Якщо продаватися, то якнайдорожче
Виступаючи вчора в Лондоні, секретар Ради національної безпеки й оборони України Володимир Горбулін висловився за використання можливостей британських компаній у розвитку нафтогазового комплексу України. У цьому не було б нічого поганого, якби намічалася звичайна взаємовигідна співпраця.
Але, за словами В.Горбуліна, йдеться про те, що "Shell" отримала ексклюзивне право на дослідження інвестиційних можливостей газопроводів України, а "British Petroleum", як повідомлялося раніше, домагалася і вже отримала таке ж ексклюзивне право на вивчення нафтогазової Донецько-дніпровської западини.
За всі ці екслюзиви нашому урядові обіцяно порівняно невеликі гроші, але напередодні виборів він, як мале дитя, радіє в передчутті райської насолоди від цукерки.
Проте її начинка може виявитися і трошки гіркою. Звичайно, "Shell" або "British Petroleum" - це не якась там "JKX", питання про котру розглядалося минулого року на Кабміні України. Фірми, безумовно, солідні. Захищати їх панові Горбуліну не доведеться.
Україна, як дівчина на порі Спочатку скликає наречених женихів, а потім - плаче
Після закінчення зустрічі українських і російських ділових кіл засоби масової інформації розділилися: одні заспівали "гімн радості", вихваляючи президентську мудрість, інші - забили на сполох, заявляючи про розпродаж керівниками держави держвласності під російські обіцянки. Які ж висновки зробили самі українські бізнесмени, і яке їхнє ставлення до наступного загострення дружніх зв'язків? Кореспондентові "Дня" Яні МОЙСЄЄНКОВІЙ на це питання відповідали:
Дмитро БОЛГАРОВ, виконавчий директор Всеукраїнської асоціації працівників підприємств нафтопродуктозабезпечення:
- На цю зустріч нас офіційно не запрошували. Але, незалежно від кількості присутніх, гадаю, її можна вважати спробою влади посватати українських і російських бізнесменів. Однак зближувати, координувати треба навколо якоїсь програми. У нафтовій галузі її поки що немає.
Юрій КОРНЄВ, радник Української Спілки промисловців і підприємців:
- Вважаю, що зустріч вдалася. І показала, що в україно-російських стосунках спостерігається економізація. Однак не треба жити ілюзіями. Раніше ми вважали, що нам допоможе Захід - цього не сталося. Тепер не треба вдаватися до іншої, "російської" ілюзії. Росії потрібні гарантії внесків і вагомі пакети акцій наших підприємств. Україна ж поводиться як дівчина, що збирається віддаватися - спочатк скликає наречених, а потім - плаче...
В'ячеслав КРЕДИСОВ, член координаційної ради Об'єднання підприємців "Нова формація":
- Українські підприємці на зустрічі так і не побачили обіцяних ЗМІ "акул" російського бізнесу ("велика рибчинка" все ж була). Очевидно, бізнесмени високого рангу, що зважують кожний свій крок, вирішили зачекати підписання міжурядового договору. Але все одно, гадаю, чекати на прихід російського капіталу зо дня на день - немає сенсу. Адже Україна сьогодні - це поле політичних з'ясувок, тому російські бізнесмени чекатимуть на результати, як парламентських, так і президентських виборів.
