На чужому насінні

Експерт: Україна заплатила за насіннєвий матеріал іноземного походження рекордні півмільярда доларів

За 2020 рік Україна імпортувала насіння зернових та олійних культур на загальну суму 409,4 мільйона доларів. Це майже на 20 % менше, ніж у 2014 році, коли був досягнутий історичний антирекорд: наша держава заплатила за насіннєвий матеріал іноземного походження 511,3 мільйона доларів. Втім, навіть менші обсяги імпорту цього виду агропродукції у 2020 році у десятки разів (!) перевищують показники 2005 року, коли Україна придбала за кордоном лише 12 тисяч тон кукурудзи на 26,3 мільйона доларів та 3,1 тисячі тон соняшнику на 19,1 мільйона доларів, констатував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Олександр Захарчук.

За його словами, основними імпортними культурами для українських товаровиробників є кукурудза, пшениця, соняшник, ріпак, соя, цукровий буряк та овочі. На них припадає 95-97% всього імпорту насіння.

За результатами досліджень науковців Інституту аграрної економіки, найвищий результат по імпорту насіння Україною було досягнуто у 2014 році — 511,4 мільйона доларів, у тому числі — гібридної кукурудзи 54,1 тисячі тон за 312,8 мільйона доларів, 14,9 тисячі тон соняшнику за 164,0 мільйона доларів, а також 2,1 тисячі тон ріпаку за 19,6 мільйона доларів.

Гібридної кукурудзи найбільше імпортувалося у 2012 — 2014 роках. Тоді щороку за кордоном купували 47 — 54 тисячі тон насіння. Зменшення закупівель останніми роками відбувається за рахунок виробництва насіннєвої кукурудзи іноземними компаніями на території України — без завезення її за кордону. За розрахунками науковців Інституту агарної економіки, виробництво іноземного насіння тільки гібридної кукурудзи в Україні сягає вже близько 50,0 тис. т щорічно, поінформував Олександр Захарчук.

У 2020 році було вироблено та сертифіковано 111 тисячтон батьківських форм гібридної кукурудзи, з них:

• ввезено гібридів іноземної селекції — 24,4 тисячі тон; 

• вироблено гібридів іноземної селекції на території України — 54,4 тисячі тон;

• вироблено вітчизняного насіння — 32,2 тисячі тон, тобто лише 29% від загального обсягу.

Насіння соняшнику найбільше імпортували у 2018 та 2019 роках: 29,9 тисячі тон та 33,0 тисячі тон, відповідно. Це пов’язано з найбільшим зростанням площ під посівами цієї агрокультури — до 6,5 мільйона гектар

Також у 2018 та 2019 роках з-за кордону ввезли найбільше насіння ріпаку -9,8 тисячі тон та 9,1 тисячі тон, відповідно.

Пшениці найбільше імпортували у 2017 та 2018 роках: відповідно — 2,3 тисячі тон та 2,2 тисячі тон.

Торік під урожай 2021 року було вироблено та сертифіковано 141,4 тисячі тон насіння озимої м’якої та твердої пшениці, з них:

• ввезено насіння іноземної селекції — 1,1 тисячі  тон;

• вироблено насіння іноземної селекції на території України — 46,7 тисячі  тон;

• вироблено вітчизняного насіння — 93,6 тисячі  тон, тобто на рівні 66% від загального обсягу.

Частка насіння пшениці вітчизняної селекції за 2005 — 2020 роки зменшилася з 85 % до 66 %, тобто майже на 1/5, підкреслив експерт.

Сої найбільше імпортували у 2014 та 2015 роках: відповідно — 2,1 та 2,5  тисячі  тон.

Протягом 2005-2020 років зростали не лише обсяги імпорту насіння зернових та олійних культур, а й ціни на цей вид агропродукції, заначив Олександр Захарчук.

За цей період, наголосив він, ціна за 1 тонну деяких видів імпортного насіння зросла у рази, зокрема:

• пшениці: з 333 долари за тонну у 2005 році — до 1562 долари у 2020 році (подорожчання у 4,7 рази);

• сої: з 1000  доларів — до 1771 долара;

• гібридної кукурудзи: з 2192 долара — до 4496 доларів (2,1 разу);

• гібридного соняшнику: з 6161 долар — до 10703 долара (1,7 разу).

При цьому нині рівень забезпеченості вітчизняних аграріїв насінням української селекції продовжує падати і становить:

• по кукурудзі — 25-30 %;

• соняшнику — 10-15 %;

• ріпаку — 20 %;

• цукровому буряку — 5-10%.

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, при збереженні існуючих у вітчизняній насіннєвій галузі тенденцій, а також на тлі зменшення державної підтримки вітчизняної селекції імпорт іноземного насіння до України може зрости у вартісному виразі утричі (!) — до 1,5 мільярда доларів, і з часом призвести до повного витіснення вітчизняних сортових ресурсів з ринку насіння й садивного матеріалу, що несе в собі потенційну загрозу продовольчій безпеці України та її експортним можливостям, підсумував  Захарчук.

