Закручування гайок триває

Держдума ухвалила в першому читанні закон, що забороняє брати участь у виборах всім, хто хоч якось був пов’язаний з організаціями, визнаними в Росії екстремістськими

У Росії цього тижня відбувалися події досить рутинні. Державна Дума ухвалила в першому читанні закон, що забороняє брати участь у виборах усім тим, хто хоч якось був пов’язаний з організаціями, визнаними в Росії екстремістськими, зокрема жертвував їм якісь кошти. Фактично цей закон матиме зворотну силу, оскільки поширюється на прихильників і членів організацій, які мали відношення до них за три роки до їх заборони. А в тому, що найближчим часом одіозний закон буде остаточно ухвалено, немає ні найменших сумнівів. Що ж, Володимир Путін і «Єдина Росія» впевнено йдуть шляхом більшовиків, які після революції 1917 року ухвалили дуже багато законів, що мали зворотну силу, щоб переслідувати прихильників і слуг царського режиму.

Не секрет, що цей закон спрямований передусім проти Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального, який незабаром слухняний російський суд має визнати екстремістською організацією. Після його ухвалення сотні тисяч активістів опозиції будуть відсічені від виборчого процесу. Навіть ручна парламентська опозиція в особі ЛДПР і «Справедливої Росії» розкритикувала законопроєкт через те, що він мусить мати зворотну силу. Ймовірно, Володимир Жириновський і Сергій Миронов потай сподіваються, що на знак подяки за таку позицію, яка, до речі, ніяк не вплине на ухвалення закону, прихильники Навального і та ФБК проголосують за кандидатів цих двох партій.

Тим часом, майже 70 співробітників ФБК уже викликали на допит до Слідчого Комітету Росії у справі про шахрайство, порушеній проти Олексія Навального й «інших осіб», обвинувачених у тому, що вони розтратили 356 мільйонів рублів пожертвувань, зібраних на роботу фондів, зокрема ФБК. За це їм може загрожувати до 10 років ув’язнення. І вже почалися звільнення з роботи співробітників московського метрополітену та інших транспортних підприємств, а також компанії ВГТРК, які потрапили в злиту в інтернет базу даних осіб, пов’язаних з ФБК. Вочевидь, влада поставила собі завдання ще до початку передвиборної кампанії повністю розгромити всы структури, так чи інакше пов’язані з Навальним. Самого ж Олексія Анатолійовича, як мені здається, або вб’ють у таборі ще до вересневого голосування, або, в найкращому випадку, не випустять з в’язниці, висуваючи все нові й нові надумані звинувачення, аж до смерті Путіна.

Таким шляхом свого часу пішов Сталін щодо тих лідерів партії есерів, які залишилися в СРСР. Їх так і не випустили з таборів і тюрем, порушуючи все нові й нові справи, і, врешті-решт, розстріляли. Схоже, путінська влада йде тим самим шляхом по відношенню до всієї позасистемної опозиції. Більше того, під роздачу потрапляють навіть ті представники системної опозиції, які ще вчора вважалися лояльними до Кремля. Так, для комуніста Миколи Платошкіна, лідера руху «За новий соціалізм», обвинуваченого у закликах до масових заворушень і публічному поширенні завідомо неправдивої інформації, прокурор запросив 6 років реального ув’язнення і штраф 500 тис. рублів. Опозиціонер нібито поширював недостовірну інформацію про коронавірусну інфекцію. Хоча насправді недостовірну інформацію про пандемію поширюють у першу чергу російські державні органи. Реальна причина переслідувань полягає в тому, що Платошкін має певну популярність у блогосфері, а всіх хоч трохи популярних опозиціонерів влада боїться, хоча ще вчора Микола Миколайович був бажаним гостем на прокремлівських телевізійних ток-шоу. Суд дав йому лише 5 років умовно, але підвищив штраф до 700 тис. рублів. Однак обвинувальний вирок не дозволить Платошкіну брати участь у вересневих виборах.

І навіть в умовах такої тотальної зачистки популярність «Єдиної Росії» продовжує падати. У Москві вона вже опустилася до 15-відсоткової позначки. Але, схоже, владу ця обставина не надто турбує. Вона вже приготувалася перемагати на виборах за рахунок недопущення будь-яких скільки-небудь відомих опозиційних кандидатів і масових фальсифікацій на користь кандидатів від правлячої партії. Також 4 профільні комітети Держдуми схвалили законопроєкт про заборону ототожнення дій влади СРСР і Німеччини під час Другої світової війни. Після його ухвалення в Росії буде запроваджена заборона на публічне порівняння у ЗМІ й Інтернеті рішень і дій влади СРСР і цілей і рішень влади нацистської Німеччини, а також на заперечення вирішальної ролі Радянського Союзу в перемозі над Німеччиною і звільненні країн Європи. Це ще більше обмежить і без того куцу свободу слова в Росії. Заразом Держдума заборонила збирати дані про співробітників силових структур і суддів, що ще більше розширює й так майже необмежені можливості для поліцейського й судового свавілля.

Державна Дума також виконала суто рутинну процедуру — денонсувала Договір щодо відкритого неба, який передбачав взаємні військові інспекції розвідувальними літаками 35 країн світу. Після того, як з цього договору вийшли США, яким, за наявності потужного супутникового угруповання, польоти літаків-розвідників над Росією по суті не потрібні, договір був фактично мертвий. Ні Росія, чия поведінка щодо виконання Договору з відкритого неба стала причиною виходу з нього американців, ні європейські держави, які договору якраз найбільше потребували, ніяких кроків для його збереження не зробили. Після денонсації договору в Раді Федерації, яка відбудеться 2 червня, Росія вийде з нього в грудні 2021 року. Це погіршить становище європейських країн, зокрема України, які позбавляться можливості здійснювати спостережні польоти над російською територією.

Останніми днями російська політика зазнала випробувань у зоні вірмено-азербайджанського конфлікту після того, як азербайджанські війська зайняли стратегічно важливі висоти в районі Зангезурського коридору, причому не зрозуміло, за наявними картами, кому саме вони повинні належати, оскільки делімітація і демаркація кордонів тут не проводилися. Оскільки ця територія належить не до Нагорного Карабаху, а власне до Вірменії, виконувач обов’язків прем’єр-міністра Вірменії Нікол Пашинян офіційно звернувся з проханням провести у зв’язку з інцидентом консультації в рамках ОДКБ. І тут з’ясувалося, що Росія нічим допомогти Вірменії не може, оскільки за Азербайджаном стоїть Туреччина, сваритися з якою Путіну не вигідно. Тому російський президент обмежився закликом у стилі: «Хлопці, треба жити дружно!» — підтвердивши «налаштованість на продовження активних посередницьких зусиль і підтримку тісних контактів з Єреваном і Баку в інтересах забезпечення стабільності в регіоні». А глава МЗС РФ Сергій Лавров запропонував сформувати вірмено-азербайджанську комісію для делімітації й демаркації кордонів і обіцяв надати допомогу в цьому. Стало зрозуміло, що російські війська не застосовуватимуться для витіснення азербайджанців зі спірної території, оскільки в питаннях постачання вони залежать від Баку.

Напередодні червневої зустрічі Путіна й Байдена з’явилися повідомлення, що США не мають наміру заповаджувати санкції щодо юридичних осіб і топ-менеджерів компаній, що будують газопровід «Північний потік — 2». Якщо це правда, то Байден дав небезпечну слабину. Захистивши Україну від прямої військової агресії з боку Росії, він, можливо, виявився не готовим перешкоджати знищенню української економіки.