МЕНЮ

Чистота, турбота й діалог

Оксана МИКОЛЮК, «День»
17 вересня, 2019 - 19:21
День безпеки пацієнтів відтепер відзначатиметься в Україні 17 вересня

Це ініціатива наукових інститутів, громадських організацій, підтримана МОЗ і впроваджена указом Президента України від 4 вересня 2019 року. Причина — необхідність привернути увагу медиків, науковців та громадськості до ситуації, яка склалася в лікарняних закладах України, зокрема до лікарських помилок і бактеріологічної безпеки. Фахівці кажуть, що це питання є актуальним в усьому світі. Утім, доки в розвинутих країнах призначаються значні суми на покращення ситуації, в Україні такі статті витрат лише на стадії обговорення. Одна з причин — у нас абсолютно немає статистики випадків лікарських помилок. Є лише невеликі окремі дослідження.

За словами професора Юрія СКАЛЕЦЬКОГО, лише за «консервативними оцінками», щодня в українських стаціонарах помирає понад 30 пацієнтів. За його даними, лише в Києві операційна летальність за останні кілька років зросла більш ніж утричі. «Водночас, за статистикою, від ДТП щодня гине 10 осіб, на виробництві — одна. На жаль, у нашій нормативній базі таке поняття, як «безпека пацієнта», відсутнє. Сподіваюся, новий склад МОЗ зверне увагу на цю проблему, і в Україні нарешті буде створено безпечне лікарняне середовище», — наголосив професор.

Сьогодні фахівці мають намір створити робочу групу для напрацювання національного плану дій з безпеки пацієнтів, який має бути впроваджений у медичних закладах. «Із кожним роком медицина стає більш активною, агресивною і водночас ефективною. У невмілих руках це може зашкодити, — зазначив президент ВБО «Всеукраїнська рада захисту прав та безпеки пацієнтів» Віктор СЕРДЮК. — Одне із досліджень показує, що тільки увага до безпеки пацієнтів зменшує кількість інцидентів на 50%. Медична шкода — це не помилка лікаря (вона не завжди може спричинити шкоду), це наслідок кількох чинників. Щоб дістати шкоду, має бути кілька збоїв у наданні допомоги. І якщо хтось на певній ланці зверне увагу на безпеку — шкоди може не трапитися. Звісно, всі люди можуть помилятися, тож треба вчитися на помилках. Значна частина всіх медичних збоїв може бути проаналізована. Я вважаю, що лікар має повідомляти про свої помилки, але при цьому він має бути захищеним. У світі знаходять можливості для цього, і ми теж, мабуть, це зробимо».

На думку фахівців, у «безпековому» плані мають бути десять кроків, а саме: «чиста» медицина (ідеться про гігієну в лікарнях), безпечна хірургія, належна комунікація та діалог серед медичних працівників. «У вітчизняних закладах охорони існує кілька проблем. По-перше, в самій інфраструктурі будівель. Вони істотно відстають від міжнародних стандартів і потребують невідкладної ревізії. Особливо це стосується інженерно-технічного забезпечення оперативних блоків та реанімаційних відділень, де будь-які помилки чи збої призводять до летальності і зростання кількості смертей, — вважає завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії Київської клінічної міської лікарні №3 Роман ФЕСЮК. — По-друге, залишається проблема стандартизації та протоколізації медичної допомоги: часто на місцях медична допомога надається на емпіричній основі, а питання стандартизації віддано на відкуп закладів охорони здоров’я. По-третє, відсутні механізми реєстрації медичних помилок — вони, навпаки, часто приховуються, тому й відсутня статистика».

Фесюк наголосив, що запровадження в медичних закладах системи контролю за лікарськими помилками — надзвичайно складний виклик. Адже має бути законодавчий захист такої інформації. Також система повинна бути спрямована не на пошук винних, а на покращення взаємовідносин між медичними працівниками, підвищення культури безпеки і вдосконалення системи загалом. Підвищити рівень безпеки пацієнтів може лише системний підхід, а не рішення окремих виконавців: тож необхідні законодавчі ініціативи, політична воля й фінансування.