Росія боїться корінних народів

Натомість домагається, щоб росіян — всупереч нормам міжнародного права — визнавали корінними на всьому пострадянському просторі, ба навіть за його межами...

У міжнародному праві існує цілий розділ про корінні народи. Його основу зараз становить Декларація ООН про права корінних народів, а також пов’язані з ним законодавства, в тому числі національні, про титульні нації, нацменшини тощо. В історичній науці та юриспруденції існує також цілий комплекс теорій про етногенез, націєтворення, процес формування національних держав та права різних націй. За роки незалежності Україна в цій царині зробила значний крок вперед. Щороку 9 серпня відзначається Міжнародний день корінних народів світу. Він затверджений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 1994 року. Верховна Рада України 20 березня 2014 року спеціальною постановою визнала кримських татар корінним народом Криму. Таким чином Україна приєдналася до Декларації ООН про права корінних народів. За відповідну заяву проголосували 283 депутати. Україна виступила з гарантією збереження і розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності кримськотатарського народу як корінного народу і всіх національних меншин України.

Зокрема, в Декларації ООН ідеться про те, що держави, в яких живуть корінні народи, не повинні створювати дня них кишенькові органи управління, а працювати з органами, які створили самі корінні народи. Ця норма міжнародного права є правовою основою для того, що Меджліс і Курултай кримських татар визнані представницькими органами народу. Разом з тим, цей закон як галузевий у законодавстві про нації та народності в Україні потребує загального закону, яким регулював би правові відносини і статус націй та народностей загалом. Президент України Володимир Зеленський 18 травня 2021 року — в річницю депортації кримськотатарського народу повідомляв, що тому він вніс на розгляд до парламенту законопроєкт про корінні народи загалом. Також Зеленський зазначив, що хотів би до літнього саміту «Кримської платформи» підписати низку «важливих» для кримських татар і всіх кримчан законів. Сьогодні законопроєкт про корінні народи України внесений у парламент як невідкладний.

НОВИЙ КРОК У НАЦІОНАЛЬНОМУ ПИТАННІ

Слід визнати, що за весь час перебування в складі Російської імперії, а потім у складі СРСР, в Україні стали очевидними великі прогалини як у знаннях та уявленнях, так і в законодавстві про права і статус націй. Ідеологи СРСР лише на словах визнавали рівноправність націй, а на ділі під прикриттям слів про інтернаціоналізм забезпечували гегемонію та пільги для російської нації, а розвиток решти націй гальмували репресіями проти «буржуазних націоналістів». Ця лінія продовжена і в нинішній Росії. Путінський режим внесеними нещодавно змінами в Конституцію Росії обумовив гегемонію російської (русской) нації, особливий статус їхньої мови, культури і закріпив провідну роль у державотворенні та управлінні державою.

Тому перед Україною стояло завдання вирватись, нарешті, із цього зачарованого кола і розробити самостійне законодавство щодо національного питання. Закон про корінні народи — один із них.

Голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер БАРІЄВ так оцінив значення цього документа: «Проєкт закону «Про корінні народи України», на мою думку, вийшов не поганий — міжнародним стандартам він не суперечить, викликів щодо прав корінних народів або інтересів суспільства не містить, чиїхось необґрунтованих бажань не відображає. Необхідність існування такого закону випливає із положень пункту 3 частини першої статті 92 Конституції України, згідно з яким права корінних народів і національних меншин повинні визначатися виключно законами України.

У проєкті закону міститься дефініція: «Корінний народ України» — це автохтонне етнічне співтовариство, яке сформувалося на території України, є носієм самобутніх мови і культури, має традиційні, соціальні, культурні або представницькі органи, усвідомлює себе корінним народом України, становить етнічну меншість в складі її населення і не має власного державного утворення за межами України. Відповідно до цього визначення пропонується встановити, що корінними народами України є кримські татари, караїми та кримчаки.

Відповідно до положень проєкту закону, корінні народи України та їхні представники мають право на повне колективне й індивідуальне володіння всіма правами людини та основними свободами, зміст яких викладено в Статуті ООН, Загальній декларації прав людини, Декларації ООН про права корінних народів і в міжнародних договорах, обов’язковість яких визнано Верховною Радою України, а також передбачено в Конституції і законах України.

