Захистити журавля

Як завадити загибелі птахів на сільгоспугіддях — рекомендації науковців та ініціативи парламенту

Загибель червонокнижних журавлів на Херсонщині — тепер предмет розслідування дев’яти кримінальних проваджень, ініційованих Генеральною прокуратурою. Березнева масова загибель птахів на полях, що поруч із заповідником «Асканія-Нова», сколихнула всю країну. Проблемою перейнялися екологи, співробітники заповідника, правоохоронні органи та парламент. Та, мабуть, якби не розголос у ЗМІ, пташині смерті намагалися б приховати. Як розповів «Дню» завідувач лабораторії біосферного заповідника «Асканія-Нова» Олександр МЕЗІНОВ, були випадки прикопування тіл птахів або ж несповіщення поліції про нові випадки загибелі.

Тому зараз, коли заплутати сліди не вдасться, час провести роботу над помилками та скласти план дій, аби подібного не повторилося знову. Бо співробітники заповідника з певним острахом чекають осіннього перельоту птахів.

ПРИЧИНИ

Тіла загиблих пташок фахівці «Асканії-Нової» знаходять ще досі. Минулого тижня на території у межах заповідника реєстрували від 20 до 30 особин щодня, поступово чисельність загиблих журавлів знизилася до 8-9. Під час вихідних (10-11 квітня) херсонська поліція зафіксувала три нові випадки пташиних смертей. «У першому випадку керівник заповідника повідомив, що на їхній території біля штучних озер було виявлено сім мертвих сірих журавлів, які внесені до Червоної книги України. А у Каховському районі поблизу с. Богданівка в лісосмузі та біля зрошувального каналу також були виявлені мертвими 12 сірих журавлів, 14 диких качок та 5 чайок. На місці події відібрані зразки ґрунту та води, які відправлені на експертизу. За даними фактами слідчими відкриті ще два кримінальні провадження за ч.2 ст.239 Кримінального кодексу України «Забруднення або псування земель», — пояснювали у поліції.

ФОТО НАДАНО БІОСФЕРНИМ ЗАПОВІДНИКОМ «АСКАНІЯ-НОВА» ІМЕНІ Ф.Е. ФАЛЬЦ-ФЕЙНА

Основна версія загибелі птахів — вживання зерна з домішками отрути від гризунів. Передусім ідеться про неправильне застосування родентицидів. «У Науковому центрі превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров’я України, куди були направлені зразки органів птахів та зерна, зібраного на полях, було встановлено, що птахи отруїлися препаратом з діючою речовиною «Бродифакум», яка має антикоагулятивну дію. Такі препарати широко застосовуються в Україні проти гризунів і призводять до патологічних змін, які було виявлено при розтині всіх загиблих журавлів», — прокоментували «Дню» в громадській організації «Українська природоохоронна група».

«Таким чином, журавлі загинули внаслідок отруєння агрохімікатами, поширеними на полях в околицях заповідника з метою контролю мишовидних гризунів, — додали екологи. — Природоохоронні органи Херсонщини зобов’язані контролювати дотримання режимів застосування отрутохімікатів, у тому числі дозволених до застосування не тільки в охоронних та буферних зонах заповідника, але і взагалі в агроекосистемах. Наприклад, отруєні зерна заборонено відкрито розкидати на поверхні ґрунту. Тим більше, зважаючи на особливості заповідника «Асканія-Нова», подібну загрозу для птахів, які не знають меж полів і розлітаються від заповідної зони в радіусі до 40 кілометрів, не важко було передбачити...»

ФОТО НАДАНО УКРАЇНСЬКОЮ ПРИРОДООХОРОННОЮ ГРУПОЮ—UNCG

ВЖИТІ ЗАХОДИ

Наразі використання бродіфакуму на території Херсонщини заборонено. Це рішення було прийнято під час зустрічі депутатів парламентського екологічного комітету із керівництвом Херсонської ОДА. Як повідомила нещодавно членкиня комітету, народна депутатка Юлія ОВЧИННИКОВА, комітет спільно з Міндовкілля звернеться до всіх обласних державних адміністрацій із проханням ініціювати таку саму заборону пестициду бродіфакуму на і?хніх територіях. Також, за її словами, будуть готуватися зміни до законодавства та підзаконних актів щодо обмеження використання пестицидів та агрохімікатів у межах природно-заповідного фонду й інших природоохоронних територіи?.

