Простір спільної пам’яті

Днями в Києві українські історики спільно з Міністерством культури та Національним історико-меморіальним заповідником «Бабин Яр» презентували проект Концепції комплексної меморіалізації Бабиного Яру з розширенням меж Заповідника. Тим самим уперше українській громадськості було представлено українське бачення меморіалізації пам’яті в Бабиному Яру на противагу суперечливому «Меморіальному центру Голокосту «Бабин Яр» за участі трьох російських олігархів, який на думку авторитетних експертів має поєднати Бабин Яр лише з історією Голокосту, ігноруючи інші жертви та інші драматичні моменти його історії. Про це «День» писав у низці публікацій зокрема, в матеріалі «Бабин Яр та постколоніальний підхід»

Як зазначається в документі на 110 сторінках, Концепція передбачає створення цілісного меморіального комплексу, який включатиме:

— меморіальний парк «Бабин Яр — Дорогожицький некрополь»,

— Український музей Голокосту;

— Меморіальний музею Бабиного Яру;

— пам’ятні місця, пам’ятники та пам’ятні знаки, пов’язані з історією Бабиного Яру, що залишаться за межами меморіального парку.

«ЦЯ ПАМ’ЯТЬ ПОВИННА НЕ ЛИШЕ ЗБЕРІГАТИСЬ, А Й ОБГОВОРЮВАТИСЬ, ЩОБ ПОДІБНЕ НІКОЛИ НЕ ПОВТОРЮВАЛОСЬ»

Нагадаємо, що цей документ готувала Робоча група при Інституті історії України НАН України з меморіалізації Бабиного Яру відповідно до указу Президента України від 20 жовтня 2017 р. № 331/2017 «Про додаткові заходи щодо перспективного розвитку Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 липня 2018 р. № 542-р «Про затвердження плану заходів з перспективного розвитку Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр».

Відриваючи прес-конференцію, присвячену цій події, міністр культури України Євген Нищук зазначив, що для держави дуже важливо, аби українські фахівці напрацювали своє бачення меморіалізації сакрального місця пам’яті жертв у Бабиному Яру, де відбулась одна з найбільших трагедій, скоєна нацистами. «Ця пам’ять повинна не лише зберігатись, а й обговорюватись, щоб подібне ніколи не повторювалось», — наголосив міністр.

Тим часом голова Робочої групи при Інституті історії України НАН України з меморіалізації Бабиного Яру, член-кореспондент НАНУ, заступник директора Інституту історії України НАНУ Геннадій Боряк розповів, що при підготовці проекту Концепції історикам пригодився досвід із вивчення діяльності ОУН/УПА. Він нагадав, що тоді дослідження також робилось на замовлення влади і його висновки лягли в основу сучасного наративу про діяльність цієї організації та повстанської армії.

«ІСТОРІЯ БАБИНОГО ЯРУ ШИРША НІЖ ГОЛОКОСТ, ЩО Й БУЛО ВРАХОВАНО В ПРОЕКТІ КОНЦЕПЦІЇ»

Зі свого боку заступник голови Робочої групи, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу історії України в роки Другої світової війни Інституту історії України НАН України Олександр Лисенко у своєму виступі наголосив, що Бабин Яр став місцем масового знищення різних етнічних груп, не лише євреїв. Окрім того, додав він, у Бабиному Яру в 1961 році сталась техногенна катастрофа, яка забрала життя 1,5 тис. киян. Іншими словами, історик підкреслив, що історія Бабиного Яру ширша ніж Голокост, що й було враховано в проекті Концепції на 110 сторінках.

«МЕМОРІАЛЬНИЙ ПРОСТІР «БАБИН ЯР» МАЄ СПРИЯТИ КОНСОЛІДАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА»

Більш ґрунтовно про місію та філософію проекту Концепції розповів заступник голови Робочої групи, провідний науковий співробітник Музею історії міста Києва, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру Віталій Нахманович. Він зокрема зазначив, що наразі існує «Заповідник Бабин Яр», але немає меморіального простору «Бабин Яр». Ба більше, додав історик, меморіальний простір «Бабин Яр» має сприяти консолідації українського суспільства і доносити до людей цінності, і загалом реалізація даної концепції має стати прикладом нового підходу до меморіалізації пам’яті. «А це набагато складніше, ніж побудувати музей», — сказав він.

При цьому пан Нахманович вважає позитивним досягненням підготовку цього проекту Концепції. «Ми можемо продемонструвати альтернативу («Меморіальному центру Голокосту «Бабин Яр». — Авт.), розроблену на замовлення держави, яка, ми сподіваємось, стане модератором, здатним посадити всі зацікавлені сторони та дійти до узгодженого рішення, що базуватиметься на певному консенсусі»,              — зазначив історик.

«УКРАЇНСЬКИЙ МУЗЕЙ ГОЛОКОСТУ МАЄ ПРЕДСТАВИТИ УКРАЇНСЬКУ ВІЗІЮ ІСТОРІЇ ГОЛОКОСТУ ТА УКРАЇНСЬКУ ІСТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ ПРО НЬОГО...»

Розповідаючи детальніше про меморіальний комплекс, він пояснив бачення авторів.