Також у проєкті закону корінним народам України визначено гарантії правового захисту від будь-яких дій, спрямованих на:

• позбавлення ознак етнічної приналежності й цілісності як самобутніх народів;

• позбавлення культурних цінностей;

• виселення або примусове переміщення із місць компактного проживання в будь-якій формі;

• примусову асиміляцію або примусову інтеграцію в будь-якій формі;

• заохочення або розпалювання расової, етнічної або релігійної ненависті, спрямованої проти них.

Серед основоположних прав корінних народів України проєктом закону гарантуються культурні, освітні, мовні та інформаційні права, а також право на сталий розвиток.

Проєктом закону передбачено також визначення правового статусу представницьких органів корінних народів України, їх ресурсного забезпечення, питання їхнього міжнародного представництва і представництва корінних народів у Верховній Раді України, Верховній Раді АРК та органах місцевого самоврядування АРК і міста Севастополь.

Насправді, це важливий крок, на який кримськотатарський народ чекав від української влади вже приблизно 30 років. Я вважаю, що для України, яка перебуває в стані війни, дуже важливо законодавчо врегулювати це питання. Це важливо і в іміджевому плані, і для того, щоб дати сигнал кримським татарам про те, що їхнє майбутнє та реалізація їхніх колективних прав можуть відбутися лише в незалежній правовій демократичній європейській державі під назвою Україна. Це буде важливим стимулом для боротьби людей за Україну в умовах окупації».

БЕЗГРАМОТНІ ДУМА І МЗС: ТИПОВА РЕАКЦІЯ ІМПЕРІАЛІСТІВ

Реакція Росії, хоч законодавство України — це винятково внутрішня справа України, не забарилася. У Державній Думі Росії у відповідь на ініціативу Президента України Володимира Зеленського та внесення до Верховної Ради проєкту закону «Про корінні народи України» ухвалили заяву, що засуджує цей документ через відсутність у ньому росіян. На думку російських парламентаріїв, внесений проєкт закону «виділяє в якості корінних народів виключно кримських татар, ігноруючи інші народи на території країни».

«Державна Дума вважає сам факт цієї законодавчої ініціативи президента України кричущою провокацією, спрямованою на загострення напруженості і конфліктів як всередині України, так і за її межами. Розчерком пера права вважати себе корінними народами на території України позбавляються мільйони росіян (17,2% населення, за даними останнього перепису), сотні тисяч білорусів (0,57%) і молдаван (0,54%), які входять до трійки найбільших національних меншин на Україні. До корінних народів, у разі ухвалення «невідкладного закону», не матимуть права віднести себе ні угорці та русини Закарпаття, ні євреї, ні болгари в Одеській області, ні греки в Приазов’ї», — йдеться в заяві.

З відповідною заявою російські парламентарії мають намір звертатися в ПАРЄ та ОБСЄ із закликом «засудити зроблену Україною спробу розділити її населення на «корінне» та «некорінне».

Аналогічно в МЗС його речниця Марія Захарова відреагувала на ініціативу України, звинувативши Україну в «зміцненні на націоналістичних і неонацистських позиціях». Вона написала: «Росіяни, угорці, євреї, русини та інші, згідно з українським законопроєктом, до корінних народів віднесені бути не можуть». Тут слід зазначити, що депутати Держдуми Росії, можливо, ніколи не вивчали міжнародного права. Проте Марія Захарова навряд чи не обізнана з міжнародним правом і не в курсі, що нації, які формувалися не на території України і які вже мають свою державність, не можуть бути корінними на наших територіях. Вони вже є у своїх країнах титульними націями з усіма їхніми правами, а в інших країнах мають статус діаспор, або ж національних меншин, які мають свої окремі права і не можуть претендувати на права корінних народів. Тому якщо Держдума направить таке безграмотне звернення до ПАРЄ чи ОБСЄ, то там хіба що посміються з їхньої неосвіченості.