«Регіональна комісія з надзвичайних ситуацій під головування губернатора Херсонської області працює оперативно. Кілька разів вона зверталася до аграріїв. Коли формували робочу групу при Міндовкілля, мене включили до неї як спостерігача, — розповідає Олександр Мезінов. — Невдовзі передбачається онлайн-нарада щодо напрацювання плану дій для подальшого недопущення загибелі диких тварин. Передбачається розглянути низку питань, зокрема підготовка подання до Кабміну та ВРУ пропозицій щодо вдосконалення законодавства та нормативних документів, зміни до Адмінкодексу, подання до Мінекономрозвитку щодо стимулювання розробки виробництва і продажу для використання біологічних препаратів. Тобто треба поставити акцент на тому, що варто замінювати хімічні препарати на біопрепарати, які виробляються саме в Україні. Вони вироблялися до середини 1990-х років і займали понад 20% використання аграріями. Зараз частка біопрепаратів становить не більше, ніж 1,5%».

ФОТО З САЙТА WIKIPEDIA.ORG

Екологи пропонують перейти на більш ощадні технології виробництва, котрі б не завдавали такої шкоди птахам та тваринам, як сталося з хімічним бродіфакумом. За словами пана Олександра, загибелі тварин були і раніше, також гинули і риба, і птахи, але це не було так масштабно, як зараз. «Резонанс вийшов тому, що до цього моменту ніколи журавлі не гинули, — каже він. — Плюс у цю неприємну ситуацію потрапив птах, який був помічений міжнародними організаціями для відстеження міграції». Ідеться про те, що серед 22 загиблих 28 березня журавлів один був мічений GPS-трекером, встановленим у 2018 році. За даними супутникового стеження, він прилетів до Асканії з Ізраїлю, прямуючи через Чорне море та Крим.

ЩО ТРЕБА РОБИТИ?

У першу чергу експерти радять заборонити використання родентицидів, на час розслідування як мінімум. Наступний крок — ті, хто розкидав протравлене зерно на полях, повинні відшкодувати державі збитки у повному обсязі. «Є постанова Кабміну щодо компенсації за незаконне добування або знищення рідкісних видів птахів — №1030 від 7.11.2012, — зазначає Олександр Мезінов. — Є наказ Мінагрополітики №301 від 2017 року щодо незаконного знищення мисливських видів тварин. Компенсація має піти в держбюджет. Ми відслідковуємо загибель птахів із 2 січня. На сьогодні це 2231 особина (станом на 13 квітня) — за загибель ось цих птахів повинна йти компенсація у держбюджет за їхнє незаконне знищення, це 9 мільйонів 818 тисяч гривень. Але це тільки те, що ми відслідковували на території заповідника. А якщо додати тих птахів, яких ми знаходили поза його межами у Каховському районі, то сума перевищує 12 мільйонів. Але їх ніхто не заплатить, бо треба доводити факти злочину, що дуже непросто».

ФОТО РЕЙТЕР

Також треба переглядати державні санітарні правила порядку застосування пестицидів у народному господарстві, котрі були прийняті ще у 1998 році та мають низку суперечностей, зокрема норму, яка дозволяє розкидати отрутохімікати, у тому числі технічними засобами, на поверхні ґрунту. «Але в цих же санітарних правилах вказується, що порядок застосування отруйних для тварин препаратів необхідно здійснювати відповідно до інструкцій до цих препаратів. І тут ми маємо саме той прецедент, що одні інструкції до препаратів з діючою речовиною бродифакум обмежують тільки складами (тобто в закритих приміщеннях), а на полях — тільки у вигляді контейнерів. Інструкція до препаратів, затверджених Міндовкілля, вимагає при використанні в агроценозах засипати протравлене зерно у нірку, а державний документ дозволяє механічне розкидання приманки на поверхні полів», — відзначають в УПГ. Тому ці колізії треба уніфікувати на користь збереження життя птахів.

