МЕНЮ

Про вимір відносин

Микола СІРУК, «День»
8 липня, 2020 - 19:32
Посол Віталій МОСКАЛЕНКО: Болгарія підтримує прагнення України до ЄС і НАТО

За даними Worldmeters, на 6 липня в Болгарії виявлено 5740 випадків захворювання на COVID-19, із яких 2915 людей вилікувалося, а 246 померли. За, здавалось би, таких показників, які є одними з найкращих у ЄС, уряд Болгарії продовжив до 31 липня дію надзвичайного стану в сфері охорони здоров’я в країні на тлі нового спалаху коронавірусу (COVID-19). Також іншим безпрецедентним випадком у європейській практиці виявилось те, що в болгарській столиці Софії інспектори охорони здоров’я оштрафували 24 народних депутатів за порушення наказу міністра охорони здоров’я щодо носіння масок під час пандемії COVID-19. Вони сплатять штраф у розмірі 153 євро.

«День» звернувся до посла України в Республіці Болгарія Віталія МОСКАЛЕНКА з проханням розповісти, як Болгарія справляється з коронавірусом і яким чином пандемія вплинула на відносини між нашими країнами в економічній та культурній сферах.

«ЖОРСТКІ КАРАНТИННІ ЗАХОДИ ДАЛИ ЗМОГУ УНИКНУТИ РІЗКОГО ПІКУ ЗАХВОРЮВАНОСТІ»

Болгарія стала однією з лідерів серед країн-членів ЄС у протидії поширенню коронавірусної інфекції упродовж березня — травня цього року. Запроваджені своєчасні жорсткі карантинні заходи дали змогу уникнути різкого піку захворюваності, а медична галузь країни мала досить часу для адаптації роботи в нових умовах і належного матеріально-технічного забезпечення. Зрозуміло, що цей процес проходив складно, як і в інших країнах, а уряд та Кризовий координаційний штаб зазнавали серйозної критики через протиепідеміологічні дії. Болгарське суспільство також виявилося розділеним на групи тих, хто за, і тих, хто проти зазначених дій влади. Однак у підсумку Болгарія мала один із найнижчих показників захворюваності та кількості жертв у Європі.

Наразі, після скасування більшості обмежувальних заходів, у країні спостерігається фактично друга хвиля захворюваності на COVID-19, і це становить серйозну загрозу повноцінному відновленню життєдіяльності всіх сфер суспільного життя й економіки. Оскільки наше покоління вперше стикається з викликом такого масштабу, то, напевно, про уроки ще зарано говорити, адже увага має бути сфокусована на обмеженні нових хвиль поширення вірусу та мінімізації економічних наслідків, що є складним завданням для всіх без винятку держав.

«БОЛГАРІЯ РОЗГЛЯДАЄ ЧЛЕНСТВО В ЄС ЯК ГАРАНТІЮ СВОЄЇ ПОЛІТИЧНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ»

— Чи допомагає ЄС Болгарії подолати пандемію?

— Безперечно, членство в Європейському Союзі надає країні чимало переваг, і одна з них — це можливість отримати фінансову допомогу. Загалом Болгарія розглядає членство в ЄС (із 2007 р.) як гарантію своєї політичної стабільності і сталого економічного розвитку. При цьому такої точки зору дотримуються всі політичні сили країни. Протягом минулого періоду Болгарія щорічно сплачувала до бюджету ЄС у середньому 460 млн євро, а отримувала вчетверо більше — 1,92 млрд євро, що становило 3,97% ВВП країни.

У ході обговорення в ЄС проекту нової Багаторічної фінансової рамки на 2021 — 2027 рр. для Болгарії є важливим збереження фінансування когезійної та спільної сільськогосподарської політики. Відтак після остаточного ухвалення європейського бюджету Болгарія може стати однією із чотирьох країн, які отримуватимуть більше коштів по лінії когезії (8,8 млрд євро), аніж у попередній період. Таким чином, разом, згідно з проектом Багаторічної фінансової рамки, Болгарія отримуватиме із бюджету ЄС 16,7 млрд євро, а вноситиме лише 3,3 млрд євро.