Постійний представник Президента України Антон КОРИНЕВИЧ так оцінив невігластво росіян: Реакція Держдуми РФ на внесений Президентом України Володимир Зеленський проєкт закону «Про корінні народи України» більш ніж красномовна. Тут уже не важливо, чи розуміють депутати Думи різницю між корінними народами та національними меншинами, чи ні. Тут важливо, що сама ця ініціатива є реальним кроком, історичним рішенням з боку України і держава-окупант це чудово розуміє, тому і намагається в звичний для себе спосіб вплинути на точку зору суспільства. Не вийде. Закон «Про корінні народи України» потрібен нашій державі. Не озираємося на реакцію окупантів та йдемо вперед...

Рівень розуміння проблеми корінних народів виявив і президент Росії Володимир Путін. Хоч взагалі спроба президента однієї країни втрутитись у законотворчу діяльність іншої країни є нонсенсом. Як повідомляє «Інтерфакс-Україна», в ефірі телеканалу «Россия-1» Володимир Путін заявив, що законопроєкт про корінні народи України — «потужний удар по росіянах (русским. — Авт.)». «Взагалі сам по собі розподіл на корінні, першосортні категорії людей, другосортні і так далі — це вже точно зовсім скидається, нагадує теорію і практику нацистської Німеччини», — сказав Володимир Путін.

Насправді, тут взагалі не йде про «розподіл людей». Просто корінними є практично всі національності, але кожна в тому місці, де відбувся процес її етногенезу, де вона виникла і де може претендувати на право самовизначення в тій чи іншій формі. Росіяни можуть вважатися не корінними, а навіть титульними, — на величезній території Росії, де, власне, вони й самовизначилися шляхом створення держави Росія. Тому ніякого «удару» по росіянах тут нема.

Російський президент також задався питанням, як бути людям «зі змішаною кров’ю». «Як бути? Сам Зеленський єврей за національністю, я не знаю, у нього, може бути, там, крові намішано. Що робити ось з цими людьми?.. Що стосується всіх народів, які є некорінними, то це для всіх погано, але для російського народу це має особливе значення», — вважає Путін.

Але істина проста — не треба з ними нічого робити. У вільному світі за кожною людиною є право вільного вибору місяця проживання, і люди самі вирішують це питання, утворюючи ту чи іншу національну спільноту. Російський лідер також заявив, що, на його думку, міжнародні організації не будуть реагувати на український законопроєкт про корінні народи, оскільки Україну у світі розглядають дедалі більше як антипод Росії й вважають за краще її не зачіпати. Але ж міжнародні організації добре розуміють, що своєю політикою Росія сама себе зробила антиподом цивілізованого світу.

Депутат Верховної Ради, член делегації України в ПАРЄ Рустем УМЕРОВ, у свою чергу, відреагував на заяву Держдуми Росії, яка засуджує проєкт закону «Про корінні народи України». «Те, які законопроєкти реєструє Президент України або українські депутати, — справа виключно України. Жодна країна, а тим паче — країна-окупант, не мають права втручатися у внутрішні справи України», — зазначив Умеров на своїй сторінці у Facebook.

Також Умеров висловив своє ставлення до законопроекту, роз’яснивши російським парламентаріям його суть: «Тепер — про сам законопроект. Ми заповнюємо правову прогалину і говоримо: корінні народи України — це ті, які сформувалися на території України. Вони мають свої окремі мову та культуру, але не мають іншої історичної країни походження. Поясню російським депутатам, яка різниця між корінними народами і національними спільнотами: представники нацменшин мають історичну Батьківщину за межами України. А права національних спільнот в Україні прописані й захищаються окремим законом. І саме зараз над його оновленням ми працюємо в профільному комітеті з прав людини з широким обговоренням з представниками національних спільнот», — уточнив Умеров.

Ще більшим неофітом у національному питання виявився спікер окупаційного парламенту Криму Владімір Константінов. З його слів ясно, що міжнародного права і теорії міжнаціональних відносин колишній будівельник не вивчав: «Як на мене, корінний статус не можна дати чи забрати. Він виробляється віками проживання того чи іншого народу на тій чи іншій території, його зусиллями з благоустрою та освоєння цієї території, він народжується із готовності народу захищати свою землю від зовнішніх зазіхань.

