Судді повинні виконати свою роботу

Впродовж останніх тридцяти років Канада непохитно підтримує реформування сектору правосуддя в Україні

В День захисників Вітчизни я була в Запоріжжі і спостерігала, як десятки курсантів приймали присягу, зокрема присягалися «жертовно служити» українському народові. Під час обіду, після цієї церемонії, я разом зі своїми колегами-послами країн Великої Сімки вільно спілкувалася з Президентом Володимиром Зеленським про критично важливі наступні кроки, необхідні для продовження складного і непевного процесу реформування судової системи.

Розмірковуючи над тією розмовою та над багатьма іншими бесідами з людьми з усіх сфер системи правосуддя України, під час події в четвер, я раптом зрозуміла, що судова реформа сама потребує жертовної служби. Дозвольте мені пояснити.

Цього тижня Україні необхідно, щоб троє доброчесних суддів добровільно зголосилися представляти суддівство в новій Комісії з питань доброчесності та етики, яка, як апарати для діалізу, очистить систему правосуддя України від токсичних елементів. Не можна переоцінити історичну важливість цього кроку, як і кожного кроку, який було і буде зроблено на шляху реформи правосуддя. Закони, підписані Президентом Зеленським цього літа, створюють безпрецедентні можливості для України. Саме тому найближчі друзі і партнери України, такі як Канада, зробили відстоювання і підтримку правової реформи своїм пріоритетом: ми в цьому бачимо історичну можливість для вашої країни!

Але в основі перетворення цієї можливості в реальність є … люди. Реформа правосуддя буде працювати лише тоді, коли кожен виконуватиме свої обов’язки і буде робити це із щирою відданістю конструктивності і спільному благу.

Президент робив і робить саме так, підтримуючи і просуваючи реформу, навіть якщо правильні рішення означають прийняття більш важливих шляхів вирішення. Народні депутати у Верховній Раді, які проголосували за законопроєкт, виконали свою частину роботи, прийнявши законодавство, яке, якщо буде втілене, призведе до історичних змін. Міжнародні партнери України надавали і надають фінансову, технічну, моральну і дипломатичну підтримку для цього. Інвестори чітко дали зрозуміти, що чинна система правосуддя дорого коштує Україні, оскільки іноземні компанії остерігаються інвестувати. І безперечно українці взяли саме цей порядок денний як напрям свого руху вперед, коли виступили на Майдані, вимагаючи гідності – найголовнішою складовою якої є справедливість і правосуддя.

Цього тижня якраз судді повинні виконати свою роботу. По-перше, кілька відважних суддів повинні подати свою кандидатуру на службу до Комісії з питань доброчесності та етики, щоб проводити перевірку кандидатів до Вищої Ради правосуддя – керівного органу судової гілки влади в цій демократичній країні. По-друге, колективна Рада суддів повинна швидко зібратися, щоб проголосувати за їхніх трьох представників з цього списку претендентів.

Як я розумію, на даний час мало хто, якщо взагалі хтось, висуває свою кандидатуру. Чому? Я чула що вони непевні щодо того, яким чином функціонуватиме Комісія з питань доброчесності та етики, тому не хочуть ризикувати; або почуваються зневаженими структурою голосування, визначеною законом, яка надає міжнародним експертам вирішальну роль; або що судді захищають одне одного, тому ніхто добровільно не зголоситься на працю, яка вимагає оцінювати доброчесність їхніх колег. Будь-яка з цих причин може буде правдивою. Деякі з них є навіть переконливими.

Я також чула узагальнені звинувачення, що судді проти реформи і що вони перешкоджатимуть її втіленню, щоб захистити свої власні інтереси. Я також чула, що українських суддів усіх разом часто поливають брудом. І я бачила повністю неконструктивні коментарі певних елементів системи про те, якими неконструктивними є всі інші елементи системи.

Я знаю, що не всі судді в Україні проти реформи, обструкціоністи чи байдужі. Є в Україні професійні і чесні судді, які можуть компетентно служити в Комісії з питань доброчесності та етики – і законодавці це припустили, коли вони законодавчо заснували таку комісію. Але деякі з тих суддів утримуються від того, щоб висунути свою кандидатуру, оскільки побоюються тієї праці, яка замість того, щоб принести їм визнання за важливий внесок в цей національний проєкт, залишить їх професійно затаврованими на все життя.

Впродовж останніх тридцяти років Канада непохитно підтримувала реформування сектору правосуддя в Україні. Канадські судді, поліцейські, прокурори, адвокати і законодавці працювали з українськими колегами в прагненні збудувати справедливе суспільство. Канада зробила свій внесок в реформування Верховного Суду і в заснування Вищого антикорупційного суду. Канадець має стати одним із трьох міжнародних експертів в конкурсній Комісії з відбору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів. І саме зараз ми приймаємо рішення, яким чином і надалі підтримувати цей життєво важливий реформаторський процес – через нашу програму міжнародної допомоги.

Я представляю все це як свідчення того, що Канада віддана проєкту державної розбудови в Україні. Наша роль сьогодні, як партнера і друга, полягає в тому, щоб нагадати трьом добросовісним суддям і Конгресу суддів в цілому та іншим зацікавленим сторонам, які готові слухати, що цей критичний момент вимагає від них усього найкращого, що в них є. Тому що цього тижня країна потребує зробити вирішальний крок до виконання обіцянки України самій собі. Цей крок захистить всі досягнення на даний час і зробить наступний поступ реальністю.

Три добросовісні судді потрібні для жертовної служби. Останній день для подачі заявок – четвер.