СПІВПРАЦЯ З АГРАРІЯМИ

Ще один аспект — робота з аграріями. Від їхньої відповідальності багато що залежить. Звісно, є такі, які слідкують за своїм іміджем та дотримуються технологічних процесів. «Великі агрохолдинги та підприємствам, які вирощують сільгоспкультури для держрезерву та експорту, щоб не втрачати позицій, дотримуються усіх технологій, — додає пан Олександр. — У більшості підприємств ми не знайшли порушень, які б могли викликати загибель птахів. Приміром, якщо у липні подавалася інформація, що спостерігається збільшення мишовидних гризунів і влада просить аграріїв провести превентивні заходи, то більшість підприємств прислухалися. Провели всі технологічні прийоми, й у них такої кількості мишей не бачили. А ті, хто не відслідковує ситуацію, економить на пальному, на людях, щоб не залучати їх до боротьби з гризунами, призвели до того, що чисельність збільшилася, гризуни розповсюдилися по всіх сільгоспугіддях. І довелося викидати протруєне зерно на поля. А яка його кількість може прорости разом з озимою пшеницею, у яких концентраціях буде потрапляти до організму людей?»

«Справа в тому, що окрім науковців та керівництва заповідника ця ситуація мало кому цікава. Ми зустрічали таке, що коли аграрії бачили, що в них на полях загинули зайці, лисиці чи птахи, просто закопували їх у лісосмугах, щоб ніхто не міг знайти, — додає Мезінов. — Також коли ми знайшли нове місце отруєнь, у Чорній долині Каховського району, де фермери також проводили протруєння озимої пшениці у боротьбі з гризунами, через що загинуло 15 журавлів, 2 огирі, викликали поліцію, держпродспоживслужбу. Приїхав перший заступник губернатора ХОДА, екологічна інспекція, фермери, які користувалися цими угіддями. І вони почали пояснювати, що це їхня приватна власність, тож можуть робити тут усе, що хочуть. Так само фермери не викликають поліцію, коли знаходять нові трупи птахів, не розуміють, що це кримінальна відповідальність. І поліцію викликаємо ми. А адміністративне законодавство передбачає накладання штрафу за порушення технології, і максимальний штраф усього 170 гривень. Або понад тисячу гривень для фізичної особи. Це для аграріїв невеликі гроші».

МІЖНАРОДНІ РИЗИКИ

Якщо нинішній інформаційний шум із приводу загибелі журавлів Україна «проковтне» і всі заявлені парламентом ініціативи зависнуть, ризикуємо втрапити в міжнародний скандал. Через Україну пролітають під час сезонних міграцій мільйони особин різних видів перелітних птахів Центральної та Північної Європи. Міграційні шляхи і так звані перелітні станції лишаються незмінними протягом тривалого часу. «На своєму шляху до місць гніздування, або зимівлі, птахи долають тисячі кілометрів, минаючи територію багатьох країн, — пояснюють в УПГ. — Із цієї нагоди міжнародна природоохоронна спільнота залучає різні країни до співпраці між собою задля збереження популяцій мігруючих птахів через міжнародні угоди.  Україна стала стороною чотирьох міжнародних конвенцій, підписавши які, вона зобов’язалася охороняти птахів, що мігрують через її територію або гніздяться в країні. Ці зобов’язання були грубо порушені. І на жаль, не вперше».

Крім того, загинули не лише сірі журавлі, а й інші червонокнижні види: орлан-білохвіст, канюк степовий, лунь польовий та інші, що харчувались отруєними птахами інших видів або загиблими від отрути гризунами.

«Наразі підлітають інші види птахів, як правило, це ті, які менше харчуються на сільгоспугіддях. Якщо підлетять кібчики та маленькі соколи, то треба буде відслідковувати ситуацію з ними, — складає план роботи Олександр Мезінов. — Зараз ми спостерігаємо спад загибелі птахів. Пшениця росте і не дає доступу до того протравленого зерня. Але я вже зараз хвилююся, що може відбутися в осінній період, оскільки птахи навесні летять на місця гніздування, а восени повертаються на місця зимівлі, під час міграції зупиняються знову в нас у регіоні. Наша зона залишається ключовою для них. І що ми будемо відслідковувати у зимовий період, якщо й надалі деякі аграрії будуть халатно ставитися до своєї роботи? Це ж і наш імідж держави перед світом, де йде розвиток екологічної збалансованості. А якщо буде запит міжнародних організацій до ФАО, то можуть заборонити експорт зерна з України».

Спрогнозувати точний розвиток подій, звісно, ніхто не візьметься. Але здоровий глузд і мінімальне людське співчуття мали б узяти гору. І стати гарантією, що подібного більше не повториться.