За всіма цими параметрами російські люди в Україні — корінні. Практично по всій її території, хоча в різних ступенях у різних її частинах. Скажімо, в Новоросії, яка до входження до складу Російської держави називалася «Диким полем», без російського чинника шуміли ковилові степи. Міста-мільйонники, сучасні комунікації та передові промислові підприємства — це все досягнення російського (у тому числі й радянського) періоду історії цього краю. До речі, немає жодних гарантій, що в разі, якщо російський чинник звідси нинішнім київським «панам» вдасться усунути, — все не повернеться назад, до ковилового степу, до Дикого поля. Але російську державу насамперед зараз має турбувати не це. Ми зобов’язані захистити своїх співвітчизників, які опинилися в заручниках нинішнього київського режиму. І тому звернення Держдуми — доцільний сигнал. Сигнал необхідний, але не достатній...» Далі спікер набрав таких парів, що погрожує керівництву України фактично безсудною розправою: «Думаю, час створювати вже єдиний дипломатичний фронт з тими державами, які теж мають своїх співвітчизників серед громадян України. До речі, багато хто із них не тільки представлені в ПАРЄ, а й мають членство в Євросоюзі, куди Україна так рветься. Над етнічними угорцями, румунами, греками також нависла загроза асиміляції. І якщо будь-яка русофобська акція Києва зустрічається в ЄС мовчанням, а то й оплесками, то обмеження лінгвістичних, культурних і просто людських прав українських громадян іншої національності вони проігнорувати не зможуть. Що ж до самої Росії, то в її руках є більш потужна зброя боротьби за права українських співвітчизників, ніж різного роду звернення. Цю зброю нам щоденно демонструє Захід, причому не завжди ефективно. А ось російські санкції проти ксенофобської політики України могли б мати набагато більший ефект. Пора вже показати цим «панам», що за свої дії вони відповідатимуть. І не коли-небудь у віддаленому майбутньому, коли вони займуть своє законне місце на лаві підсудних, а безпосередньо відразу після того, як вони в черговий раз напаскудили...» — погрожує колишній громадянин України Константінов.

Постійний представник Президента України Антон КОРИНЕВИЧ так оцінив невігластво росіян: «Реакція Держдуми РФ на внесений Президентом України Володимир Зеленський проєкт закону «Про корінні народи України» більш ніж красномовна. Тут уже не важливо, чи розуміють депутати Думи різницю між корінними народами і національними меншинами, чи ні. Тут важливо, що сама ця ініціатива є реальним кроком, історичним рішенням з боку України і держава-окупант це чудово розуміє, тому й намагається у звичний для себе спосіб вплинути на точку зору суспільства. Не вийде. Закон «Про корінні народи України» потрібен нашій державі. Не озираймося на реакцію окупантів і йдемо вперед...»

Цікаво, що українські користувачі Фейсбуку, де обговорювалось це питання, виявляють більше обізнаності в національному питанні, аніж депутати Держдуми та речниця МЗС. Так, учасниця Форуму Наталія Малиновська зазначає, що: «Рускій — це ж не народ, не ясно, на якій території відбувався етногенез, і якщо є етнос, то де суб’єкт РФ? Тому це просто політична нація. А в своїх інших документах вони взагалі оперують дивним поняттям «рускоговорящій»... Arsen Zhumadilov вважає, що «...з іншого боку, можна було подати законопроект «Про статус кримськотатарського народу» і не мати всього цього клопоту...» — на що Антон Кориневич зазначає: «Я думаю, це буде одним із наступних кроків. Наразі запущений проєкт закону про корінні народи як перший елемент у цій конструкції. Далі будемо працювати... Гадаю, логічно, що першим іде проєкт закону про корінні народи як про родове поняття, а згодом проєкт про кримськотатарський народ як про найбільший корінний народ України. Працюємо далі».

ФЕНОМЕНАЛЬНА НЕОСВІЧЕНІСТЬ: ДЕРЖДУМА ЗАПЕРЕЧИЛА ПРАВО ДЕРЖАВНОСТІ ДЛЯ «КОРІННИХ» РОСІЯН

Голова правління Асоціації реінтеграції Криму, правник-міжнародник Борис БАБІН зазначив, що «росіяни сьогодні офіційно втратили власну державність. Адже саме 8 червня ц. р. Держдума РФ схвалила феноменальну заяву щодо законопроєкту «Про корінні народи України»... Цей акт владного режиму РФ претендує на абсолютну безпрецедентність, адже вони називають цей законопроєкт документом про ініціативу влади України щодо виключення російського та інших народів із числа корінних народів України. Серед іншого, в цій заяві зазначено, що визнання Україною колективних прав кримських караїмів (нагадаємо, їх залишилося 700 осіб у світі) та кримчаків (200 осіб у світі) є... «ідеологічним обґрунтуванням громадянської війни на сході України». Отаке.

