Оборона – не лише військовий вишкіл

Що більше осіб запишеться у лави територіальної оборони й що більше їх буде серед вас особисто – то швидше здолаємо паніку та тривогу, що так масштабно охопила багатьох українців в останні тижні. Так вважають і ті, хто відповідає за підготовку резервістів, і ті, хто записався до батальйонів тероборони чи інших курсів самопідготовки. Як повідомляють у Київській міській державній адміністрації, у січні розпочалися командно-штабні навчання територіальної оборони Києва. При цьому набір до бригади тероборони ще триває. До неї входитиме десять батальйонів. У кожному по 500 осіб. За потреби Київ може ініціювати звернення до ЗСУ, щоб дозволили сформувати ще одну бригаду (тобто ще десять батальйонів по 500 осіб). Хоча стати резервістом нічого не заважало киянам і пів року тому. Просто зараз, коли панічні настрої через імовірне вторгнення Росії до України зросли в рази, збільшилась і кількість звернень до батальйонів територіальної оборони.

«Якби така увага до тероборони була рік тому, як-от маємо зараз, коли всі говорять про загрози, про війну, паніку, думаю, у нас було б набагато більше резервістів, набагато більше б людей пройшло підготовку, і ми почувалися б спокійніше, - зазначив заступник директора департаменту муніципальної безпеки КМДА Михайло ЩЕРБИНА у програмі «Питаннячка Києва» (її ініціатори – депутатки Київради Євгенія Кулеба та Ксенія Семенова). – Коли почалася така паніка, значно зросла кількість звернень на гарячу лінію бригади тероборони – до 50 дзвінків за день. Місяць тому було 10 дзвінків у день, а пів року тому й один дзвінок – це вже було забагато. Щоб не боятися та не панікувати, громадянин повинен отримати певну підготовку, це дає впевненість у собі. Людина знатиме, що робити, куди бігти, як захистити свою сім’ю. І люди, які проходять таку підготовку, вже не мають такої паніки, як ми бачимо».

Особи, що приєднуються до бригади, стають резервістами. Раз на тиждень чи раз на місяць проходять підготовку, але під час мобілізації такі громадяни стають на військову службу та мають ті самі права, що й військовослужбовці. Ахмад Джума, учасник бойових дій на сході України, записався до 130 батальйону тероборони Києва. Разом із ним записалася й дружина. На навчання ходять по черзі, бо в родині троє дітей. Але це не зупинило родину, а навпаки – мотивувало до самозахисту. «Мені здається, що зважаючи на нашу історію та маючи такого сусіда, ми маємо бути готові до всього, - каже Ахмад. – І в теробороні ви можете отримати знання, як зібрати тривожну валізку, як орієнтуватися на місцевості, як надати першу медичну допомогу, а це ж вам може знадобитися будь-коли, приміром, коли сталася пожежа в домі».

Експерти радять готуватися до різних варіантів розвитку подій у країні та кожному місті чи селі. І запис до батальйону територіальної оборони – не найгірший варіант. Батальйони формуються не лише в столиці. Як відомо, влітку минулого року Президент підписав Закон «Про основи національного спротиву» та зміни до Закону «Про чисельність Збройних сил України». За словами Володимира Зеленського, Закон «Про основи національного спротиву» передбачає комплекс важливих заходів, які мають на меті розвиток територіальної оборони та руху опору, впровадження системи підготовки населення до національного спротиву.

Інша річ, що такі закони, може, варто було б ухвалювати раніше, і заздалегідь готуватися до підтримки територіальної оборони. Бо за словами Михайла Шербини, зараз у столиці особливо нема й де проводити тренування цих батальйонів з резервістами. Приміром, для проведення стрільб просяться на полігони ЗСУ. Згодом планується створити у Києві окремий навчальний центр.

