У Музеї Булгакова зібрали... виноград

Афіша «Свята збирання винограду» обіцяла музику та сміх, ритуальні співи, чаювання на веранді, дегустацію булгаківського винограду та навіть надання швидкої допомоги лікаря Борменталя, якщо хтось занедужає. Киян і гостей столиці приваблювала можливість відчути себе причетним до життя незвичайного музею. До речі, зібрані на цьому святі доброчинні внески підуть на проведення виставки «Майстер і Маргарита», присвяченої 20-річчю Дому Булгакових-Турбіних.

Гостей було багато, прийшли давні друзі музею з різних міст (Дніпропетровська, Полтави, Сум) і країн (Латвії, Італії, Великої Британії тощо). Всі ті, хто опинився біля будинку № 13 на Андріївському узвозі, були захоплені енергією свята, яке вже має свою історію. Одного разу художник Бадрі Губіанурі посадив лозу в теплу українську землю — це був його перший досвід садівника! 2007 року вперше виросло єдине гроно, і її подарували відомому українському композитору Валентину Сильвестрову на честь дня його народження. Наступний урожай уразив кількістю, і торішнє свято запам’яталося як осіння містерія зі співами, ходою зі свічками, молитвами на збір винограду і створення вина, виконанням старовинних танців у вінках з виноградного листя під акомпанемент ансамблю «Хорея Козацька».

Цього року смарагдових грон виросло багато — і одне від одного краще. Їх зрізали, склали в плетені кошики, і ці ароматні дари можна було виграти в безпрограшній лотереї. Доки тривало свято, не змовкала музика. Фольклорний колектив «Звучі дочі» — молоді талановиті виконавиці українських народних пісень — співали весело, радуючи слухачів іскристим багатоголоссям. А ще на свята водили хороводи, запрошуючи гостей брати участь у масовій танцювальній грі «Дрімота», і справді, вийшло за Булгаковим — танцювали всі!

Значення свята — допомога ближньому, а вона людині необхідна завжди. Тому до столика з написом «Швидка допомога. Лікар Борменталь. Моментальна діагностика та лікування всіх хвороб» вишикувалася черга. І ось уже Валентина Дерід вимірює тиск, а в.о. лікаря Борменталя Ірина Сиренко виписує рецепти. Призначення найрізноманітніші: кофеїн у вигляді чашечки кави, релаксація в процесі чаювання на веранді, спіритичний сеанс в експозиції музею, психотерапевтична екскурсія, а також зміцнення зору шляхом читання книг. Деяким «пацієнтам» приписувалася музична терапія — діджеріду, австралійський музичний інструмент, на якому грав художник і музикант Дмитро Матюхін. До речі, можна було не лише послухати, але й потримати довгу трубу, самому спробувати витягнути звук. Споглядати метеликів на світлині з зображенням літаючої колекції Михайла Булгакова. Отримавши рецепт, багато хто прямував до столу, на якому були щільно розставлені аптекарські пляшечки та флакончики чудернацьких форм, а також значних розмірів колба з аква-дистиляту. Тут панувала неперевершений провізор Світлана Ноженко, виготовляючи молодильні напої та суміш «Маргарита», яка миттєво збадьорює. А біля «романтичного» столика з виноградом Світлана Пугач пропонувала гостям бабусині пироги «зі щастям», і кожен міг знайти своє щастя у фразах Булгакова про улюблене місто і про «булгаковські» моменти життя — з його книг, листів і щоденників...

Свято нагадало про те, що в різних народів у різні часи виноградна лоза була символом родючості, світла й любові. Сто років тому виноград, піднімаючись із нижнього дворика, густо обплітав веранду будинку №13. Сьогодні музейники повернули старому будинку благословення винограду.