За три роки нічого не змінилося

Попри схвалення національної стратегії кількість вихованців закладів інституційного догляду не зменшується

Працівники Управління з дотримання прав дитини та сім’ї Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини здійснили безвиїзну перевірку 38 будинків дитини системи охорони здоров’я, повідомляється на офіційній сторінці ombudsman.gov.ua. Проаналізовано ситуацію щодо влаштування та перебування дітей у будинках дитини протягом 2018-2020 року.

Моніторинг показав, що на сьогодні ситуація у сфері захисту прав дитини, на жаль, не має позитивних результатів, попри те, що урядом схвалено Національну стратегію реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки. Зокрема, Національною стратегією передбачається припинення з 2020 року практики влаштування дітей віком до трьох років до закладів інституційного догляду та виховання дітей та зменшення кількості дітей, які виховуються в цих закладах.

Утім за три роки кількість дітей у закладах практично не змінилася. Якщо на початок реалізації Національної стратегії (2017 рік) у 38 будинках дитини перебувало 2 691 дитина, то на кінець лютого 2021 року — в них виховується 2 375 дітей. Із загальної кількості дітей переважна частина мають статус дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування — 1606 дітей (68 %); за заявами батьків влаштовано 769 дітей (32%).

Незмінною залишається ситуація щодо кількості дітей з інвалідністю, які перебувають у будинках дитини:

• 514 дітей (19%) на початок 2018 року, у тому числі 168 — влаштовані за заявою батьків;

• 456 дітей (19,2%) на початок 2021 року, у тому числі 148 — влаштовані за заявою батьків.

Також аналіз засвідчив, що на початок 2021 року в будинках дитини перебувало 23 дитини, яким вже виповнилось 10 років, та 259 дітей у віці від 5 до 10 років. Така ситуація свідчить щодо відсутності послуг раннього втручання в територіальних громадах, а також про неефективну роботу органів місцевого самоврядування стосовно створення умов для усиновлення або влаштування дітей до сімейних форм виховання.

Водночас не всі регіони мають заклад відповідного профілю для дітей з інвалідністю, а ті, що наразі функціонують, не мають вільних місць.

За таких умов розв’язання питання подальшого влаштування дитини з інвалідністю або повернути на виховання в біологічну сім’ю з урахуванням її найкращих інтересів практично неможливо. Відтак, порушується право дітей на виховання в сім’ї та належний соціальний захист відповідно до Конвенції ООН про права дитини.

Разом з тим, Уповноважений звертає увагу, що процес припинення влаштування дітей до трьох років до будинків дитини не має бути самоціллю. У першу чергу мають бути запроваджені та розвинені соціальні послуги для родин в громаді: медичні, реабілітаційні, послуги з підтримки сім’ї тощо.

Результати безвиїзної перевірки будуть скеровані до Міністерства соціальної політики України, Міністерства охорони здоров’я України та обласних, Київської міської державних адміністрацій з метою здійснення об’єктивного аналізу підстав перебування дітей в будинках дитини та захисту прав дітей.

За три роки нічого не змінилося

За три роки нічого не змінилося

Попри схвалення національної стратегії кількість вихованців закладів інституційного догляду не зменшується

Працівники Управління з дотримання прав дитини та сім’ї Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини здійснили безвиїзну перевірку 38 будинків дитини системи охорони здоров’я, повідомляється на офіційній сторінці ombudsman.gov.ua. Проаналізовано ситуацію щодо влаштування та перебування дітей у будинках дитини протягом 2018-2020 року.

Моніторинг показав, що на сьогодні ситуація у сфері захисту прав дитини, на жаль, не має позитивних результатів, попри те, що урядом схвалено Національну стратегію реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки. Зокрема, Національною стратегією передбачається припинення з 2020 року практики влаштування дітей віком до трьох років до закладів інституційного догляду та виховання дітей та зменшення кількості дітей, які виховуються в цих закладах.

Утім за три роки кількість дітей у закладах практично не змінилася. Якщо на початок реалізації Національної стратегії (2017 рік) у 38 будинках дитини перебувало 2 691 дитина, то на кінець лютого 2021 року — в них виховується 2 375 дітей. Із загальної кількості дітей переважна частина мають статус дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування — 1606 дітей (68 %); за заявами батьків влаштовано 769 дітей (32%).

Незмінною залишається ситуація щодо кількості дітей з інвалідністю, які перебувають у будинках дитини:

• 514 дітей (19%) на початок 2018 року, у тому числі 168 — влаштовані за заявою батьків;

• 456 дітей (19,2%) на початок 2021 року, у тому числі 148 — влаштовані за заявою батьків.

Також аналіз засвідчив, що на початок 2021 року в будинках дитини перебувало 23 дитини, яким вже виповнилось 10 років, та 259 дітей у віці від 5 до 10 років. Така ситуація свідчить щодо відсутності послуг раннього втручання в територіальних громадах, а також про неефективну роботу органів місцевого самоврядування стосовно створення умов для усиновлення або влаштування дітей до сімейних форм виховання.

Водночас не всі регіони мають заклад відповідного профілю для дітей з інвалідністю, а ті, що наразі функціонують, не мають вільних місць.

За таких умов розв’язання питання подальшого влаштування дитини з інвалідністю або повернути на виховання в біологічну сім’ю з урахуванням її найкращих інтересів практично неможливо. Відтак, порушується право дітей на виховання в сім’ї та належний соціальний захист відповідно до Конвенції ООН про права дитини.

Разом з тим, Уповноважений звертає увагу, що процес припинення влаштування дітей до трьох років до будинків дитини не має бути самоціллю. У першу чергу мають бути запроваджені та розвинені соціальні послуги для родин в громаді: медичні, реабілітаційні, послуги з підтримки сім’ї тощо.

Результати безвиїзної перевірки будуть скеровані до Міністерства соціальної політики України, Міністерства охорони здоров’я України та обласних, Київської міської державних адміністрацій з метою здійснення об’єктивного аналізу підстав перебування дітей в будинках дитини та захисту прав дітей.