На чужому насінні

На чужому насінні

Експерт: Україна заплатила за насіннєвий матеріал іноземного походження рекордні півмільярда доларів

За 2020 рік Україна імпортувала насіння зернових та олійних культур на загальну суму 409,4 мільйона доларів. Це майже на 20 % менше, ніж у 2014 році, коли був досягнутий історичний антирекорд: наша держава заплатила за насіннєвий матеріал іноземного походження 511,3 мільйона доларів. Втім, навіть менші обсяги імпорту цього виду агропродукції у 2020 році у десятки разів (!) перевищують показники 2005 року, коли Україна придбала за кордоном лише 12 тисяч тон кукурудзи на 26,3 мільйона доларів та 3,1 тисячі тон соняшнику на 19,1 мільйона доларів, констатував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Олександр Захарчук.

За його словами, основними імпортними культурами для українських товаровиробників є кукурудза, пшениця, соняшник, ріпак, соя, цукровий буряк та овочі. На них припадає 95-97% всього імпорту насіння.

За результатами досліджень науковців Інституту аграрної економіки, найвищий результат по імпорту насіння Україною було досягнуто у 2014 році — 511,4 мільйона доларів, у тому числі — гібридної кукурудзи 54,1 тисячі тон за 312,8 мільйона доларів, 14,9 тисячі тон соняшнику за 164,0 мільйона доларів, а також 2,1 тисячі тон ріпаку за 19,6 мільйона доларів.

Гібридної кукурудзи найбільше імпортувалося у 2012 — 2014 роках. Тоді щороку за кордоном купували 47 — 54 тисячі тон насіння. Зменшення закупівель останніми роками відбувається за рахунок виробництва насіннєвої кукурудзи іноземними компаніями на території України — без завезення її за кордону. За розрахунками науковців Інституту агарної економіки, виробництво іноземного насіння тільки гібридної кукурудзи в Україні сягає вже близько 50,0 тис. т щорічно, поінформував Олександр Захарчук.

У 2020 році було вироблено та сертифіковано 111 тисячтон батьківських форм гібридної кукурудзи, з них:

• ввезено гібридів іноземної селекції — 24,4 тисячі тон; 

• вироблено гібридів іноземної селекції на території України — 54,4 тисячі тон;

• вироблено вітчизняного насіння — 32,2 тисячі тон, тобто лише 29% від загального обсягу.

Насіння соняшнику найбільше імпортували у 2018 та 2019 роках: 29,9 тисячі тон та 33,0 тисячі тон, відповідно. Це пов’язано з найбільшим зростанням площ під посівами цієї агрокультури — до 6,5 мільйона гектар

Також у 2018 та 2019 роках з-за кордону ввезли найбільше насіння ріпаку -9,8 тисячі тон та 9,1 тисячі тон, відповідно.

Пшениці найбільше імпортували у 2017 та 2018 роках: відповідно — 2,3 тисячі тон та 2,2 тисячі тон.

Торік під урожай 2021 року було вироблено та сертифіковано 141,4 тисячі тон насіння озимої м’якої та твердої пшениці, з них:

• ввезено насіння іноземної селекції — 1,1 тисячі  тон;

• вироблено насіння іноземної селекції на території України — 46,7 тисячі  тон;

• вироблено вітчизняного насіння — 93,6 тисячі  тон, тобто на рівні 66% від загального обсягу.

Частка насіння пшениці вітчизняної селекції за 2005 — 2020 роки зменшилася з 85 % до 66 %, тобто майже на 1/5, підкреслив експерт.

Сої найбільше імпортували у 2014 та 2015 роках: відповідно — 2,1 та 2,5  тисячі  тон.

Протягом 2005-2020 років зростали не лише обсяги імпорту насіння зернових та олійних культур, а й ціни на цей вид агропродукції, заначив Олександр Захарчук.

За цей період, наголосив він, ціна за 1 тонну деяких видів імпортного насіння зросла у рази, зокрема:

• пшениці: з 333 долари за тонну у 2005 році — до 1562 долари у 2020 році (подорожчання у 4,7 рази);

• сої: з 1000  доларів — до 1771 долара;

• гібридної кукурудзи: з 2192 долара — до 4496 доларів (2,1 разу);

• гібридного соняшнику: з 6161 долар — до 10703 долара (1,7 разу).

При цьому нині рівень забезпеченості вітчизняних аграріїв насінням української селекції продовжує падати і становить:

• по кукурудзі — 25-30 %;

• соняшнику — 10-15 %;

• ріпаку — 20 %;

• цукровому буряку — 5-10%.

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, при збереженні існуючих у вітчизняній насіннєвій галузі тенденцій, а також на тлі зменшення державної підтримки вітчизняної селекції імпорт іноземного насіння до України може зрости у вартісному виразі утричі (!) — до 1,5 мільярда доларів, і з часом призвести до повного витіснення вітчизняних сортових ресурсів з ринку насіння й садивного матеріалу, що несе в собі потенційну загрозу продовольчій безпеці України та її експортним можливостям, підсумував  Захарчук.