«На жаль, немає і широкої державної чи місцевої програми промоції територіальної оборони. Зараз маємо тільки її початок, - продовжує він. – Так, є сторінки батальйонів у Фейсбуці, маємо своїх підписників, які допомагають поширити інформацію, але цього мало. Цього року нам вдалося завдяки фінансуванню КМДА запустити рекламну кампанію – знято ролики, є сітілайти, метролайти, розміщуємо рекламу у громадському транспорті. Інша річ, що треба роз’яснювати людям, навіщо це потрібно. Багато людей не розуміє цього, людям треба поштовх, щоб зайнятися самопідготовкою та самозахистом. Як на мене, чоловікам передусім слід зараз думати, не де сховатися та який рюкзак зібрати, а як захистити свою сім’ю, своє місто. Якщо ми згуртуємося, підготуємося, то не про це будемо думати. Ми ж не можемо чекати, коли ворог прийде до Києва, мусимо зупинити його там, де він є. А вся паніка зараз спрямована на те, як зберегтися самому та де знайти бомбосховище. Єдиний плюс від усього цього інформаційного шуму, що люди знову звернули увагу, що у нас таки війна вже восьмий рік».

Крім батальйонів територіальної оборони, є інші способи вгамувати паніку, приміром, записатися на курси першої медичної допомоги, що може стати корисним не лише у разі війни.

КОМЕНТАРІ

«НАСЕЛЕННЮ СЛІД ДАВАТИ ЗРОЗУМІЛІ ІНСТРУКЦІЇ, ЯКІ ВІДПОВІДАЮТЬ КОНКРЕТНИМ СИТУАЦІЯМ»

Денис СЕМИРОГ-ОРЛИК, голова правління ГО «Територіальна оборона столиці»:

- На мою думку, слід зрозуміло викладати інформацію. Зараз ЗМІ підняли цілу хвилю питань про бомбосховища, укриття, тривожні валізки, навіть не пояснивши, нащо це й для чого. На телеефірах показують такі валізки, де начиння коштує 20 - 25 тисяч гривень. Хтось розказує, що у нас бомбосховище на замок зачинено. Населенню зараз слід пояснювати прості речі. Певні укриття можуть заховати людей від уламків. Але якщо це місто з багатоповерховими будинками, до того укриття треба спуститися пішки сходами та ще пробігти 100 - 150 метрів до сховку. Може, не завжди і треба бігти в ті укриття. Або ж інший приклад – у певних умовах треба мати під руками сумку з ліками або справді валізку з речами для виїзду з міста. Та треба цю інформацію давати зрозуміло. Бо що отримали в результаті цього хейту? Люди нічого нового не дізналися. Я не чув порад, а що робити з вікнами, щоб вони не розлетілися на уламки, а де найбільш безпечне місце у квартирі… Тобто треба людям давати зрозумілі інструкції, які відповідають конкретним ситуаціям. Тоді всі будуть спокійні та нормально підготовлені.

«ЯКЩО ГРОМАДЯНИ ГОТУЮТЬСЯ ДО ВІЙНИ – ТО ЦЕ ЛИШЕ ПЛЮС»

Олександр БІЛЕЦЬКИЙ, військовий експерт:

- Із досвіду ми знаємо, якщо уряд капітулює, громадяни, ЗСУ та всі інші мають чинити опір, це прописано у кількох європейських країнах, чого у нас нема. Тому я цілком підтримую будь-які громадські ініціативи щодо самозахисту. Це дуже корисно. Із 2014 року ми розбудовували рух опору з Силами спеціальних операцій. З особистого досвіду знаю, що є громадяни з величезним досвідом, які можуть підказувати територіальним органам влади, як діяти. Якщо громадяни готуються до війни – то це лише плюс. Територіальна оборона та військові мають зараз сконцентруватись на тому, щоб розробити базовий стандарт підготовки, а також поставити теробороні чіткі завдання та стандарти.

Із 2014 року ми почали навчати населення різним речам, не лише військовим. Ми бачили, що треба розвивати цивільну мережу людей, які у критичних ситуаціях будуть знати, що робити. Сьогодні ми теж готуємо людей, які знають, як діяти в критичних ситуаціях, і йдеться не лише про зброю, а й про організацію життєдіяльності у місті, організацію опору, побуту. У кожному населеному пункті мають бути люди, які знають, як діяти. Є цікавий американський курс, як жити в мегаполісі, якщо є продуктів та медикаментів на 4 дні. Що робити далі – цьому теж треба вчити місцеву владу, бо оборона – це не тільки захист з автоматами, а це організація логістики, адже якщо закінчаться набої та бензин, то все зупиняється.

Продовження теми:

«Ми переможемо»