Як відомо, Європейська комісія оголосила про підготовку «плану порятунку» від наслідків COVID-2019 на суму в 750 млрд євро. Болгарія розраховує на 12,8 млрд євро допомоги, з яких близько дев’яти мільярдів — безповоротне фінансування, а майже три мільярди — кредитний ресурс. Утім, чи отримає Болгарія ці кошти, залежатиме від ухвалення відповідного плану, а їх надходження болгарський уряд очікує не раніше, ніж наприкінці поточного року.

Тому на цьому етапі подолання економічних наслідків здійснюється за рахунок внутрішніх національних резервів. Було проведено декілька переглядів бюджету на поточний рік, запроваджено низку заходів для підтримки бізнесу. Зокрема, заплановано продовжити дію відшкодування виплат на заробітні плати персоналу для малого і середнього бізнесу за схемою 60/40, тобто 60% заробітної платні відшкодовується державою для стабілізації ринку праці. Наразі цією схемою скористалися підприємці для виплати зарплат 260 тис. працівників у сферах, які найбільше постраждали внаслідок карантину.

«БОЛГАРІЯ ПРОДОВЖУЄ УЧАСТЬ У СПІЛЬНИХ ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКИХ ОПЕРАЦІЯХ У ЧОРНОМУ МОРІ Й СТВОРЮВАТИМЕ ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКИЙ КООРДИНАЦІЙНИЙ ЦЕНТР У ВАРНІ»

— Наскільки важливим є для Болгарії членство в НАТО, яке деякі оглядачі називають «квантовим стрибком» для цієї країни?

— Для Софії членство в НАТО з 2004 року є пріоритетом, оскільки воно гарантує безпеку, територіальн6у цілісність та суверенітет Болгарії. Зі свого боку, Альянс розглядає цю країну як важливий форпост на східному фланзі. Болгарія продовжує виконувати планові заходи на виконання рішень саміту НАТО в Уельсі (2014 року) в частині збільшення видатків на оборону до 2% від ВВП до 2024 р. (наразі становить 1,53%), а також модернізувати свої Збройні сили й оптимізувати оперативну сумісність з партнерами. Важливим кроком у цьому контексті виявилось укладання в липні 2019 року між Міноборони Болгарії та американською компанією Lockheed Martin договору про купівлю восьми багатофункціональних винищувачів F-16. На підтримку ініціативи НАТО стосовно адаптованої передової присутності в Чорноморському регіоні Республіка Болгарія продовжує участь у спільних військово-морських операціях у Чорному морі й створюватиме Військово-морський координаційний центр у місті Варна.

«МАЄМО ОДНОЗНАЧНУ ПІДТРИМКУ ВІД БОЛГАРСЬКИХ ПАРТНЕРІВ У РЕАЛІЗАЦІЇ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ТА ЄВРОАТЛАНТИЧНИХ ПРАГНЕНЬ УКРАЇНИ»

— Яким чином коронавірус вплинув на відносини між обома країнами?

— Звичайно, оголошена пандемія примусила рахуватися з новими реаліями в усіх сферах нашої діяльності, і дипломатія не є винятком. Деякі заходи довелося перенести на пізніший період, але переважну частину було переведено в дистанційний онлайн-режим чи відеорежим. І можу сказати, що це не позначилося на ефективності роботи. У травні відбулися телефонні переговори міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби з його болгарською колегою Катериною Захарієвою, під час яких було оглянуто увесь спектр актуальних питань розвитку двосторонньої співпраці. Активною є взаємодія з Болгарією в межах р#еалізації міжнародних ініціатив, у тому числі в новій регіональній ініціативі «Тримор’я» та посиленні залученості України до реалізації Дунайської стратегії ЄС.

Болгарія була і залишається надійним партнером України в підтримці державного суверенітету і територіальної цілісності нашої країни через російську збройну агресію. Ми маємо однозначну підтримку від болгарських партнерів у реалізації євроінтеграційних та євроатлантичних прагнень України, а також гарну взаємодію в межах міжнародних організацій. Ось один промовистий приклад: Болгарія є провідною країною трастового фонду НАТО з медичної реабілітації, і в межах цього проекту в Болгарії в період 2018 — 2020 рр. пройшли оздоровлення та реабілітацію понад 220 українських військовослужбовців, поранених на сході України. Програму було тимчасово призупинено через пандемію і закриття кордонів, однак розраховуємо на її відновлення ближчим часом.

