Галшку Гулевичівну визнали святою

Пропозицію прославлення волинянки за походженням подала Волинська єпархія ПЦУ

Як повідомляє Волинська єпархія Православної церкви України, на засіданні Священного синоду затверджено канонізацію (прославлення нових угодників Божих).Зокрема, йдеться про те, що «надане благословення на місцеве шанування у єпархіях на території історичної Волині та у м. Києві відомої православної діячки XVI–XVII століть, сповідниці православної віри, меценатки, фундаторки Київського Братського Богоявленського монастиря та Київської братської школи Єлизавети Василівни Гулевич, відомої також як Галшка Гулевичівна (+1642)». День пам’яті праведної Єлизавети відзначатиметься щорічно 18 вересня». Пропозицію прославлення на підставі численних досліджень подала Волинська єпархія ПЦУ.

Галшка народилася на Волині, вірогідно у селі Затурці, у поважній православній шляхетній родині Гулевичів, з якої вийшло чимало представників культурної еліти того часу. З її іменем найперше пов’язують створення Київської братської школи, з якої бере початок Києво-Могилянська академія. 15 жовтня 1615 року Галшка підписала дарчу на садибу із землями на київському Подолі для Київського братського монастиря та школи.

«Фундація Галшки Гулевичівни 1615 року належить до періоду, коли українці прокидались від вікової сплячки, коли з’явилось усвідомлення, що вони все-таки можуть вирішувати своє майбутнє. У цей період жінки не були повністю самостійними, а перебували під опікою чоловіків родини. Тож Галшка писала, що дарувала свій двір у Києві для «милосердних справ» із дозволу свого чоловіка. Проте ми знаємо, що фундація була її власною волею. За її прикладом у Луцьку згодом також створили братство, котре опікувалось освітою молоді, захистом безпритульних, надавало лікувальні послуги» – розповіла свого часу Олена БІРЮЛІНА, завідувачка Музею історії Луцького братства.

Портрет Галшки Гулевичівни, робота Іванни Дацюк з експозиції Музею історії Луцького братства

Братства відіграли важливу роль в історії православ’я в Україні. Період, коли вони створювалися, виявився дуже складним для українського православ’я. Українські території перебували у складі Речі Посполитої, відповідно влада підтримувала розвиток католицизму. Тому прогресивні українські православні діячі і створили систему церковних братств та освітніх установ, які б не могли існувати без підтримки меценатів, таких , як Галшка Гулевичівна.

Взагалі багато дослідників вважають, що вона не була Єлизаветою, документів про це не збереглося. Можливо, була названа Ельжбетою під впливом близькості Польщі. Є дані, що при хрещенні її нарекли Анною. В історію ж вона увійшла як Галшка.У своєму заповіті більшість статків – як золотом, так і боргами, котрі її син мав стягнути з боржників, передавала на потреби Луцького братського монастиря та церкви при ньому, а також іншим православним храмам на Волині. Похована була на території Луцького братського монастиря, але де саме покояться її останки, вже невідомо.