Захистити журавля

Захистити журавля

Як завадити загибелі птахів на сільгоспугіддях — рекомендації науковців та ініціативи парламенту

Загибель червонокнижних журавлів на Херсонщині — тепер предмет розслідування дев’яти кримінальних проваджень, ініційованих Генеральною прокуратурою. Березнева масова загибель птахів на полях, що поруч із заповідником «Асканія-Нова», сколихнула всю країну. Проблемою перейнялися екологи, співробітники заповідника, правоохоронні органи та парламент. Та, мабуть, якби не розголос у ЗМІ, пташині смерті намагалися б приховати. Як розповів «Дню» завідувач лабораторії біосферного заповідника «Асканія-Нова» Олександр МЕЗІНОВ, були випадки прикопування тіл птахів або ж несповіщення поліції про нові випадки загибелі.

Тому зараз, коли заплутати сліди не вдасться, час провести роботу над помилками та скласти план дій, аби подібного не повторилося знову. Бо співробітники заповідника з певним острахом чекають осіннього перельоту птахів.

ПРИЧИНИ

Тіла загиблих пташок фахівці «Асканії-Нової» знаходять ще досі. Минулого тижня на території у межах заповідника реєстрували від 20 до 30 особин щодня, поступово чисельність загиблих журавлів знизилася до 8-9. Під час вихідних (10-11 квітня) херсонська поліція зафіксувала три нові випадки пташиних смертей. «У першому випадку керівник заповідника повідомив, що на їхній території біля штучних озер було виявлено сім мертвих сірих журавлів, які внесені до Червоної книги України. А у Каховському районі поблизу с. Богданівка в лісосмузі та біля зрошувального каналу також були виявлені мертвими 12 сірих журавлів, 14 диких качок та 5 чайок. На місці події відібрані зразки ґрунту та води, які відправлені на експертизу. За даними фактами слідчими відкриті ще два кримінальні провадження за ч.2 ст.239 Кримінального кодексу України «Забруднення або псування земель», — пояснювали у поліції.

ФОТО НАДАНО БІОСФЕРНИМ ЗАПОВІДНИКОМ «АСКАНІЯ-НОВА» ІМЕНІ Ф.Е. ФАЛЬЦ-ФЕЙНА

Основна версія загибелі птахів — вживання зерна з домішками отрути від гризунів. Передусім ідеться про неправильне застосування родентицидів. «У Науковому центрі превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров’я України, куди були направлені зразки органів птахів та зерна, зібраного на полях, було встановлено, що птахи отруїлися препаратом з діючою речовиною «Бродифакум», яка має антикоагулятивну дію. Такі препарати широко застосовуються в Україні проти гризунів і призводять до патологічних змін, які було виявлено при розтині всіх загиблих журавлів», — прокоментували «Дню» в громадській організації «Українська природоохоронна група».

«Таким чином, журавлі загинули внаслідок отруєння агрохімікатами, поширеними на полях в околицях заповідника з метою контролю мишовидних гризунів, — додали екологи. — Природоохоронні органи Херсонщини зобов’язані контролювати дотримання режимів застосування отрутохімікатів, у тому числі дозволених до застосування не тільки в охоронних та буферних зонах заповідника, але і взагалі в агроекосистемах. Наприклад, отруєні зерна заборонено відкрито розкидати на поверхні ґрунту. Тим більше, зважаючи на особливості заповідника «Асканія-Нова», подібну загрозу для птахів, які не знають меж полів і розлітаються від заповідної зони в радіусі до 40 кілометрів, не важко було передбачити...»

ФОТО НАДАНО УКРАЇНСЬКОЮ ПРИРОДООХОРОННОЮ ГРУПОЮ—UNCG

ВЖИТІ ЗАХОДИ

Наразі використання бродіфакуму на території Херсонщини заборонено. Це рішення було прийнято під час зустрічі депутатів парламентського екологічного комітету із керівництвом Херсонської ОДА. Як повідомила нещодавно членкиня комітету, народна депутатка Юлія ОВЧИННИКОВА, комітет спільно з Міндовкілля звернеться до всіх обласних державних адміністрацій із проханням ініціювати таку саму заборону пестициду бродіфакуму на і?хніх територіях. Також, за її словами, будуть готуватися зміни до законодавства та підзаконних актів щодо обмеження використання пестицидів та агрохімікатів у межах природно-заповідного фонду й інших природоохоронних територіи?.