Якщо ж говорити про власне дипломатичну роботу в умовах пандемії, то безперечно, це був унікальний досвід, коли практично увесь ресурс дипломатичної установи на кілька місяців було перепрофільовано на допомогу та консультації українським громадянам, котрі опинилися у складних умовах. Наші дипломати працювали практично в режимі 24/7 для врегулювання всіх надзвичайних і непередбачуваних ситуацій, а для виконання особливо складних завдань нерідко доводилося звертатися до вищих посадових осіб Болгарії й шукати нестандартні, креативні рішення.

«УКРАЇНА ТА БОЛГАРІЯ МАЮТЬ ЗНАЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ДЛЯ ЕКОНОМІЧНОЇ СПІВПРАЦІ, ЯКА 2019 РОКУ СЯГНУЛА ПОНАД ОДИН МІЛЬЯРД ЄВРО»

— Яким чином пандемія вплинула на сферу туризму і товарообіг між нашими країнами?

— Зрозуміло, що через обмежувальні заходи у зв’язку з COVID-19 обсяги зовнішньої торгівлі між Україною та Болгарією дещо скоротилися. Так, за даними Державної служби статистики України, за підсумками першого кварталу цього року обсяг торгівлі товарами й послугами між двома державами зменшився порівняно з аналогічним періодом минулого року на 12% і склав 211,2 млн дол. США. При цьому експорт українських товарів на болгарський ринок збільшився на 5% і склав 131,5 млн дол., тоді як імпорт болгарських товарів скоротився на треть і склав 67,4 млн дол. Утім, ми дуже розраховуємо, що ця негативна тенденція буде подолана, адже Україна та Болгарія мають значний потенціал для економічної співпраці, яка минулого 2019 року сягнула понад один мільярд євро.

Мушу констатувати, що найбільше коронавірус уразив туристичну сферу нашої співпраці. Упродовж останніх років українські туристи виявляли зацікавленість до відпочинку в Болгарії, а минулого 2019 року Україна увійшла до провідної шістки найважливіших партнерів Болгарії в туристичній сфері: понад 470 тис. українських туристів відвідали болгарські чорноморські та гірськолижні курорти.

Цьогоріч українці поки що позбавлені можливості відпочинку в Болгарії через наявні обмеження внаслідок COVID-19. Ми працюємо над можливістю відновлення авіаційного сполучення між нашими країнами у другій половині туристичного сезону цього року, однак визначальним чинником залишається рівень захворюваності громадян, який, на жаль, продовжує зростати і в Україні, і в Болгарії.

«ПИТАННЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЦІЛІСНОСТІ БОЛГАРСЬКОЇ ЕТНІЧНОЇ СПІЛЬНОТИ БУЛО ВИЧЕРПАНО ОДРАЗУ Ж ПІД ЧАС ПЕРЕГОВОРІВ МІЖ МІНІСТРАМИ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ ТА БОЛГАРІЇ»

— Нещодавно питання забезпечення прав болгарської національної меншини в Україні викликало напруженість у двосторонніх відносинах. Чи вдалося обом сторонам залагодити це питання?

— Перш за все, хочу відзначити, що болгарська національна меншина в Україні є гарантом дружби і взаємовигідної співпраці між нашими державами, що відображено в чинному Договорі про дружні відносини та співробітництво від 1992 року. Власне, етнічні болгари в Україні отримали право на збереження і розвиток національної ідентичності лише після проголошення незалежності України, і наші болгарські партнери це високо цінують.

На жаль, на тлі проведення процесу реформування в Україні, особливо з 2014 року, з’явилися сили, зацікавлені в погіршенні відносин між Софією та Києвом довкола питання прав болгарської національної меншини. Подібний інцидент мав місце також у травні цього року, коли болгарський парламент ухвалив Декларацію щодо адміністративно-територіальної реформи і збереження цілісності й захисту болгарської національної меншини. Насправді ж, болгарські депутати були дезінформовані та дезорієнтовані через складність процесу формування об’єднаних територіальних громад та особливості формування районів як адміністративно-територіальних одиниць. Питання збереження цілісності болгарської етнічної спільноти було вичерпано одразу ж під час переговорів між міністрами закордонних справ України та Болгарії.

