Кого обслуговуватиме влада в Києві та Севастополі:
12 лютого почалося висування кандидатів у депутати місцевих органів влади, вибори яких мають відбутися того ж дня, що і парламентські, - 29 березня. Висунуто також декілька кандидатів на посаду міського голови. Останній факт занепокоїв владу, яка останнім часом робить усе можливе, аби певним чином вплинути на виборчий процес. Однією із причин загострення конфлікту навколо муніципальних виборів стало накладене президентом вето на закон про особливості проведення виборів у Києві та Севастополі. Перша спроба парламенту подолати це вето не вдалася.
У відповідь на початок висування кандидатів на міського голову негайно було скликано засідання Центрвиборчкому, на якому вирішили: оскільки відповідного закону немає, то голову обиратимуть депутати майбутньої Київради. Підлило оливи у вогонь і Міністерство юстиції, яке взагалі поставило питання доречності існування такої посади в Києві та Севастополі. Мін'юст переконаний, що проведення виборів у цих містах без визначення їхнього статусу "неминуче призведе до ускладнення соціально-політичної конфронтації". Подібну заяву можна розцінити лише як чергову спробу вплинути на громадську думку. Ніякої ж юридичної основи вона не має. Цей високоюридичний орган вирішив усі стрілки перевести на Верховну Раду, бо це вона "досі не змогла прийняти відповідні закони". Було б дивно, якби таке звинувачення не пролунало.
Не забарилися з реакцією і самі суб`єкти виборчого процесу. Наприклад, Рух вважає, що позицію Центрвиборчкому можна розцінити як "намагання не допустити проведення прямих виборів міського голови Києва та віддати владу в місті чиновникам". Партія збирається подати позов до суду на ЦВК. Але навряд чи варто розраховувати на ефективність судової влади.
Рада Європи звернулася до Президента Кучми із проханням "швидко прийняти закони щодо муніципальних виборів у Києві та закон про статус Києва відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування, аби мешканці Києва могли реалізувати своє демократичне право голосувати 29 березня". Президентові знову доведеться вибирати між власними і державними інтересами: пожертвувати владою або членством України в Раді Європи.