Туркменський газ та російські "поступки"
І справді, під час переговорів в Ашгабаті схвалено 19 угод, що створюють широку базу для спільної роботи. Дві з них - Декларацію про подальший розвиток співпраці та угоду про постачання туркменського газу до України до 2005 року обсягом 20 млрд. куб. метрів - підписали керівники делегацій, що додало їм особливої значущості і, треба гадати, сприятиме подоланню тих труднощів, що можуть мати місце на шляху туркменського газу до України.
Головна з них - транзит. Територією Казахстану (за що доведеться платити виключно валютою і що, очевидно, визначить високу частку валютної складової в оплаті туркменського газу) і Росії (чому теж заважають незгоди щодо ціни, форми оплати та довжини умовного маршруту).
Більшу частину невирішених питань Л. Кучма мав вирішити під час неформальної зустрічі з Борисом Єльциним. І зовні все виглядає досить гладко. Український Президент заявив, що про транзит домовилися і що він передав Б. Єльцину пропозиції щодо розрахунків за нього газом (за аналогією з російським транзитом територією України). Однак невідомо, чи піде російська сторона на поступки.
Відоме інше. Б. Єльцин заявив про передвиборну підтримку Л. Кучми і погодився з тим, що Україна не отримує достатньої кількості газу.
У зв'язку з цим хочеться послатися на два документи, що випадково виявилися в розпорядженні редакції і трохи інакше висвітлюють поточні події.
Перший - це урядова телеграма заступника голови російського "Газпрому" Олександра Пушкіна прем'єр-міністру України Валерію Пустовойтенку. В ній стверджується, що "понад передбачені договорами обсяги з початку січня (Україною - ред.) відібрано 1123,0 млн. куб. метрів газу", через що триває недопостачання російського газу в європейські країни, а державні органи України, "потураючи незаконному вилученню газу, не вдаються до жодних конструктивних заходів"...
Другий - угода між урядами України і Росії про ціни на природний газ і тарифи його транспортування, підписана 24 червня 1993 р. Саме нинішній Президент України вперше погодився тоді в п. 2 цього договору на запровадження з 31 грудня 1993 р. ціни на газ $80 за 1000 куб. м. (з урахуванням рівня цін на світовому ринку).
На думку експерта "Дня", кандидата в народні депутати Анатолія Новика, це згодом призвело до розорення українських підприємств. Він зазначив, що навіть ціна $50 на російсько-українському кордоні забезпечує "Газпрому" більш ніж значний прибуток.
Невдовзі після підписання цієї угоди Л. Кучму було обрано президентом України. Яку ж ціну сплатить наша країна за нову передвиборну підтримку, обіцяну нашому Президентові? "Цукрову війну" ми вже програли, нафтопереробні підприємства розвалюються... Російські чиновники стверджують, що скасування ПДВ в торгівлі з Україною істотно не вплине на продовольчий ринок Російської Федерації. Що ще зможе віддати Україна за російські "поступки" та "підтримку"? Незалежність?
Від редакції.
Надзвичайний і Повноважний Посол Туркменістану в Україні Н. Аловов звернувся до редакції "Дня" з листом, в якому, зокрема, сказано: "Питання постачання природного газу з Туркменістану до України дуже складні, і вони прямо стосуються не тільки України і Туркменістану, а й Росії, і тут необхідне дуже зважене, об'єктивне висвітлення наявних проблем". Приводом стала публікація в нашій газеті від 21 січня "Леонід Кучма їде до Туркменістану за газом", з якої виходило, що перший секретар Посольства Н.Д. Бабаджанов коментує цінову політику РАТ "Газпром", що, звичайно, не відповідає статусові дипломата. Прикре непорозуміння сталося не з вини туркменських дипломатів, а через порушення правил збирання і підготовки інформації для газетної публікації співробітником газети. Вибачаємось.