Як виглядала корона Данила?

Корона Данила Галицького є одним із символів української державності. Довгий час її вигляд був радше створеним в уяві образом, а не заснованою на історичних джерелах реконструкцією. Проте нещодавно кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України Олександр Алфьоров й архітектор та засновник «Студії архітектури та історичних реконструкцій RE^ARCH» Валерій Міщенко представили 3D-макет корони Данила Галицького, одне з найбільш точних її зображень на нинішній момент. 

«Корона Данила Галицького є одним з актуальних питань, — розповідає Олександр Алфьоров. — Єдине, до чого дійшли історики у кінці ХІХ — на початку ХХ ст., що ця корона була перероблена перемишльським єпископом на свою митру. Проте, завдяки подальшим дослідженням митри, було з’ясовано, що це виріб XVIII століття». Саме тому ті реконструкції, які наявні нині, у кращому випадку будуть реконструкцією лише митри перемишльського єпископа.

Тож автори проєкту залучили інші джерела — пломби, якими в давні часи опломбовували товари на митниці. Їхній розмір — 12 мм, на одній стороні зображався монарх зі скіпетром, а на іншій — корона. Тривалий час історики не могли пояснити, що це за знахідки, якого вони часу, кому належали. Тож вони вважалися не нашими, а західноєвропейськими. «На сьогодні, завдяки копіткій роботі, було атрибутовано цю низку пломб. Вони належать до другої половини ХІІІ ст. і походять з території Королівства Русі», — зазначає Олександр Алфьоров. І хоч сказати напевне, хто зображений на них — Данило Галицький чи його син Лев Данилович — складно, проте точно відомо, що корона — саме та, яку надав Папа Римський, адже вона передавалася у спадок. Зображення з цих пломб і стало основою для реконструкції.

Що стало відомо завдяки цьому джерелу? «Ця корона була з трьох ярусів. У центрі верхнього ярусу був, швидше за все, великий камінь арочної форми. У нижньому ярусі розташовувалося більш дрібне каміння. Яруси були відділені смужками декору — перлинами чи зерню. І увінчана ця корона була трилисниками або геральдичними ліліями. По центру була велика перлина. Окантовка нижнього ярусу була з менших перлин, — пояснює Валерій Міщенко. — Перлини великого розміру були надзвичайно коштовні. Оскільки тоді ще не було імпорту перлин з Карибського басейну, ці перлини, як і дорогоцінне каміння, найімовірніше привозили з країн Південної й Центральної Азії. Виготовлення такої корони навряд чи було на території Русі, тільки в Європі був доступ до матеріалів і майстрів такого рівня».

Як зазначає Валерій Міщенко: «Можна брати приклад з наших сусідів: того, що копія корони святого Вацлава у Чехії експонується, або того, як ставляться угорці до корони святого Стефана». Сподіваємося, що й в Україні на основі цієї реконструкції буде виготовлена модель. А поки що усі охочі можуть роздивитися корону онлайн.