Шаленству хоробрих співаємо ми Указ Президента
Безстрашна атака народних демократів, судячи з усього, близька до переможного завершення. Як стало відомо, Указ Президента України Леоніда Кучми про відставку прем'єр-міністра Павла Лазаренка вже готовий і може бути надрукований найближчим часом.
Ця сенсаційна новина підтверджується тим, що питання про прем'єр-міністра обговорювалося на закритій для пресі частині засідання Ради національної безпеки і оборони (17 червня), на закритій же частині Ради регіонів, а також на нараді Президента з представниками парламентських фракцій (18 червня). Проведено солідну підготовку до зняття прем'єра. Формула відставки може бути довільною - "у зв'язку з поданою заявою", "за неналежне виконання...", а то й просто - "у зв'язку з виконанням обов'язків народного депутата на постійній основі" тощо. Справжні причини звільнення у будь-якому разі обнародувано не буде.
Невідомо, чи є рішення Президента остаточним, і чи не спіткає цей указ доля аналогічного документа, який, як повідомлялося, був підписаний Л. Кучмою на початку року. Зараз Павло Лазаренко захворів і перед головою держави відкрито дві можливості - тимчасово усунути П. Лазаренка від обов'язків прем'єра "у зв'язку з хворобою" чи передумати і залишити все як є.
У разі, якщо Павла Лазаренка все-таки відправлять у відставку, найгострішим буде питання про його наступника. Якщо спочатку (згідно з Конституцією до 60 днів) Президент може обмежитися призначенням в. о., то потім кандидатуру прем'єр-міністра мають подати на розгляд Верховної Ради.
За формальними ознаками, нинішній перший віце-прем'єр Василь Дурдинець цілком міг би претендувати на місце свого безпосереднього начальника. Навіть більше, є всі підстави припускати, що саме його й буде призначено в. о. прем'єра. Численні чесноти В.Дурдинця в очах Президента цілком перекриваються основною його вадою - він ніколи не зможе дістати підтримку парламенту. Занадто свіжі в пам'яті обвинувачення першого віце-прем'єра в організації збирання підписів за відставку голови ВР О.Мороза й безпрецедентний тиск на депутатів.
Донедавна найвищими вважали шанси колишнього віце-прем'єра, а нині президента УСПП Анатолія Кінаха. На його користь говорить і досвід роботи в Кабінеті Міністрів й опозиція до курсу Павла Лазаренка, а також той загальновідомий факт, що УСПП є головною кузнею управлінських кадрів країни. Найістотнішою перешкодою для того, щоб Президент України висунув кандидатуру президента УСПП на посаду прем'єра є відносна самостійність Анатолія Кінаха. Підтримавши його, Леонід Кучма незабаром може натрапити на ту ж проблему, що й тепер - незалежного прем'єра Президент традиційно сприймає як постійну загрозу. Такі ж міркування ще більшою мірою стосуються голови Нацбанку Віктора Ющенка.
Оптимальнішою кандидатурою міг би стати віце-прем'єр Сергій Тігіпко, котрий має імідж молодого реформатора, "незаплямованого" тривалим перебуванням при владі.
Цілком можливо, що, "стомившись боятися власних прем'єрів", Леонід Кучма може зупинити свій вибір на кандидатах зі свого найближчого оточення, котрі не мають самостійного політичного майбутнього поза президентською командою. У цьому разі на високий пост буде покликано міністра Кабміну Валерія Пустовойтенка або секретаря РНБ Володимира Горбуліна. Активна участь останнього в перипетіях останніх днів нібито підтверджує саме таке розв'язання проблеми.
