Про «агресивну відповідь Трампа»
Розвідувальне співтовариство США переконане, що російський президент Володимир Путін намагався посприяти перемозі на виборах у США Дональда Трампа. Такі висновки містяться у нещодавно розсекреченій доповіді під назвою «Бекграунд до «Оцінки діяльності і намірів Росії на нещодавніх виборах у США»: аналітичний процес та визначення кібервтручання».
Зокрема у звіті, який розсекретили відразу після того, як начальники розвідувальних служб поінформували про свої висновки обраного президентом Дональда Трампа, відзначається, що російський президент особисто наказав розгорнути кампанію, що мала на меті вплинути на вибори в США.
«Ми також вважаємо, що Путін і російський уряд прагнули збільшити шанси на обрання Дональда Трампа тим, що де тільки можливо, дискредитували Гілларі Клінтон і робили публічні порівняння не на її користь», - сказано в доповіді, яку оприлюднило Управління директора національної розвідки США.
Метою Росії було підірвати громадську довіру в американський виборчий процес, обчорнити Клінтон і зашкодити її шансам на обрання і на президентство, мовиться в документі.
Росія втручалася у вибори не тільки кібернападами, а й пропагандистською кампанією, включно з поширенням «фіктивних новин», і через свої фінансовані державою засоби інформації, і через посередників, і через оплачуваних користувачів соцмереж, повідомила розвідка. Але втручання Росії не здійснювалося безпосередньо у процес підрахунку голосів, мовиться у доповіді. Також розвідка ніяк не оцінювала той вплив, який російське втручання вчинило на результати виборів.
Озвучуючи в минулу п’ятницю підсумки розслідування перед Сенатом, глава Нацрозвідки США Джеймс Клеппер підтвердив, що, на думку американських спецслужб, кібератаки були здійснені хакерами з Росії і санкціоновані російськими високопосадовцями.
Чи будуть в незасекреченій частині доповіді представлені однозначні докази причетності Росії до хакерських атак, невідомо. Поки у всіх звітах фігурували непрямі докази.
Основну увагу спецслужби приділяють двом епізодам злому серверів Демократичної партії в 2015 і 2016 роках. Наприкінці грудня міністерство внутрішньої безпеки і Федеральне бюро розслідувань (ФБР) підготували доповідь про ці атаки. У документі стверджувалося, що ці акції здійснили два хакерські угрупування, пов'язані з російською військовою та цивільною розвідкою. Влітку 2015 року діяли хакери з групи Cozy Bear (дослівно "лагідний ведмідь", відома ще як APT29), а навесні 2016 року - Fancy Bear (дослівно "прикольний ведмідь", відома ще як APT28).
Висновок про те, що до однієї з атак причетна група Fancy Bear, підтверджували також розслідування фірми SecureWorks і компанії-розробника антивірусного програмного забезпечення ESET.
Компанія Crowdstrike, яка проводила влітку розслідування на прохання Національного комітету Демократичної партії (DNC), висловила припущення, що Cozy Bear працюють під керівництвом ФСБ, Fancy Bear - під керівництвом військової розвідки ГРУ.
Урядовці США раніше стверджували, що Кремль причетний до хакерської атаки на електронну пошту Демократичної партії з метою завдати удару по суперниці пана Трампа на виборах Гілларі Клінтон.
Згідно зі звинуваченнями, російські агенти надіслали вкрадене листування демократів WikiLeaks, щоб посилити шанси Трампа.
Росія заперечує свою причетність до кібератак, а засновник сайту WikiLeaks Джуліан Ассанж сказав, що отримав вкрадені мейли демократів не від Москви.
Нагадаємо, минулого року всі 17 спецслужб США підтвердили, що вважають доведеним втручання в передвиборчу кампанію на шкоду кандидатові від Демократичної партії Гілларі Клінтон хакерів, пов’язаних із владою Росії, які викрали електронне листування апаратників партії, і його потім було оприлюднено.
9 грудня видання The Washington Post повідомило, що ЦРУ визначило: метою російських хакерів було не тільки загалом підірвати довіру в американську виборчу систему, а й конкретно допомогти Трампові перемогти. Того ж дня видання The New York Times написало, що розвідка США встановила: російські хакери дісталися й до комп’ютерів Республіканської партії, але не оприлюднили здобутої там потенційно шкідливої для республіканців інформації.