Однак показовим є протест, який організували представники проросійських організацій у Болгарії, на захист «болгар у Болградському районі від фашистів». Така лексика кваліфікації української влади повертає нас у 2014 — 2015 рр., на початок російської агресії проти України, і є підтвердженням незмінності засад гібридної війни, яка вже шостий рік постіль ведеться проти України, зокрема й у Болгарії.

Важливо розуміти, що поодинокі спроби не можуть завдати шкоди традиційно дружнім відносинам між Україною та Болгарією. Реальним підтвердженням успішної двосторонньої співпраці є узгодження тексту Протоколу про співпрацю між Міністерствами освіти і науки двох країн у новому форматі — в режимі відеоконференції. Документ регулює важливі сфери вивчення болгарської мови як рідної в українських навчальних закладах, а також процедуру зарахування українських абітурієнтів до болгарських вищих навчальних закладів. Таким чином, прогрес у розвитку двосторонньої співпраці в цій сфері також забезпечено.

У найближчих планах на часі реалізація домовленостей між керівництвом двох країн про відкриття Українського-культурно-інформаційного центру та Української недільної школи в Софії в історичному центрі Софії, а також Болгарської школи в Одесі, яка стане ще одним педагогічним закладом такого профілю на додаток до славнозвісної гімназії ім. Г. Раковського в Болграді.

«МИ ВДЯЧНІ ГАЗЕТІ «День» ЗА УНІКАЛЬНИЙ ПРОЕКТ — ВИДАННЯ КНИГИ «СЕСТРА МОЯ, СОФІЯ», ЯКУ БУЛО ПРЕДСТАВЛЕНО В БОЛГАРСЬКОМУ ПАРЛАМЕНТІ 2016 РОКУ»

— Пане посол, а як розвивається культурна співпраця між нашими країнами і наскільки в Болгарії шанують видатних українських діячів?

— Посольство України в Софії надає великого значення розвитку публічної дипломатії та реалізації проектів, які сприяють більш широкому ознайомленню болгарського суспільства з нашою державою. Ми вдячні газеті «День» за унікальний проект — видання книги «Сестра моя, Софія», яку було представлено в болгарському парламенті 2016 року з нагоди 25-річчя відновлення дипломатичних відносин. Вітаємо й усіляко підтримуємо ініціативу видати цю книгу болгарською мовою.

Своєрідним золотим фондом міжкультурного українсько-болгарського діалогу є вшанування в Болгарії пам’яті визначних українських діячів — публіциста, історика, філософа Михайла Драгоманова та скульптора Михайла Паращука. Цього року до 125-ї річниці пам’яті українського М. Драгоманова в Софії було видано черговий збірник наукових матеріалів міжнародної конференції «Драгоманівські студії». Також зусиллями Посольства у співпраці з українською діаспорою було підготовлено відеоролик про внесок Михайла Петровича у розвиток українсько-болгарських відносин (до речі, відзнятий з дотриманням усіх карантинних вимог). Нині продовжуємо працювати над встановленням меморіальної дошки Драгоманову на будівлі факультету журналістики, де раніше містилася перша в Болгарії Вища школа, яка стала предтечею Софійського університету імені Святого Климента Охридського, в якому Драгоманов упродовж останніх п’яти років свого життя проводив активну викладацьку і наукову діяльність, що залишило суттєвий відбиток у болгарських історіографії, фольклористиці, літературознавстві.

Стало доброю традицією щороку восени проводити заходи, присвячені творчості М. Паращука, який здійснив визначний слід у фасадному оздобленні емблематичних будівель болгарської столиці, а також був представником УНР у Болгарії упродовж 1920 — 1930 рр. Сподіваюся, що і цього року ми знайдемо можливість привернути увагу болгарських друзів до творчості видатного українського скульптора, який зазнавав політичних гонінь. Маємо повернути із забуття українського дипломата, митця, учня Огюста Родена — автора бюстів видатних українців — С. Петлюри, М. Драгоманова, О. Шульгина та інших. А наступного року маємо гідно відсвяткувати наступну річницю — 30-річчя відновлення дипломатичних відносин між Україною та Болгарією, які були започатковані 1918 року між Українською Народною Республікою і Царством Болгарія.