«Це війна сенсів і цінностей»

Сергій ТАХМАЗОВ – про виклик, який мають подолати українці, якщо хочуть вижити як нація

Коли ми спілкувалися з навесні минулого року з оператором кіно і телебачення, медіатренером, волонтером російсько-української війни від самого початку Сергієм ТАХМАЗОВИМ (матеріал «Потрібен баланс. І реалізм» вийшов у «Дні» 7 травня 2021 року  ), він наголосив:: «Всі чомусь вважають, що війна закінчилася. Це не так. Вона просто ще не починалася. Те, що ми бачили у 2014-2015 роках, це була увертюра. Війна буде попереду, тому що, що б не робила Росія, вона готується до великої війни. Це треба усвідомлювати».

Зараз нашу коротку розмову, коли пан Сергій до кінця війни «трохи поміняв місце роботи» і став військовослужбовцем 72-ї окремої механізованої бригади, розпочали із запитання про те, чи стали для нього несподіванкою події 24 лютого:

– Ні. Чесно кажучи, я трохи прорахувався: очікував, що вони попруть десь у перших числах березня. Але коли побачив фотографії сплячих молодих танкістів на якихось там залізничних станціях, я одразу зрозумів, що все почнеться зі дня на день. Тобто десь 18-19 лютого я зрозумів, що воно почнеться протягом найближчих чотирьох-п’яти днів.

Зараз лунають різні думки – і в соцмережах, і експертів, тих, хто такими себе вважає. Одні поширюють більш переможні настрої, інші кажуть, що насправді все дуже складно і насправді не треба налаштовуватися на швидкий кінець війни. Як би ви порадили – як варто налаштовуватися українцям зараз?

– Насправді дуже просто українцям варто налаштовуватися, тут особливих варіантів немає: або ми, або нас. Тому що будь-які напівзаходи не приводять до закінчення цієї війни, вони приведуть тільки до того, що росіяни оговтаються, зберуть сили і продовжать наступ. Це ж війна не за ресурси України, це війна не за економіку, не за території. Це війна сенсів і цінностей. І росіяни абсолютно свідомі того, що їхнє намагання – знищити українську націю як таку. В принципі, ми будемо бачити фінальну фазу розпаду російської імперії, але це нам дасться дорогою ціною. Тому що, на жаль, ми згаяли найбільш дорогоцінне, що було, – це час.

Тобто ми не використали ту паузу, що її мали?

– Так. Якщо говорити про якийсь критичний мінімум, то ми проґавили десь тиждень безпосередньо перед нападом. Але це питання до політичного керівництва країни. Якщо говорити глобально, то ми згаяли 4 роки. Але це питання до всього українського народу, оскільки кожен із дорослих громадян, який є виборцем, несе за це персональну відповідальність. Тобто все, що маємо зараз, – загарбані на цей момент ворогом території, багато загиблих наших людей, і зокрема дітей, – це наша колективна відповідальність як країни, яка зробила свої президентські, парламентські вибори (додамо від «Дня»: і не тільки останні вибори, ідеться, на жаль, про згаяні десятиліття, на думку нашого видання)…

Це Юра. Він фермер в селі під Києвом. В нього були: різна худоба, парники та 6 000 одиниць розсади

Звісно, що нам допомагає багато країн, тому що нарешті всі почали дивитись достатньо тверезо, знявши будь-які рожеві окуляри, і побачили, що з Росією немає про що говорити, тому що це чисте зло в рафінованому вигляді. Навіть із нацистською Німеччиною їх порівнювати не зовсім доречно, бо нацизм усе це упакував у своєрідну естетичну обгортку: там була красива форма від «Х’юго Бос», красиві паради... А те, що ми бачимо, це рафіноване зло: просто відкрили якусь чортівню і воно все полізло. Я не вірю в те, що Росія буде в стані влаштувати якісь повстання на своїй території. Ні, вони раби. Все ж таки я вважаю, що вони посиплються достатньо несподівано – не знаю, що саме буде тією соломинкою, яка зламає хребет верблюду. Але вони посиплються достатньо швидко і по експоненті: десь на 5-6 кавалків, а потім ще, можливо, будуть дрібнитися. Тоді буде найтяжче, що в нас є, тому що все цунамі цього лайна буде рухатися і в наш бік. Тому усім, що в нас стріляє (навіть якимсь там арбалетиком) треба вбивати всіх, хто буде сюди повзти – не розбираючись, хороші-погані, великі-малі. Бо це в принципі питання виживання нашої нації. Гуманізм щодо ворогів значно підвищує смертність серед своїх.

В село орки прислали дві ракети. Всю вулицю просто сдуло. Разом із будинками. Тут могло би бути багато слів, але їх не буде

Раніше ви закінчували свої дописи словами «Москаль сам собою не вб’ється», а зараз ви ще пишете «Вб’ємо їх усіх»…

– А чому ж ні?

***

Що ж до актуальних потреб військових наразі, то пан Сергій каже, що основне питання – грошове. Нагадаємо, для такої підтримки є і офіційний рахунок Нацбанку, і фонд «Повернись живим» та локальні перевірені ініціативи.