«Регіональна комісія з надзвичайних ситуацій під головування губернатора Херсонської області працює оперативно. Кілька разів вона зверталася до аграріїв. Коли формували робочу групу при Міндовкілля, мене включили до неї як спостерігача, — розповідає Олександр Мезінов. — Невдовзі передбачається онлайн-нарада щодо напрацювання плану дій для подальшого недопущення загибелі диких тварин. Передбачається розглянути низку питань, зокрема підготовка подання до Кабміну та ВРУ пропозицій щодо вдосконалення законодавства та нормативних документів, зміни до Адмінкодексу, подання до Мінекономрозвитку щодо стимулювання розробки виробництва і продажу для використання біологічних препаратів. Тобто треба поставити акцент на тому, що варто замінювати хімічні препарати на біопрепарати, які виробляються саме в Україні. Вони вироблялися до середини 1990-х років і займали понад 20% використання аграріями. Зараз частка біопрепаратів становить не більше, ніж 1,5%».

ФОТО З САЙТА WIKIPEDIA.ORG

Екологи пропонують перейти на більш ощадні технології виробництва, котрі б не завдавали такої шкоди птахам та тваринам, як сталося з хімічним бродіфакумом. За словами пана Олександра, загибелі тварин були і раніше, також гинули і риба, і птахи, але це не було так масштабно, як зараз. «Резонанс вийшов тому, що до цього моменту ніколи журавлі не гинули, — каже він. — Плюс у цю неприємну ситуацію потрапив птах, який був помічений міжнародними організаціями для відстеження міграції». Ідеться про те, що серед 22 загиблих 28 березня журавлів один був мічений GPS-трекером, встановленим у 2018 році. За даними супутникового стеження, він прилетів до Асканії з Ізраїлю, прямуючи через Чорне море та Крим.

ЩО ТРЕБА РОБИТИ?

У першу чергу експерти радять заборонити використання родентицидів, на час розслідування як мінімум. Наступний крок — ті, хто розкидав протравлене зерно на полях, повинні відшкодувати державі збитки у повному обсязі. «Є постанова Кабміну щодо компенсації за незаконне добування або знищення рідкісних видів птахів — №1030 від 7.11.2012, — зазначає Олександр Мезінов. — Є наказ Мінагрополітики №301 від 2017 року щодо незаконного знищення мисливських видів тварин. Компенсація має піти в держбюджет. Ми відслідковуємо загибель птахів із 2 січня. На сьогодні це 2231 особина (станом на 13 квітня) — за загибель ось цих птахів повинна йти компенсація у держбюджет за їхнє незаконне знищення, це 9 мільйонів 818 тисяч гривень. Але це тільки те, що ми відслідковували на території заповідника. А якщо додати тих птахів, яких ми знаходили поза його межами у Каховському районі, то сума перевищує 12 мільйонів. Але їх ніхто не заплатить, бо треба доводити факти злочину, що дуже непросто».

ФОТО РЕЙТЕР

Також треба переглядати державні санітарні правила порядку застосування пестицидів у народному господарстві, котрі були прийняті ще у 1998 році та мають низку суперечностей, зокрема норму, яка дозволяє розкидати отрутохімікати, у тому числі технічними засобами, на поверхні ґрунту. «Але в цих же санітарних правилах вказується, що порядок застосування отруйних для тварин препаратів необхідно здійснювати відповідно до інструкцій до цих препаратів. І тут ми маємо саме той прецедент, що одні інструкції до препаратів з діючою речовиною бродифакум обмежують тільки складами (тобто в закритих приміщеннях), а на полях — тільки у вигляді контейнерів. Інструкція до препаратів, затверджених Міндовкілля, вимагає при використанні в агроценозах засипати протравлене зерно у нірку, а державний документ дозволяє механічне розкидання приманки на поверхні полів», — відзначають в УПГ. Тому ці колізії треба уніфікувати на користь збереження життя птахів.

