50 метрів над рівнем... історії
Учора під стінами Київської міської адміністрації пройшло своєрідне засідання громадських активістів щодо нового Генерального плану розвитку міста до 2025 року. Це черговий вияв невдоволеності тим, що пропонується змінити у житті столиці відповідно до нового Генплану (детальніше про це читайте у матеріалі Марії Семенченко «Про порушену спадкоємність». «День» №162 від 11 вересня 2013 року).
Основна претензія активістів: Генплан зовсім не передбачає збереження історичного обличчя міста, тобто його пам’яток архітектури та культури, а також не захищає зелені зони від знищення. «Якщо подивитися на графіку Генплану, то там, де центр міста, є невеликі червоні квадратики. Насправді — це все, що може бути надбудовано над існуючими будинками, — зазначає директор Інституту міста Олександр СЕРГІЄНКО. — Висота таких надбудов може сягати аж 50 метрів. Таким чином, узаконюється висотне будівництво в історичному центрі Києва».
Активісти сподіваються, що доки Генплан у розробці, вдасться поставити крапку хоча б у боротьбі із забудовами буферних зон Софії Київської та Києво-Печерської Лаври. За словами активістки Марини СОЛОВЙОВОЇ, очолювана нею організація «Андріївська Пейзажна ініціатива» надіслала з цього приводу звернення до 443 народних депутатів. «Зараз ми отримуємо багато відповідей. Є вже законопроект у Верховній Раді щодо мораторію на будівництва на території Софії, Лаври та у буферних зонах. Бо якщо так триватиме й далі, то Київ втратить свою автентичність, він не буде тим містом, яке ми зараз любимо».
Як розповів Олександр Сергієнко, за чотири роки правління Леоніда Черновецького площі зелених насаджень у Києві скоротилися майже удвічі — з 6,6 тисячі гектарів до 3,7 тисячі(!). Разом із тим новий проект розвитку міста передбачає збільшення житлової площі з 60 мільйонів квадратних метрів до 86, тобто у півтора разу. Але межі міста при цьому лишаються незмінними...
На думку Олександра Сергієнка, щоб знаходити місце для новобудов, слід розробляти єдину стратегію розвитку Києва та його міст-супутників, наприклад, як це зроблено у Парижі. «Також Києву треба планувати своє життя, враховуючи і тих людей, котрі щодня приїздять з околиць до столиці на роботу — а це близько 100 тисяч осіб, — але у новому Генплані про це нічого не сказано», — говорить експерт.
«Перш ніж займатися новим плануванням розвитку міста, слід отримати вихідні дані старого плану, — додає голова ГІ «Збережи старий Київ» Ігор ЛУЦЕНКО. — 2010 року Микола Азаров наказав Олександрові Попову провести аудит зелених зон міста Києва. Дедлайн цього аудиту — друга половина 2010 року. Але його немає й досі. Місто — це також і транспортний рух, але так само немає аудиту і цієї сфери. А це впливає на те, чи можна десь будувати будівлі, чи можна збільшувати навантаження по населенню у тому або іншому районі міста. Якби такий аудит був, ми б побачили, що ті чи ті житлові квартали або торгові центри збудовані незаконно».
Разом із тим на сторінці Генерального плану Києва у «Фейсбуці» йдеться, що наразі проект проходить експертизу. Вона завершиться в кінці листопада, а потім документ потрапить до Київради для остаточного затвердження. Орієнтовний термін ухвалення проекту — лютий 2014 року.