«Особлива думка» Будапешта…

стосовно війни в Україні напередодні парламентських виборів в Угорщині

Україна з 24 лютого героїчно захищає свою державність у визвольній війні проти московських окупантів. З самого початку лідери країн ЄС, США та Великобританія зазначили, що Україна захищає, у тому числі цінності та ідеї всього так званого «Колективного Заходу». З початком вторгнення російських окупаційних військ в Україну особливу думку в середині ЄС відносно підтримки Києва займає чинне керівництво Угорщини на чолі з прем’єр-міністром Віктором Орбаном та міністром зовнішньої економіки та закордонних справ Петером Сійярто.

Заяви угорської влади стосовно заборони транспортування країнами НАТО військової техніки до кордонів України, непідтримання накладення «найбільш болючих» санкцій проти РФ у енергетичній сфері, зокрема, щодо заборони імпорту нафти, газу та вугілля, відбулися у розпал виборчої кампанії до угорського парламенту, які мають відбутися 3 квітня поточного року. Такі дії чинної угорської влади стали об’єктами гострої критики з боку об’єднаної опозиції країни, яка вперше з 2010 року має реальні шанси поборотися за перемогу з владною коаліцією «Фідес-ХДНП».

Чинна владна коаліція Угорщини починаючи з 2010 року три рази поспіль перемагала в країні, при цьому постійно отримуючи конституційну підтримку в Державних зборах країни, що забезпечувало фактично абсолютну владу для уряду В. Орбана. Використовуючи дану можливість в країні була прийнята нова конституція (2011) та ухвалено новий закон про вибори в інтересах владної коаліції(2013).

Зважаючи на попередній досвід виборчих перегонів, а також особливості виборчої системи, у минулому році шість основних опозиційних партій країни об’єдналися та утворили широкий передвиборчий блок «Об’єднання заради Угорщини», що включає у себе лівих «Демократичну коаліцію», «Угорську соціалістичну партію», праву «Йоббік», ліберальну «Моментум», екологічні партії «Можлива інша політика» та «Діалог за Угорщину». Лідери «Об’єднання заради Угорщини» вирішили висунути єдиного кандидата на пост прем'єр-міністра, сформувати спільний загальнонаціональний виборчий список і координувати свої дії в кожному з 106 виборчих округів країни.

На попередніх праймеріз опозиційних сил на посаду кандидата прем’єр-міністра Угорщини сенсаційно був обраний позапартійний консервативний кандидат, чинний мер провінційного міста Годмезовашаргей Петер Маркі-Зай, який під час попередніх виборів залучився підтримкою мера м. Будапешт Гергея Корачоня та переміг цивільну дружину колишнього прем’єр-міністра Угорщини Ференца Дюрчаня – Клару Добрев.

Основним гаслами передвиборчої компанії П. Маркі-Зая стали відновлення європейських цінностей в Угорщині та боротьба з корупцією у середовищі підприємців близьких до чинної влади.

З початком військової агресії РФ в Україні питання перебігу військових подій у нашій державі стали чи не основною темою передвиборчої компанії в Угорщині. Зокрема, дві головні кандидати на посаду майбутнього глави угорського уряду різко розійшлися в оцінках можливих дій країни необхідних для підтримки свого безпосереднього сусіда, де проживає приблизно 150 тисячна угорська громада.

Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан висловив солідарність з українським народом та назвав агресією спецоперацію РФ в Україні, однак свої попередні відносини з В. Путіним вказав правильними та логічними, які слугували в інтересах Угорщини. В. Орбан також заявив, що не буде блокувати санкції проти Росії, які вводяться централізовано ЄС, окрім тих, які можуть стосуватися енергетичного сектору. Водночас, очолюваний ним уряд заборонив транспортування летальної зброї країн НАТО своєю територією до кордонів України пояснюючи це міркуваннями особистої безпеки угорської національної меншини, яка компактно проживає на території Закарпатської області.

З метою балансування своєї зовнішньої політики угорський уряд відкрив кордони для сотень тисяч біженців з України та надав вагому гуманітарну підтримку для нашої держави. Також офіційний Будапешт підтримав надання Україні статусу кандидати на членство в ЄС. У той же час, дії угорської влади відносно війни в Україні були визначені європейськими політичними експертами як найбільш «проросійські» серед усіх країн ЄС.

