МЕНЮ

«Надати трагедії «людського обличчя»

Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк
12 вересня, 2019 - 10:16
У Луцьку вшанували пам’ять розстріляних євреїв

У серпні-вересні 1942 року в Луцьку було розстріляно 17 тисяч євреїв, а загалом у роки фашистської окупації, за даними дослідників того періоду, — 25 тисяч. До Другої світової війни євреї були найчисельнішою громадою в Луцьку, становили 60 відсотків мешканців. Іудейська ортодоксальна релігійна організація Луцька разом із Центром міжнаціональної пам’яті й Меморіальною фундацією «Сефер Волинь», Волинською обласною організацією Українського товариства охорони пам’яток історії та культури організували вечір пам’яті, який відбувся біля будівлі Старожитньої Великої хоральної синагоги на території колишнього луцького гетто.

Навколо цієї древньої синагоги, будівництво якої відносять до середини XVII століття, багато століть формувався один із єврейських мікрорайонів, яких у Луцьку було декілька. Віддати шану безневинно загиблим, згадати трагічні події, які відбувалися в місті 77 років тому, прийшло чимало людей. У церемонії взяли участь не лише небайдужі громадяни міста, а й науковці, краєзнавці, голова Волинської обласної ради Ірина Вахович, виконувач обов’язків луцького міського голови, секретар Луцької міської ради Григорій Пустовіт.

Розпочав церемонію голова іудейської ортодоксальної громади Мойше Меїр Матусовський. Провідний науковий співробітник Волинського краєзнавчого музею, кандидат історичних наук Богдан Зек представив присутнім історичну довідку про Голокост у Луцьку. Співорганізатор заходу, голова Волинської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Оксана СУЩУК каже, що відбувається цей захід — вечір пам’яті — у вересні, бо дати ліквідації гетто: від 20 серпня до 29 серпня припадають на 7—9 елула (за місячним єврейським календарем) і відповідають 7—10 вересня. Крім того, із 3 вересня 1941 року починає формуватися організаційно гетто в Луцьку, видаються перші розпорядження окупаційної влади про виселення 95 неєврейських родин із території Старого міста. «На цій церемонії вшанування розстріляного гетто ми також зачитуємо імена загиблих, щоби надати цій трагедії «людського обличчя», зачитуємо якусь частину імен, бо це ж 17 тисяч розстріляних, а наступного року продовжуємо читати список із того місця, яке читали торік, — каже Оксана Сущук. — Тобто ми не вшановуємо якусь історичну подію, якусь громаду, котра колись населяла Луцьк, а саме колишніх лучан, жителів нашого міста, які його розбудовували, творили міську культуру, були її носіями — і яких убили... Ми віддаємо їм шану».

Радник луцького міського голови Ігор Поліщук зачитав на церемонії уривок зі спільного свідчення доктора Рубіна Пінуса, який народився 1906 року і працював лікарем у міській лікарні, та його дружини Муні Пінус, котрі жили в місті під час окупації. У своєму вірші «Псалом» видатний єврейський поет Пауль Целан писав: «Ніхто не зліпить нас знову із глини та землі, нікому наш прах не обмовити. Ніхто, нікому». Вшанування жертв луцького гетто важливе не лише єврейській громаді, а й громаді міста, яке впродовж багатьох століть населяли люди, котрі пішли з цього життя у такий трагічний спосіб.