Азербайджанська нафта не потече українськими трубами
Чому Леонід Кучма, приймаючи директора «Брітіш Петролеум» Яна Рашбі, раптом почав розказувати йому про те, що в Україні ось-ось буде свій монстр типу російського «Газпрому» і що лише в його віданні буде видобуток всієї нафти і всього газу, і що лише з ним треба буде мати справу цій провідній і шанованій міжнаціональній корпорації, а також іншим інвесторам?
Повідомляючи про це, президентський прес-секретар Олександр Майданник не роз’яснив ситуації, що склалася, і нам доведеться зробити це замість нього. Річ у тім, що днями президенти Азербайджану, Туреччини та Грузії досягли домовленостi, яка має просто катастрофічне значення для України. Відповідно до неї азербайджанська нафта вирушить до Європи через Грузію й турецький порт Джейхан на Середземному морі.
Відтак, українська надія отримати велику азербайджанську нафту нокаутована і перебуває при смерті. Прем’єр-міністр Валерій Пустовойтенко спробував реанімувати ідею, злітавши нещодавно на іменини до Гейдара Алієва, але безуспішно. Тепер, намагаючись зробити надії штучне дихання, Кучма повідомляє представникові «Брітіш Петролеум» про нового господаря українського газу в особі Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». Мета Кучми домогтися сприяння «БП» щодо перекидання нафтової річки за українським маршрутом. Але директор Рашбі підкреслив: «Якби ми не мали конкретних планів, ми не сиділи б за одним столом із керівництвом України». Однак плани «БП» явно свої. Наприклад, побудувати в Києві дві бензоколонки. І. Рашбі дипломатично розповів про кілька альтернативних магістралей, не виключаючи й територію України. Обрадуваний Кучма тут же повідомив, що Одеський термінал готовий прийняти 12 млн. тонн нафти. Блаженний, хто вірує цьому.
Як бачимо, українська нафтова надія ще б’ється в конвульсіях. 17 травня до Баку повинна вилетіти делегація, щоб домовитися про постачання нафти у цистернах. Пропускна спроможність такої магістралі, як у соломинки, а ціна доставленого пального буде, як у рідкого золота.
А що ж «БП»? Її вага у розробці азербайджанської нафти (в альянсі зі «Статойл» — 51%) дозволяє їй заступитися за Україну. Але навіщо? Український газ у неї вже в кишені...