Вибори в Угорщині на тлі війни в Україні

Зовнішня політика – це одна з областей, де перемога опозиції мала би велике значення

У неділю, 3 квітня, угорці підуть на виборчі дільниці обирати депутатів до парламенту країни. Ці вибори є найважливішою подією для угорців за більш ніж останні десять років – на кону значно більше, як ніколи, з 2010 року. Ймовірна четверта перемога партії «Фідес» означає щось на кшталт того ж і у зовнішній політиці. Віктор Орбан не буде протистояти Путіну, однак він також різко не піде всупереч мейнстриму Заходу. Підтримка України, окрім прийому біженців, не є частиною плану.

Після 12 років безперервного правління чинний прем'єр-міністр Віктор Орбан з партії «Фідес» протистоїть Петеру Маркі-Зай, кандидату від об'єднаної опозиції, який балотується від об’єднання «Об'єднані заради Угорщини». Хоча шанси опозиції вищі, ніж будь-коли, та все ж перемога «Фідес» ще ймовірна. У той час, коли на початку року «Фідес» випереджала інших на 3%, тепер розрив збільшився до понад 5%, і схоже, що «Фідес» лідирує в більшості «хитких» округів. Це означає, що, хоча «Фідес» навряд чи повторить свій результат 2010, 2014 і 2018 років (парламентська більшість у дві третини голосів), все ж перемога цілком може утворитися з розривом у понад 10 місць в однопалатному законодавчому органі, що складається з 199 місць.

«Фідес» займається масштабними передвиборчими витратами, щоб завоювати різні верстви суспільства. Пенсіонери, великі сім'ї та молодь нещодавно отримали податкові знижки, а також було введено цінові обмеження на паливо та деякі харчові продукти, щоб пом'якшити вплив прискореної інфляції. Економічні негаразди – як глобального характеру (зокрема, інфляція), так і локального походження (наприклад, нестача палива) – можна приписати поки що війні в Україні, пом'якшуючи будь-які негативні наслідки для «Фідеса», принаймні до дня виборів.

Існує ще певна невизначеність. По-перше, багато що залежить від явки на виборах. Зважаючи на те, що електорат «Фідес» в цілому є більш відданим, то швидше за все більш висока явка піде їм на користь. По-друге, з огляду на те, що «Фідес» має чимало важелів як у державному, так і в приватному секторах, ймовірно, значна кількість опозиційних виборців не виказує своїх симпатій в опитуваннях. По-третє, дві менші партії – сатирична партія «Двохвостий пес» та ультраправий рух «Наша Батьківщина», – що наразі хоча й не досягли 5%-го прохідного бар'єра згідно з результатами опитувань, все ж мають певні шанси потрапити до парламенту і стати «сірими кардиналами».

ПЕРЕМОГА «ФІДЕСА» ПРОДОВЖИТЬ НАПРУЖЕНІ СТОСУНКИ МІЖ УГОРЩИНОЮ ТА УКРАЇНОЮ

Четверта перемога «Фідеса» – погана новина для українсько-угорських відносин. Хоча В. Орбан і висловлює співчуття біженцям з України, але, вірогідно, він продовжить свою давню гру балансування між Заходом і Росією, при цьому проросійська зовнішня політика (у більшості випадків), ймовірно, залишиться домінантною.

Як частина цієї гри балансування і, власне, як відповідь на «шкоду», заподіяну правам угорських меншин Закарпаття відповідно до законів України про освіту та мову – Орбан, ймовірно, залишиться противником інтеграції України із Заходом. Цей опір, хоча й голосний, має зменшитися, щоб відповідати консенсусу Заходу. Проте, коли справа доходить до довіри Угорщині щодо питань Росії, то збиток вже нанесений.

Вторгнення Росії в Україну змусило Орбана скоригувати свої висловлювання. Якщо раніше Орбан відкрито симпатизував Путіну, проголосивши свій візит до Москви 1 лютого «місією миру», то наразі мир і нейтралітет є ключовими елементами його кампанії. Це, здається, працює, бо угорські виборці симпатизують українцям, але й остерігаються безпосередньої участі у війні. Утім, і очевидна відсутність узгодженості в позиції Орбана, схоже, не впливає негативно на його популярність. Традиційна незацікавленість угорської спільноти у питаннях зовнішньої політики також захищає Орбана від негативних наслідків його раптової зміни тону та від маргіналізації його впливу в Європейському Союзі.

