Приазов’я – в екологічній небезпеці

Без уваги держави Україна може втратити тамтешні малі річки

За багато років річки Приазов’я та Азовське море сформували унікальну екологічну систему. Найбільшими з малих річок у цьому регіоні є Кальчик та Кальміус. Сьогодні вони переживають, мабуть, найгірші часи свого існування. Забруднення, зарегулювання нищить всю екосистему, включно із Азовським морем. Основні джерела забруднення – промислові.

Так, з початку війни, з 2014 року, Моніторингова місія ОБСЄ зафіксувала понад 500 випадків порушень роботи промислових підприємств у Донецькій та Луганській областях – понад 80% цих об’єктів постраждали від бойових дій. Сьогодні ці об’єкти належать до категорії надзвичайного та високого екологічного ризику. На жаль, підприємства Маріуполя, стверджують екологи, теж кваліфікуються на тому ж рівні небезпеки, що й у зоні проведення бойових дій.

«Сьогодні в Маріуполі працює два металургійних комбінати, які є найбільшими джерелами промислових викидів у Європі. Вони забруднюють річки Кальчик та Кальміус, що несуть води до Азовського моря. На березі моря облаштований гігантський накопичувач відходів металургійного виробництва. Пораховано, що це понад 120 млн тонн шлаків. Крім того, що шлакова гора була висипана на березі, нею було засипано понад 100 га акваторії Азовського моря. Внаслідок цього відбулися зміни у течіях, відбулося замулювання прибережного пляжу, який донедавна був місцем відпочинку городян. Також дамби, які стримують шламові води, не є ефективними: ми на фото з коптерів та на супутникових знімках бачимо, як отрута безпосередньо просочується в Азовське море й отруює іхтіофауну», – сказав екоактивіст, власник порталу «За екологічно чистий Маріуполь» Валерій АВЕР’ЯНОВ.

На жаль, Держекоінспекція в Донецькій області киває на те, що восьмий рік екоінспекція не має можливості проведення планових перевірок. Але треба рятувати річки Кальчик і Кальміус, а разом з ними Азовське море, аби воно не перетворилося на калюжу.

Тому що зміни, які відбуваються в екосистемі, можуть мати незворотний характер. Про це говорять в Інституті рибного господарства та екології моря.

«З 2010 року Азовське море вступило у серйозну стадію засолення. Якщо до 2010-2012 років засоленість Азову була в межах 10 проміле, то зараз наближається до 15. Ці зміни в режимі солоності ведуть за собою зміни в складі іхтіофауни та її кількості. Морські види риби демонструють в останні 2-3 роки прогрес у нарощуванні своєї кількості – це бачать рибалки. В акваторії Азовського моря зменшується кількість  прісноводої риби в акваторії, проте збільшуються запаси морської – азовської камбали, кефалей піленгасу, що впливає на режим риболовлі. На Азові відновлюється промисел піленгасу та камбали, який був закритий 5-6 років до того», – розповів директор Інституту рибного господарства та екології моря Леонід ІЗЕРГІН.

Разом з тим він наголосив, що дуже змінилося водне забезпечення Азову: «Стан малих річок дуже катастрофічний, бачимо практично повне їхнє зарегулювання. Незаконне будівництво ставків, дамб – це ми спостерігаємо по усіх річках від Маріуполя до Генічеська».