Проросійськість позиції чинної влади експерти пов’язують з особливими стосунками лідерів Угорщини та Росії. Зокрема, починаючи з 2014 року Віктор Орбан особисто зустрічався з В. Путіним 10 разів. Крайня їхня зустріч відбулася у Москві 1 лютого поточного року. У результаті Будапешт протягом попередніх років уклав економічно вигідні домовленості про співробітництво  з російським керівництвом у сфері будівництва другого блоку АЕС «Пакш» за рахунок 12 млрд. євро  російського кредиту. У рамках згаданої «дружби» з Москвою Угорщина отримала чи найнижчу цінну на поставку російського природного газу в рамках ЄС, що використовуються чинною владою для збереження низьких комунальних тарифів для угорського населення та є основним передвиборчим гаслом «Фідеса». Російська сторона, у свою чергу, використала Угорщину для проведення вигідних геополітичних рішень, зокрема, починаючи з жовтня минулого року, за пропозицією «Газпрому» згадані поставки газу до Угорщини здійснюються в обхід газотранспортної системи України.

У той же час, політичні відносини Угорщини з Україною протягом останніх років досягли чи найнижчого рівня. Після суперечки України та Угорщини, спричиненої, за версією офіційного Будапешта, ухваленням у вересні 2017 року Закону «Про освіту», який ніби порушує права угорської національної меншини на отримання освіти рідною мовою, угорський уряд публічно заявив про блокування євроатлантичних прагнень нашої держави. Ситуація не змінилася і після обрання Президентом України Володимира Зеленського. У результаті прем’єр-міністр Угорщини та Президент України так і не провели жодної особистої зустрічі, а відносини двох сусідів характеризувалися взаємними звинуваченнями та скандалами. 

Кардинально іншу позицію стосовно військової агресії Росії проти України зайняла угорська опозиція.  Зокрема, опозиційні політичні сили на чолі з П. Маркі-Заєм, одразу після російського вторгнення, почали організовувати багатотисячні масові демонстрації в столиці Угорщини у м. Будапешті для висловлення солідарності з нашою державою. Зокрема, П. Маркі-Зай закликав чинний угорський уряд відмовитися від спільних економічних проектів з Москвою, зокрема від проекту «Пакш-2», а також дозволити транспортувати летальну зброю своєї територією для захисту західних кордонів Європи від навали східного агресора. За словами лідера угорської опозиції, у випадку його перемоги на майбутніх парламентських виборах, він відмовиться від співпраці з «кривавим диктатором» Путіним, повернеться до виконання своїх союзних зобов’язань у середині ЄС та НАТО, а також відновить добросусідські відносини із Україною.

Останні соціологічні дані свідчать про перевагу владної коаліції «Фідес-ХДНП» над об’єднаною опозицією майже на 10 %. Зокрема, відповідно до останнього дослідження угорської соціологічної компанії «Медіан», проведеної у період 22-26 лютого поточного року, владну коаліцію готові підтримати майже 50 % респондентів, а блок опозиційних партій 40%. Інші респонденти досі не визначилися із своїм вибором.

Позиція сьогоднішньої угорської влади стосовно підтримки України у захисті своєї незалежності та територіальної цілісності від зазіхань агресора виглядає особливо дивною на тлі боротьби самих угорців за свою незалежність. Угорщина, можливо як ніхто інший у Європі, відчула на собі російську військову інтервенцію. Тут варто згадати і визвольну революцію угорського народу 1848-49 років, річницю якої Угорщина відзначила 15 березня,  жорстко придушену російською царською армією, і 1956 рік, коли радянські танки чавили на бруківці Будапешта вибір угорського народу.

Після проведення парламентських виборів новій угорській владі буде вкрай необхідно кардинально переглянути свої підходи до зовнішньої політики виходячи з нових геополітичних обставин. В іншому разі офіційний Будапешт ризикує опинитися в політичній ізоляції у середині ЄС та цілому цивілізованому світі загалом.

Олександр БЕРТОЛОН, аспірант кафедри політології і державного управління Ужгородського національного університету, заступник Голови правління ГО «Асоціація політологів та міжнародників УжНУ»