МЕНЮ

«Втрачаємо соціальний актив»

Оксана МИКОЛЮК, «День»
14 липня, 2020 - 11:12
Експерти про те, як коронавірусні виклики можуть стимулювати трансформацію соціальної політики

Експерти кажуть, що наслідки економічної кризи, внаслідок поширення COVID-19, Україна найбільше відчує у третьому кварталі 2020 року. Це стосується й тенденцій на ринку праці та міграційних процесів. За даними експертів Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД), сьогодні в Україні спостерігаються негативні демографічні тенденції: торік померло близько 250 тисяч осіб, у 2020 році за п’ять місяців — 100 тисяч. При цьому кількість народжених — удвічі менша за кількість померлих.  Економічного активного населення у нас 21 мільйон, з них близько трьох мільйонів є економічними мігрантами. Це — дуже великий показник (майже 6% населення).

Економічна міграція (у тому числі — «відтік мізків»), низький рівень народжуваності та старіння нації — це, по суті, основні фактори, які можуть впливати на зниження темпів розвитку країни загалом. Якщо глобально, то вони послаблюють можливості України інтегруватися в євроспільноту.  На думку фахівців, сьогодні держава  має виробити довгострокову стратегію соціальної політики. На жаль, уряд сьогодні займається короткостроковими тактичними питаннями, кадровими перестановками, а стратегічного  підходу до бачення майбутнього — немає.

КОМЕНТАР

«ДЕРЖАВІ ПОТРІБНА СТРАТЕГІЯ, ЩОБ ЗАЛУЧИТИ ГРОМАДЯН ДО РОЗВИТКУ КРАЇНИ»

Єгор КИЯН, керівник економічних програм Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД):

— У зв’язку з пандемією тимчасова економічна міграція зменшилася. Але через відсутність робочих місць в Україні створюється соціальна напруженість. Загалом у тимчасовій міграції перебуває близько трьох мільйонів українців. Ці люди могли б працювати на економіку країни. Уряду потрібно з цим щось робити. Уряд не повинен хаотично якісь сфери підтримувати, а якісь — ні: всі галузі мають відновлюватися збалансовано. Бо відстаючі галузі потягнуть за собою інші... Такі асиметрії більше впливають на безробіття. На жаль, сьогодні фокус влади зміщено на короткострокові цілі, а довгострокові не зачіпаються.

Негативні демографічні тенденції  почалися задовго до пандемії коронавірусу. Але виклики, пов’язані з ним, можуть дати поштовх для перегляду певних важливих соціальних питань. Сьогодні ми маємо великий ризик зростання популістських закликів. Наприклад, підвищення мінімальної зарплати у короткострокових цілях може знизити напруження в суспільстві,  а у довгостроковій перспективі це може збільшити дефіцит бюджету.

Також ризиковим фактором для економіки України в цілому є міграція українців за кордон на постійне місце проживання. Маємо невеликий відсоток таких громадян: у січні-квітні 2020 року з України емігрувало 10 тисяч осіб, але треба розуміти, що під постійною еміграцією приховується «відтік мізків». Це — додаткові ризики для розвитку країни. На постійне місце проживання в Україну більше приїжджає, ніж від’їжджає, але це не покриває зменшення кількості населення в Україні. Ми маємо доганяти розвинуті країни, але натомість втрачаємо соціальний актив. Таким чином це ставить під сумнів можливості інтеграції України (в Європу. — Авт.).

Перша рекомендація для уряду — провести  перепис населення: є ризик, що ми 30 років будемо жити без перепису населення — це вражаюча цифра. Без перепису ми не маємо дуже важливої інформації, яка би показала приховані ресурси. Також уряду слід зайнятися ринком праці, який нині поза увагою уряду. Це має стати стратегією держави, щоб залучити громадян інших країн до розвитку країни. Аби знизити в Україні смертність, слід покращувати систему охорони здоров’я. Але, на жаль, сьогодні може перетнутися ще одна «червона лінія»: половина із 64 мільярдів гривень, які виділено на боротьбу з коронавірусом, за певною інформацією, може піти на дороги. А варто було б направити на медогляд чоловіків, економічного активного населення, щоб попередити проблеми зі здоров’ям.