По-перше, розповів він, меморіальний парк «Бабин Яр — Дорогожицький некрополь», має створити естетичний та емоційний простір, що об’єднає створені до цього часу пам’ятники і має стати природним подовженням експозицій двох музеїв: Меморіального музею Бабиного Яру та Українського музею Голокосту.

По-друге, Український музей Голокосту має інтегрувати Бабин Яр до загальноєвропейської трагедії нацистського геноциду єврейського народу з акцентованою увагою до подій на українських землях, має представити українську візію історії Голокосту та українську історичну пам’ять про нього.

По-третє, Меморіальний музей Бабиного Яру має забезпечити музейними засобами об’єктивне, збалансоване й системне висвітлення численних трагедій та усієї тривалої історії Бабиного Яру, їх місця в пам’яті окремих людей, спільнот та українського суспільства

У-четверте, Український музей Голокосту та Меморіальний музей Бабиного Яру мають становити єдиний архітектурний комплекс. Точкою їх фізичного, тематичного та емоційного перетину має стати розповідь про розстріли євреїв Києва 29 — 30 вересня 1941 року. Створення Меморіального музею пам’яті жертв Бабиного Яру в історичній споруді контори колишнього Єврейського кладовища по вул. Мельникова, 44, зважаючи на вкрай обмежені експозиційні площі, треба розглядати як пілотний, до зведення повноцінного музейного комплексу. Центром ландшафтного планування майбутнього меморіального парку «Бабин Яр — Дорогожицький некрополь» та смисловим центром усього меморіального комплексу має стати місце розстрілів 1941—1943 років.

«МІСІЯ МЕМОРІАЛЬНОГО ПРОСТОРУ БАБИНОГО ЯРУ — ОБ’ЄДНАТИ ІСНУЮЧІ ОПОВІДІ ПРО РІЗНІ ПЕРІОДИ ІСТОРІЇ»

Завершив свій виступ пан Нахманович словами про те, що місія меморіального простору Бабиного Яру— об’єднати існуючі оповіді про різні періоди історії, стати символічним елементом спадщини Української держави, загальнонаціональним та загальноєвропейським місцем пам’яті про жертви нацистського і радянського режимів та спотворення пам’яті про них, попередженням про небезпеку тоталітаризму.

Окрім того, він відзначив, що меморіальний простір має сприяти створенню:

а) у держави і громадянського суспільства відчуття першочергової власної відповідальності за пам’ять про Бабин Яр як символічний простір пам’яті загальноукраїнського та світового рівня та комплексний підхід до вшанування пам’яті та облаштування меморіального простору;

б) в усіх суспільних акторів — сприяти появі внутрішньої потреби у створенні інклюзивної моделі спільної пам’яті, щирої готовності вшановувати пам’ять про «чужі» трагедії та усвідомленню абсолютної неприпустимості будь-якого будівництва на території розстрілів і поховань.

«ТРАГЕДІЯ БАБИНОГО ЯРУ Є ПЕВНОЮ СТОРІНКОЮ НАШОГО МИНУЛОГО, ЧЕРЕЗ ЯКУ МОЖНА ПОКАЗУВАТИ ТРАГЕДІЮ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ»

Генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Борис Глазунов розповів, що Меморіальний музей пам’яті жертв Бабиного Яру базуватиметься в історичній споруді контори колишнього Єврейського кладовища по вул.Мельникова,44, яка була збудована в 1899 році та є німим свідком подій під час нацистської окупації. За його словами, влітку проект музею пройшов державну експертизу і там проведені певні реставраційні роботи і через два тижні відбудеться його презентація.

Директор Українського інституту історичної пам’яті Володимир В’ятрович вважає, що трагедія Бабиного Яру є певною сторінкою нашого минулого, через яку можна показувати трагедію українського народу. Він схвально оцінив те, що саме українські історики запропонували власне бачення концепції комплексної меморіалізації Бабиного Яру. «Ця робота є затребуваною українською владою, і це знімає інсинуації, що вона не приділяє цьому уваги», — наголосив В’ятрович.

Діяч українського єврейського руху, голова Ваад України, виконавчий віце-президент Конгресу національних громад України, голова Генеральної ради Євроазійського єврейського конгресу Йосип Зісельс сказав, що йому «приємно дожити до цього дня, бо ми давно очікували появи цієї концепції». 

«Це комплексна і системна концепція, яка враховує всі території в Бабиному Яру та довкола, всі цвинтарі. Це добрий крок до меморіалізації пам’яті», — наголосив він. За його словами, важливим є залучення держави до цього процесу. Пан Зісельс висловив сподівання, що Україна візьме приклад із Польщі, де держава фінансувала 60% витрат на будівництво подібних меморіалів та музеїв.

Насамкінець треба відзначити, що Концепція комплексної меморіалізації Бабиного Яру є проектом, яка потребує затвердження урядом. Тому залишається висловити сподівання, що Кабінет Міністрів затвердить її найближчим часом, щоб цей документ став підгрунтям для практичної реалізації меморіального простору в Бабиному Яру і насамперед проектування Українського музею Голокосту згідно з баченням українських істориків. А фонд «Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» сам приєднається до українського бачення меморіалізації простору Бабин Яр. Або ж модератор — Українська держава              — знайде спосіб залучити фінанси цього фонду на цю добру справу.