ТЯЖКА БОРОТЬБА ЗА ОПОЗИЦІЮ

Опозиційний альянс складається з шести досить різних партій, змушених співпрацювати за виборчою системою, яка віддає перевагу великим блокам, а не дрібним партіям. Складові партії варіюються, починаючи від соціал-ліберальної Демократичної Коаліції (ДК), яку очолює вкрай суперечливий колишній прем'єр-міністр Ференц Дьюрчань, аж до партії «Йоббик» (раніше антисемітська та антиромська ультраправа партія), яка зараз схиляється до центру політичного спектра, та закінчуючи урбаністичним ліберальним рухом Momentum. На верхівці коаліції знаходиться Петер Маркі-Зай – переможець попереднього голосування (праймеріз) на посаду прем'єр-міністра 2021 року, незалежний консервативний мер невеликого містечка. Значну перешкоду для демонстрації єдиного фронту утворюють досить таки розбіжні світогляди і пріоритети, а також і всеохоплюючі ігри влади та інтриги.

Маневрування опозиції також обмежено і ззовні. Обхід «Фідесом» правил щодо обмежень витрат на кампанію унеможливлює, щоб опозиція – навіть за спільних намагань – зрівняла свої сили в комунікаціях із комунікаційними спроможностями «Фідеса». Контроль «Фідеса» над ЗМІ, включно з усіма національними щоденними газетами та всіма станціями національного ТВ (крім одного телеканала), ще більше обмежує можливості опозиції. До того ж контроль «Фідеса» над виборчими офісами дає чинному уряду простір для шахрайства (дрібного), яке може змінити результат у разі, коли голоси будуть вирішальними.

НОВИЙ УРЯД ЗІТКНЕТЬСЯ З ВОРОЖИМ СЕРЕДОВИЩЕМ

Якщо ж опозиція все-таки переможе, її може очікувати тернистий шлях. Практично в кожній сфері громадського життя були утворені перешкоди для плавного переходу влади.

Незважаючи на те, що суспільний мовник відмовиться від повідомлень на користь «Фідеса», все ж домінування пов'язаних із «Фідесом» публікацій по всій країні означатиме, що населення в сільській місцевості зберегло б лише обмежений доступ до альтернативних перспектив.

Пов'язані з «Фідесом» бізнес-діячі – серед яких Лорінц Месарош, колишній слюсар газопроводу і друг дитинства Орбана, що став найбагатшим угорцем завдяки серії успішних тендерних замовлень, – контролюють значну частину економіки Угорщини. Деякі підприємства, пов'язані з «Фідесом» – зокрема, у будівництві – витіснили конкурентів настільки, що новий уряд може бути змушений продовжувати співпрацювати з ними.

Також незрозуміло, чи зможе новий уряд позбутися каналів російського впливу в Угорщині. Секретні контракти на ядерну розробку «Пакш-2» (фінансовану Росією) або ж Міжнародний інвестиційний банк зі штаб-квартирою в Будапешті (спонсорований Росією) можуть ускладнити вихід Угорщини.

Крім того, призначенці «Фідеса» у номінально незалежних інститутах, починаючи від Конституційного суду і аж до медіаоргану, мають тривалі повноваження, причому деякі з них стратегічно перепризначені ще раз, перш ніж строки їхніх повноважень закінчилися. Усе це разом може значно обмежити новий уряд у маневруванні.

СТАТУС-КВО У ЗОВНІШНІЙ ПОЛІТИЦІ

Зовнішня політика – це одна з областей, де перемога опозиції мала б велике значення. Якщо розглядати вибори у призмі вибору між Сходом і Заходом, то опозиція дуже прагне приєднатися до Заходу, щоб протистояти Росії (і Китаю) і запропонувати Україні будь-яку можливу допомогу.

Однак перемога «Фідеса» є більш імовірною, а основний сценарій на цьому фронті є продовженням статус-кво. Це означає балансування: жодного протистояння Путіну, але й жодний різких рухів проти мейнстриму Заходу. Підтримка ж України, окрім прийому біженців, до планів не входить.

Ерно БУЗАШ, аналітик консалтингової компанії з політичних ризиків Millennium Emerging Europe (Будапешт);

Світлана МІТРЯЄВА, директорка ГО «Центр аналізу регіональних ризиків» (Ужгород)