можливість повною мірою приділити увагу пацієнтові. Тому будь-яке зменшення навантаження на лікаря є благом. Основне завдання системи «Електронне здоров’я» — поліпшити якість обслуговування у всіх сенсах. Як в організаційному, так і лікувальному.
Нам дуже пощастило в тому плані, що у мера є заступник Яніка Мірило, яка курирує впровадження IT-технологій, зокрема й у медицині. Ми дуже тісно з нею співпрацюємо, й у місті вже почали впроваджувати окремі елементи цієї системи.

Ми почали з найпростішого — впровадження електронної реєстратури. Сьогодні практично половина мешканців міста має можливість користуватися електронним записом на прийом до лікаря. Це можна зробити в амбулаторії або по інтернету не виходячи з дому. У лікаря формується електронний графік, а пацієнт не повинен сидіти під дверима й чекати своєї черги. Скептики говорили, що люди похилого віку не вміють користуватися інтернетом і нічого не вийде. Нічого подібного. В одному з центрів понад 40% пацієнтів записуються на прийом саме по інтернету. До кінця року плануємо запровадити електронний запис у всіх наших амбулаторіях. Як театр починається з вішалки, так і лікувальний заклад бере початок з реєстратури.

Місто виділяє доволі значні кошти, щоб комп’ютеризувати й підключити до інтернету всі наші лікувальні установи первинного рівня. Вже їм передано 130 комп’ютерів та 70 принтерів. Паралельно ведеться навчання співробітників роботі в електронній системі. До кінця року у всіх сімейних лікарів буде комп’ютер та інше обладнання, а також інтернет.

Другий важливий крок — електронна картка пацієнта. Тут є юридичні нюанси, щоб не порушити Закон про захист персональних даних пацієнта. В цьому сенсі ми щільно співпрацюємо з відповідними відомствами.

Це також дасть можливість перейти до електронного рецепта. Ми знаходимо розуміння з боку операторів роздрібного фармринку, які також зацікавлені в нових технологіях. На жаль, через вимоги законодавства неможливо скасувати паперові форми документації. Проте ми будемо виступати з ініціативою в комісії Верховної Ради, щоб наблизитися до європейських стандартів. Ми вже працюємо над третім рівнем «Електронної медицини». Для цього проводимо дослідження з вибору програмного забезпечення повного комплексу медичного обслуговування. У цьому нам теж допомагає Світовий банк. Йдеться і про впровадження телемедицини, а простіше — онлайн-консультацій, коли лікарі зможуть провести, у разі необхідності, відео-консиліум за участю провідних фахівців не тільки міста або області, а й країни. В майбутньому, і за участю закордонних колег. Це в планах, але не означає, що до реалізації так вже й далеко.

- Дніпро фактично прифронтове місто. Сюди привозять поранених із зони АТО. Як це відбивається на міський медицині?

Левову частку ургентних хворих і поранених з фронту приймає обласна лікарня ім. Мечникова. Однак після стаціонарного лікування або просто після демобілізації бійці, що є мешканцями міста, стають на облік у сімейного лікаря в амбулаторії за місцем проживання. У нас майже три тисячі учасників АТО перебувають на диспансерному обліку. Ми докладаємо великих зусиль, щоб подальше лікування та реабілітація проходили в необхідних умовах. Людина, яка повернулася з фронту, може мати не тільки фізичні каліцтва, а й психологічні проблеми. Цьому питанню приділяється велика увага. Для цього виділяються з міського бюджету необхідні кошти. Минулого року тільки на зубне протезування фронтовиків місто виділило 500 тис грн. На суму 365 тис грн видано безкоштовних рецептів для лікування учасників АТО та членів їхніх сімей.

Довідка «Дня»

Бабський Андрій Анатолійович

Народився 5 листопада 1967 року в смт Іваничі, Волинської обл. Закінчив Львівський медичний інститут 1991 року та Національну медичну академію післядипломної освіти імені Шупика 2003 року, кандидат фармацевтичних наук, доцент.

Одружений, має дорослу доньку та онука.