СПІВПРАЦЯ З АГРАРІЯМИ

Ще один аспект — робота з аграріями. Від їхньої відповідальності багато що залежить. Звісно, є такі, які слідкують за своїм іміджем та дотримуються технологічних процесів. «Великі агрохолдинги та підприємствам, які вирощують сільгоспкультури для держрезерву та експорту, щоб не втрачати позицій, дотримуються усіх технологій, — додає пан Олександр. — У більшості підприємств ми не знайшли порушень, які б могли викликати загибель птахів. Приміром, якщо у липні подавалася інформація, що спостерігається збільшення мишовидних гризунів і влада просить аграріїв провести превентивні заходи, то більшість підприємств прислухалися. Провели всі технологічні прийоми, й у них такої кількості мишей не бачили. А ті, хто не відслідковує ситуацію, економить на пальному, на людях, щоб не залучати їх до боротьби з гризунами, призвели до того, що чисельність збільшилася, гризуни розповсюдилися по всіх сільгоспугіддях. І довелося викидати протруєне зерно на поля. А яка його кількість може прорости разом з озимою пшеницею, у яких концентраціях буде потрапляти до організму людей?»

«Справа в тому, що окрім науковців та керівництва заповідника ця ситуація мало кому цікава. Ми зустрічали таке, що коли аграрії бачили, що в них на полях загинули зайці, лисиці чи птахи, просто закопували їх у лісосмугах, щоб ніхто не міг знайти, — додає Мезінов. — Також коли ми знайшли нове місце отруєнь, у Чорній долині Каховського району, де фермери також проводили протруєння озимої пшениці у боротьбі з гризунами, через що загинуло 15 журавлів, 2 огирі, викликали поліцію, держпродспоживслужбу. Приїхав перший заступник губернатора ХОДА, екологічна інспекція, фермери, які користувалися цими угіддями. І вони почали пояснювати, що це їхня приватна власність, тож можуть робити тут усе, що хочуть. Так само фермери не викликають поліцію, коли знаходять нові трупи птахів, не розуміють, що це кримінальна відповідальність. І поліцію викликаємо ми. А адміністративне законодавство передбачає накладання штрафу за порушення технології, і максимальний штраф усього 170 гривень. Або понад тисячу гривень для фізичної особи. Це для аграріїв невеликі гроші».

МІЖНАРОДНІ РИЗИКИ

Якщо нинішній інформаційний шум із приводу загибелі журавлів Україна «проковтне» і всі заявлені парламентом ініціативи зависнуть, ризикуємо втрапити в міжнародний скандал. Через Україну пролітають під час сезонних міграцій мільйони особин різних видів перелітних птахів Центральної та Північної Європи. Міграційні шляхи і так звані перелітні станції лишаються незмінними протягом тривалого часу. «На своєму шляху до місць гніздування, або зимівлі, птахи долають тисячі кілометрів, минаючи територію багатьох країн, — пояснюють в УПГ. — Із цієї нагоди міжнародна природоохоронна спільнота залучає різні країни до співпраці між собою задля збереження популяцій мігруючих птахів через міжнародні угоди.  Україна стала стороною чотирьох міжнародних конвенцій, підписавши які, вона зобов’язалася охороняти птахів, що мігрують через її територію або гніздяться в країні. Ці зобов’язання були грубо порушені. І на жаль, не вперше».

Крім того, загинули не лише сірі журавлі, а й інші червонокнижні види: орлан-білохвіст, канюк степовий, лунь польовий та інші, що харчувались отруєними птахами інших видів або загиблими від отрути гризунами.

«Наразі підлітають інші види птахів, як правило, це ті, які менше харчуються на сільгоспугіддях. Якщо підлетять кібчики та маленькі соколи, то треба буде відслідковувати ситуацію з ними, — складає план роботи Олександр Мезінов. — Зараз ми спостерігаємо спад загибелі птахів. Пшениця росте і не дає доступу до того протравленого зерня. Але я вже зараз хвилююся, що може відбутися в осінній період, оскільки птахи навесні летять на місця гніздування, а восени повертаються на місця зимівлі, під час міграції зупиняються знову в нас у регіоні. Наша зона залишається ключовою для них. І що ми будемо відслідковувати у зимовий період, якщо й надалі деякі аграрії будуть халатно ставитися до своєї роботи? Це ж і наш імідж держави перед світом, де йде розвиток екологічної збалансованості. А якщо буде запит міжнародних організацій до ФАО, то можуть заборонити експорт зерна з України».

Спрогнозувати точний розвиток подій, звісно, ніхто не візьметься. Але здоровий глузд і мінімальне людське співчуття мали б узяти гору. І стати гарантією, що подібного більше не повториться.