Сенатор Джон Маккейн, голова комітету у справах збройних сил, назвав "актом війни" можливі кібератаки з боку Росії. "Якщо ви намагаєтеся зруйнувати фундамент демократії, то ви руйнуєте націю. І говорю про те, що атака на фундаментальну структуру нації, а саме це вони роблять - є актом війни», - наголосив він.
Як відомо, від часу свого обрання Дональд Трамп неодноразово висловлював сумніви в правдивості заяв розвідки США про масштаби російських кібератак. І напередодні брифінгу у п'ятницю з розвідслужбами він заявив, що буря навколо російських хакерських атак під час президентської виборчої кампанії, є політичним полюванням на відьом, яке ведеться противниками Трампа, які, на його думку, присоромлені поразкою на виборах минулого року. «З усім, сказаним вище, я не хочу, щоб країни здійснювали хакерські атаки на нашу країну, – сказав Трамп в інтерв'ю виданню New York Times. – Вони зламали Білий дім. Вони зламали Конгрес. Ми наче хакерська столиця світу».
А ось яку заяву Трамп оприлюднив після брифінгу, проведеного для нього співробітниками розвідки, про роль Росії у президентських виборах 2016 року: "У мене була конструктивна зустріч і розмова з керівництвом розвідувального співтовариства сьогодні. Я маю величезну повагу до роботи та служби чоловіків та жінок розвідувальної спільноти на користь нашої великої нації.
У той час, як Росія, Китай, інші країни, а також групи та люди зовні послідовно намагаються прорватися через кіберінфраструктуру наших державних установ, підприємств і організацій, у тому числі Національного демократичного комітету, не було абсолютно жодного впливу на результат виборів, включаючи той факт, що не було взагалі втручання у машини для голосування.
Незалежно від того, чи це наш уряд, організації, асоціації або підприємства, ми повинні рішуче боротися і зупинити кібератаки. Я призначу команду, яка надасть мені план дій протягом 90 днів з моменту вступу на посаду. Методи, інструменти та тактики, які ми використовуємо, щоб тримати Америку в безпеці, не повинні бути предметом публічного обговорення, яке могло би зіграти на руку тим, хто прагне заподіяти нам шкоду. Через два тижні від сьогодні я даватиму присягу, і безпека Америки буде моїм пріоритетом номер один».
Як видно, ключовим мессиджем цієї заяви є те, що хакерські атаки не вплинули на результат виборів. Окрім того, жодним чином не засуджено доведене розвідслужбами хакерське втручання Росії, яка прагнула домогтися обрання президентом саме Трампа, а не Гілларі Клінтон.
Екс-посол США в Росії Майкл Макфол так прокоментував у Twitter заяву новообраного президента: «У своїй заяві він стверджує, що російське хакерське втручання немало «жодного ефекту». Це неправда. (Можливо цей ефект був незначний і не мав впливу на результати виборів, але те, що зовсім не було ефекту це відверта неправда)».
І справді, як реагувати на такі заяви новообраного президента, коли можна сказати єдиним фронтом високопоставлені чиновники розвідувальних служб і сенатори з обох партій у четвер чітко підтвердили висновки, що російський уряд хакерські атаки і витоки інформації, щоб вплинути на результати президентських виборів, прямо відкидаючи постійні твердження новообраного президента Дональда Трампа, що він сумнівається у втручанні Росії.
Безумовно, що сумніви, які Трамп висловлює у Twitter, щодо компетентності і об’єктивності розвідувальних агентств підривають їх мораль.
«Існує різниця між скептицизмом і приниженням», сказав директор національної розвідки Джеймс Р. Клеппер-молодший на слуханнях Комітету Сенату з питань збройних сил щодо російських хакерських атак. Він додав, «наша оцінка тепер ще більш рішуча», що росіяни здійснювали атаки під час виборів.
До речі, вчетвер увечері віце-президент США Джозеф Байден закликав Дональда Трампа «подорослішати» і розкритикував його публічну суперечку з розвідувальною спільнотою. Байден додав, що «абсолютно безглуздо» для президента не довіряти спецслужбам або не дослухатися до них.
Майкл Макфол висловив задоволення з приводу публікації вище згаданого звіту. «Але ТАК БАГАТО запитань залишились без відповіді. Я боюсь, що ця історія зійде нанівець після 20 січня», написав він у Twitter. Окрім того, екс-посол США в Росії зауважив, що цей звіт «детально показує як RT (Russia Today) обійшла закон про реєстрацію іноземних агентів, зареєструвавшись як неурядова організація. Чи не настав час закрити цю прогалину?».
