Київ — не шкуродерня

Чому міських безпритульних тварин виловлюватимуть комунальні установи інших міст, що мають сумнівну репутацію?

«У Києві відбуваються дуже дивні речі,— повідомила  Комісія з питань захисту тварин при департаменті благоустрою Київської міської державної адміністрації. — Київське комунальне підприємство «Плесо» провело тендер на вилов бездомних тварин у місті Києві, в якому виступають два вельми цікавих учасники — «Доступна ветеринарія» м. Харків (фактично організація Ю. Шаповалової, директорки сумнозвісної Харківської живодерні при КП) та ГО «Порятунок чотирилапих» м. Луцьк, теж відомої не за «добрими» вчинками до тварин — Дани Новарчук».

Ця новина викликала у столичних зоозахисників більше питань, ніж відповідей. Приміром, чому проблемами безпритульних тварин почало опікуватися КП «Плесо», а не КП «Київська міська лікарня ветеринарної медицини», до прямих обов’язків якого і входить гуманний контроль за чотирилапими безхатьками? По ідеї вилов має здійснюватися для того, аби провести стерилізацію, а після перетримки тварин — повернути їх знову у міське середовище. Як слушно зауважують у Комісії з питань захисту тварин, на ці та інші функції лікарні ветмедицини цього року із столичного бюджету виділено 26 мільйонів гривень. До речі, за даними тендеру, оголошеного КП «Плесо» (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-03-23-003196-a), харківська та луцька організації отримають майже 50 тисяч гривень.

«Де було КП «Київська міська лікарня ветеринарної медицини», коли був заявлений даний тендер, і чому юристи КП не відстежують таку необхідну для них і для міста інформацію? Чому вони пропустили цей тендер?, — продовжують ставити запитання у згаданій комісії. — Харків та Луцьк виграють тендери по багатьох містах України, відловлюють, вивозять собак у незрозумілому напрямку, далі про долю тварин нічого невідомо. У Києві нам не потрібні шкуродери, які у свої павутиння затягнули досить багато міст й сіють смерть та страждання для тварин. Київська Постійна комісія з питань захисту тварин виступає категорично проти подібних тендерів, проти того, щоб Київ перетворювали на шкуродерню».

Про ситуацію із харківським комунальним підприємством раніше розповідав і «День».Зоозахисники Марина Суркова та Михайло Марченко розповідали, як керівництво харківського КП судиться з Володимиром Борейком, керівником Київського еколого-культурного центру, через його заяви про порушення утримання тварин на підприємстві. Хоча доказів та фактів у зооспільноти було більше, ніж достатньо. Зрештою, суд визнав Борейка правим у твердженнях, коли він називав КП концтабором для тварин (див. у матеріал «Концтабірна» справа» за 21 січня ц.р.).

Наразі у КП «Плесо» та КП «Київська міська лікарня ветеринарної медицини» ситуацію не коментують. А Комісія з питань захисту тварин звернулася до заступників мера Олексія Кулеби та Петра Пантелєєва із проханням розібратися в даній ситуації. 

Столиця давно потребує більшої уваги КМДА, Київради до проблем безпритульних тварин, дієвої антикорупційної програми, а профільне підприємство мусить стати прозорим та відкритим. Питання - коли?

Київ — не шкуродерня

Київ — не шкуродерня

Чому міських безпритульних тварин виловлюватимуть комунальні установи інших міст, що мають сумнівну репутацію?

«У Києві відбуваються дуже дивні речі,— повідомила  Комісія з питань захисту тварин при департаменті благоустрою Київської міської державної адміністрації. — Київське комунальне підприємство «Плесо» провело тендер на вилов бездомних тварин у місті Києві, в якому виступають два вельми цікавих учасники — «Доступна ветеринарія» м. Харків (фактично організація Ю. Шаповалової, директорки сумнозвісної Харківської живодерні при КП) та ГО «Порятунок чотирилапих» м. Луцьк, теж відомої не за «добрими» вчинками до тварин — Дани Новарчук».

Ця новина викликала у столичних зоозахисників більше питань, ніж відповідей. Приміром, чому проблемами безпритульних тварин почало опікуватися КП «Плесо», а не КП «Київська міська лікарня ветеринарної медицини», до прямих обов’язків якого і входить гуманний контроль за чотирилапими безхатьками? По ідеї вилов має здійснюватися для того, аби провести стерилізацію, а після перетримки тварин — повернути їх знову у міське середовище. Як слушно зауважують у Комісії з питань захисту тварин, на ці та інші функції лікарні ветмедицини цього року із столичного бюджету виділено 26 мільйонів гривень. До речі, за даними тендеру, оголошеного КП «Плесо» (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-03-23-003196-a), харківська та луцька організації отримають майже 50 тисяч гривень.

«Де було КП «Київська міська лікарня ветеринарної медицини», коли був заявлений даний тендер, і чому юристи КП не відстежують таку необхідну для них і для міста інформацію? Чому вони пропустили цей тендер?, — продовжують ставити запитання у згаданій комісії. — Харків та Луцьк виграють тендери по багатьох містах України, відловлюють, вивозять собак у незрозумілому напрямку, далі про долю тварин нічого невідомо. У Києві нам не потрібні шкуродери, які у свої павутиння затягнули досить багато міст й сіють смерть та страждання для тварин. Київська Постійна комісія з питань захисту тварин виступає категорично проти подібних тендерів, проти того, щоб Київ перетворювали на шкуродерню».

Про ситуацію із харківським комунальним підприємством раніше розповідав і «День».Зоозахисники Марина Суркова та Михайло Марченко розповідали, як керівництво харківського КП судиться з Володимиром Борейком, керівником Київського еколого-культурного центру, через його заяви про порушення утримання тварин на підприємстві. Хоча доказів та фактів у зооспільноти було більше, ніж достатньо. Зрештою, суд визнав Борейка правим у твердженнях, коли він називав КП концтабором для тварин (див. у матеріал «Концтабірна» справа» за 21 січня ц.р.).

Наразі у КП «Плесо» та КП «Київська міська лікарня ветеринарної медицини» ситуацію не коментують. А Комісія з питань захисту тварин звернулася до заступників мера Олексія Кулеби та Петра Пантелєєва із проханням розібратися в даній ситуації. 

Столиця давно потребує більшої уваги КМДА, Київради до проблем безпритульних тварин, дієвої антикорупційної програми, а профільне підприємство мусить стати прозорим та відкритим. Питання - коли?