Також у заяві Держдума заявляє про те, що нібито всі значні етнічні групи України, включно з росіянами, є «корінними народами». Це дуже цікава через свою офіційність позиція, адже, серед іншого, за нею Держдума сьогодні офіційно відмовила всім етнічним росіянам усього світу... у власній державності. Адже статус корінних народів, за міжнародним правом та практикою цивілізованих країн світу, передбачає їх суто недержавний характер, відсутність власного державного утворення отриманого в рамках права на самовизначення. Отже, якщо росіяни всюди корінні — то вони ніде не можуть мати своєї держави... Максимум, що дає їм закордонний досвід, — це територіальна автономія, зміст якої, втім, буває доволі широким, особливо в англосаксонських країнах.

Та водночас Держдума РФ у заяві «забула» що в самій Російській Федерації у правах корінних народів відмовлено всім автохтонним недержавним етносам загарбаних Росією в різні часи земель, які налічують понад 50 тисяч осіб. Така ось арифметика «по головах», у кращих традиціях нацистів.

Тому за «конституційним правом» РФ, до прикладу, ногаї чи сибірські татари «не є корінним народом». Занадто їх багато, занадто це все небезпечно для «багатонаціонального російського народу».

Тому «визнані» корінні народи РФ — лише нечисленні, і лише ті з них, яких уряд РФ включив у спеціальний перелік. Цей перелік іноді урядом РФ змінюється (!!!) адже в тоталітарних режимів не лише майбутнє, а й минуле кожного року — нове.

Цікаво, що РФ у переліки «своїх» корінних народів з 2014 року не включила не лише кримських татар, а й навіть за визначенням нечисленних караїмів та кримчаків.

Додам, що у президентському законопроєкті зазначено право корінних народів України на сталий розвиток, в тому числі право на отримання частки доходу від земель та ресурсів проживання. У чому РФ відмовляє корінним народам Євразії зі стародавніх часів.

Гадаю, після ухвалення закону нам буде що вимагати від РФ на міжнародних майданчиках не лише щодо Криму. Тому й нервує агресор. Із того «потоку свідомості» в заяві, яку Держдума наразі хоче «поширити в усіх інстанціях», варто всерйоз коментувати лише згадку про окремі етнічні спільноти України складного етногенезу. Це азовські «греки» та закарпатські «русини». Пишу в лапках, адже перші — не зовсім греки, а інші не всіма визнаються як окремий етнос.

Що ж до азовських урумів, то питання їх визнання корінним народом могло б виникнути, якби ця група сама вважала себе окремим народом. Але більшість урумів нібито вважають себе греками особливої історичної долі. Це їхнє право та їхній вибір. Який водночас відносить цю групу до традиційних національних меншин України, а не до її корінних народів.

Щодо русинів головне юридичне питання навіть не в їхньому офіційному статусі як етнографічної групи української етнічної нації, а насамперед у тому, що навіть ті підгодовані РФ «політики», які заявляють про етнічну самобутність русинів нібито як окремого народу, — ніколи не висували вимог щодо їх визнання саме корінним народом, не вимагали відповідних прав за міжнародним правом. Справжня причина «мовчання русинів» фахівцям зрозуміла, адже такий прецедент щодо етнографічних груп РФ не хоче утворювати навіть для «корисних» етнічних спільнот в іноземних країнах. Він вкрай небезпечний для неї. Сьогодні русини, а завтра такі етнографічні групи росіян — як помори, післязавтра — чалдони та камчадали. А вони не на найгірших частинах імперії споконвіку мешкають.

Отже, перелік корінних народів у проєкті Президента Зеленського правильний, надані їм права, звісно, мають доволі зважений обсяг, але міжнародним стандартам не суперечать. Феноменальна істерика РФ свідчить, що влада України наразі вертить у руках справжню «Кощеєву голку»...