Пан Макфол також додав: «Як ви можете очікувати, засекречена версія звіту є ще більш цікавою. Ось чому нам потрібно створити двопартійну комісію, щоб далі розслідувати цю справу».
За що Трамп так незлюбив американських шпигунів.
Британська Times вирішила проаналізувати, чому новообраний президент США Дональд Трамп з таким задоволенням протиставив себе американським розвідслужбам?
«Ті теж, як показали сенатські слухання з приводу ймовірних кібератак Росії в ході виборчої кампанії, особливої любові до майбутнього господаря Білого дому не відчувають. Найближче оточення Трампа пропонує реструктуризацію 17 агентств, що становлять розвідувальне співтовариство, щоб уникнути зайвих витрат, а також припинити те, що їм здається політизацією оцінки викликів світовій безпеці. І в цій критиці є частка правди.
Після терактів 11 вересня 2001 року штати розвідувальних агентств стали рости як на дріжджах, щорічно на їх утримання витрачалося понад 50 млрд. доларів.
Незважаючи на створення координуючої організації - Національної розвідки - між різними агентствами триває суперництво і боротьба за одні і ті ж сфери діяльності.
Однак неприязнь, яку відчуває Трамп до американських шпигунів, може вилитися в щось більш небезпечне.
Відомо, що однією з причин такої нелюбові є різні позиції, які сторони зайняли в скандалі з кібератаками в ході виборів. Розвідники в один голос стверджують, що тут не обійшлося без втручання Росії, Трамп з цього приводу не раз висловлював свої сумніви.
Однак, схоже, про необхідність реформ в ЦРУ Трампу міг нашептати на вухо генерал-лейтенант у відставці Майк Флінн, який номінований на пост радника президента з національної безпеки.
Флінн ніколи не значився серед друзів ЦРУ. На посаді директора Розвідувального управління міноборони США він намагався навіть створити конкуруючу з ЦРУ секретну службу.
Однак, ЦРУ за нинішньої адміністрації не більше політизується, ніж при попередніх. Кожне дослідження розвідданих несе в собі елемент політичної оцінки. "Сира" інформація повинна бути проаналізована і поставлена в контекст.
Передбачається, що Трамп хотів би бачити більше агентів ЦРУ, які працюють в польових умовах, а також скоротити допоміжний штат управління.
Ідея не нова, але з 11 вересня 2001 року з'явилися нові глобальні виклики безпеки, і на перше місце за значимістю висунулася загроза кібератак.
Саме тому ЦРУ і інші розвідслужби США були змушені значно збільшити число технічних співробітників.
Однак без скорочень, судячи з усього, не обійтися, і перший кандидат на урізання штатів - та сама Національна розвідка, глава якої - генерал Джеймс Клеппер добуває в своєму кріслі лічені дні.
Цей підрозділ було створено в 2005 році як відповідь на фіаско в роботі різних агентств, що не ділилися один з одним життєво важливою інформацією про підготовлюваний теракт.
Однак координувати роботу всіх підзвітних їй розвідагентств виявилося не так легко, і національна розвідка виявилася роздутою і неефективною», - пише Times.
«ЦЕ СЕРЙОЗНА ВІДПОВІДЬ США НА МАЙБУТНІ ХАКЕРСЬКІ АТАКИ, ВІД КОГО Б ВОНИ НЕ ВИХОДИЛИ»
Олександр ЦВЄТКОВ, американіст, профессор, Дипломатична академія МЗС України.
- Слід відзначити, що згаданий вище брифінг відбувався на тлі засідання двох палат Конгресу Сенату. Все це відбувалось 6 січня, коли було остаточно закріплено результати виборів Конгресом. І тепер ситуація змінилась для Трампа. Він весь час переживав, що ця доповідь трьох служб ЦРУ, ФБР і АНБ підриває легітимність його обрання і відтак на нього буде натравлено відьом.
А тепер після 6 січня це все позаду і Джо Байден дуже влучно сказав: все закінчено. Ця фраза сприймалась добре представниками обох партій. Тепер ці побоювання відкидаються в сторону.
І тепер була дуже влучною фраза самого Трампа: «ми маємо дати агресивну відповідь на будь-які кібератаки, які становлять загрозу і для уряду, і для бізнесу, і для громадських організацій». Це дуже важлива фраза, яка свідчить про те, що тепер зусиллями і Конгресу, і уряду буде будуватись агресивна політика стосовно цих кібератак.
Така заява Трампа підтверджується тим, що він номінував на посаду директора Національної розвідки колишнього сенатора Денієля Коутса від Індіани. І така номінація дає можливість розвідувальному співтовариству зрозуміти, що його потреби будуть почуті новою адміністрацією.
Таким чином, та підтримка, яка досі надавалась від комітетів оприлюдненню цього звіту, трьома найбільшими розвідувальними агентствами США, зокрема сенатором Джоном Маккейном, набуває подвійної сили і буде поділятись новою адміністрацією в Білому домі і Конгресом, який приступив до своєї діяльності.
До речі, тут існує зв’язок і до наших проблем. Ми знаємо, що Росія веде кібервійну або стоїть безпосередньо за конфліктом на Донбасі і продовжує діяльність на підрив економіки України. Навіть в американських ЗМІ пишуть про те, що Росія робить знедержавлення однієї з європейських націй, розуміється Україна. І теж саме Росія здійснює в геополітичному дусі. Якщо їй вигідно, вона стоїть за цим.
Треба розуміти, що після оприлюднення цього звіту американці будуть давати агресивну відповідь. І це була заява Трампа через пресу, а не Twitter, як це робив раніше новообраний американський президент. І це може бути офіційна позиція нової адміністрації США.
Підсумовуючи слухання в Сенаті, оприлюднення звіту, і заяву Трампа – це серйозна відповідь США на майбутні хакерські атаки, від кого б вони не виходили. Американці усвідомлюють загрозу і розуміють, що втручання у вибори було безпрецедентним. Це усвідомлення дає можливість і нам перекидати містки для співпраці зі США. Якщо ми будемо боротись з реальними загрозами і дивитись на те, як можна упереджувати атаки, то у нас буде багато спільного грунту з американцями, аби протистояти такими викликами.
«ВКРАЙ ВАЖЛИВО, ЩОБ ОБРАНИЙ ПРЕЗИДЕНТ ТРАМП РОЗВИВАВ ХОРОШІ РОБОЧІ ВІДНОСИНИ З РОЗВІДУВАЛЬНИМ СПІВТОВАРИСТВОМ»
Джон ГЕРБСТ. голова Євразійського центру Діну Патричі в Американській Раді, екс-посол США в Україні, Вашингтон:
Згідно з оцінками всіх розвідслужб США, а також деяких поважних фірм у сфері кібер-безпеки, хакерські атаки проти Національного комітету Демократичної партії, які поставили у скрутне становище кандидата Гілларі Клінтон, були проведені російськими хакерами, пов'язаними як з ФСБ, так і ГРУ. Зі своїх розмов з російськими впливовими експертами і журналістами та зі свого читання російських ЗМІ за минулий рік мені було досить ясно, що Кремль хотів аби Дональд Трамп став президентом. Причини цього полягали в тому, що Клінтон дуже добре розуміла імперські амбіції Москви і могла реалізувати політику, щоб зірвати ці амбіції. Заяви Трампа щодо Росії, України і НАТО не відображали такого розуміння і, по суті справи, були наївним і навіть безрозсудним. Так що у Москви були вагомі причини бажати перемоги Трампа.
Однак, це не означає, що Москва забезпечила Трампу необхідну перевагу для перемоги на виборах. Виборці, які підтримали Трампа в ключових штатах, як-от Пенсільванія і Мічиган керувались економічними питаннями.
Реакція Трампа на висновки розвідувального співтовариства була незбалансованою і непоінформованою. Але після того, як новообраний президент зустрівся з керівництвом розвідувального співтовариства, він висловив свою громадську позицію в позитивному ключі. Вкрай важливо, щоб обраний президент Трамп розвивав хороші робочі відносини з розвідувальним співтовариством.
США повинні рішуче реагувати на кібер-агресію Москви. Як би там не було, публічна реакція Обами наприкінці минулого року було доброю. Він сказав, що у відповідь може бути завдано таємний удар, щоб Кремль зрозумів це, але така реакція не була б відома громадськості. Дуже важливо, що США започаткують свою власну кібер-операцію, яка продемонструє Кремлю, наскільки він є вразливим. Це допомогло б створити стримування проти подальшої кіберагресії.