Не лише в Протасевичі справа

Захоплення літака Ryanair мало далекосяжні цілі

Примусова посадка літака з блогером Романом Протасевичем на борту в мінському аеропорту та подальший його арешт викликали вкрай негативну реакцію у світі. Принаймні на Заході.Виникає цілком слушне запитання про мету подібної дії. До неї примикають обставини можливої участі російських спецслужб у цій спецоперації.

На перший погляд, усе, що відбулося, не вкладається у звичайну логіку. Навіщо взагалі нариватися на скандал через блогера з такими наслідками. Тим паче що вплив телеграм-каналу НЕХТА, який він створив і очолював, значно зменшився. До того ж сам Протасевич уже каналом не займався, а переключився на інші проєкти.

Можна спробувати знайти логіку у параноїдальній мстивості Лукашенка, але це до певної межі. Друге пояснення - це показати довгі руки Мінська і свої можливості дістати опозиціонерів навіть у інших країнах. І тим паче якщо вони за власною недбалістю летять у літаку через територію Білорусі.

ФОТО РЕЙТЕР

Узагалі в цьому епізоді виразно проявилася якась наївність більшості білоруських опозиціонерів. Вони досі до кінця не зрозуміли, з ким мають справу. Зрештою, не в Лукашенку проблема, а в Путіні й узагалі в російському режимі. Можливості ФСБ і ГРУ незрівнянно більші, ніж провінціалів з КДБ Білорусі. Росіяни зазнають регулярно невдач, але й добиваються іноді свого. Тим паче з такими недосвідченими супротивниками, як білоруські опозиціонери. Багато хто з них досі вірить, що з Путіним можна домовитися й він допоможе прибрати Лукашенко.

При всьому при тому операція пропагандистського прикриття була здійснена вкрай бездарно. Просто смішно, коли начебто про наявність бомби на борту повідомила палестинська організація ХАМАС англійською мовою з характерними для російськомовних помилками. Чи то в Мінську, то чи в Москві в черговий раз не завдали собі клопоту дізнатися, що ХАМАС пише арабською. Мабуть, фахівців-арабістів під рукою не виявилося, а може за звичкою подумали, що й так зійде.

Ця легенда проіснувала всього кілька годин, оскільки з Гази відповіли, що не мають ніякого відношення до літака. І взагалі, ХАМАС не помічено в терористичних актах з літаками. Мабуть, в найближчому майбутньому ми ще дізнаємося багато подібних недоречностей.

Повертаючись до цілей операції з літаком, слід зазначити, що блогер був не найважливішим елементом при її плануванні та проведенні. Або її тактичною метою, але були й більш серйозні. Якщо хочете, стратегічні.

Епізод з посадкою літака слід розглядати не ізольовано, а в сукупності низки подій, що йому передують.

Для Кремля вкрай важливо домогтися проведення саміту Путіна й американського президента Байдена. За радянськими канонами на час підготовки зустрічі вся агентура як КДБ, так і ГРУ припиняла активну діяльність, щоб якимось провалом не спровокувати її скасування.

Цього разу ми бачимо абсолютно протилежні дії. Уже під час підготовки сталася хакерська атака на нафтопровід Colonial Pipeline. У результаті виник дефіцит бензину в низці штатів, що вкрай болісно для такої моторизованої країни як США.

В американському Розвідтоваристві впевнені, що за хакерами стоять російські спецслужби. І тоді виникає ціла низка питань.

Перше. Атака здійснена з санкції вищого керівництва чи без неї. Якщо Путін про це знав і дозволив, тоді взагалі навіщо з ним зустрічатися. Якщо він хотів залякати свого американського співрозмовника, то предметної розмови з ним не вийде a priori й нема чого витрачати на нього час.

Варіант, що атака є самодіяльністю генералів, ще гірший. Виходить, що Путін не повною мірою контролює свої спецслужби і знову зустріч не має сенсу.

Друге. У московських коридорах влади сформувалося мілітаристське крило, яке набуває дедалі більшого впливу. Для нього вкрай небажане навіть суто символічне ослаблення напруженості у відносинах із Заходом і передусім з США.

Мілітаристів очолює секретар Ради безпеки Микола Патрушев. Про ступінь його впливу свідчить зустріч у Швейцарії з радником американського президента Джейком Салліваном, що тільки-но відбулася. Таке вперше. Раніше підготовкою саміту займалося МЗС і охорона російських президентів.

Третє. У цій же площині слід розглядати й випадок з літаком. Усім зрозуміло, що без російських спецслужб справа не обійшлася. І на Москву падає тінь участі в підготовці та проведенні такого акту піратства. Навіщо, здавалося б, до дуже напруженої ситуації додавати горючого матеріалу. Якщо ставити собі за мету або зрив саміту, або його дискредитацію й девальвування, то все логічно й зрозуміло.

Четверте. Мілітаристське крило завжди розглядало Захід як безструктурну й ні на що не спроможну сукупність країн і організацій, охоплених страхом перед розгулом Росії. Західні санкції вважаються ознакою якраз такої слабкості, тому що не зачіпають глибинних інтересів російської еліти. До того ж у серйозні санкції в Москві не вірять, що поки підтверджується тією чи іншою мірою.

Схоже, що в цю легенду повірив і Лукашенко. Він теж упевнений, що в Європі покричать, висловлять занепокоєння й на цьому все закінчиться. Для нього вкрай неприємним виявився факт закриття для «Білавіа» низки європейських країн і припинення польотів через територію Білорусі. Про це заявили французька Air France, фінська Finnair, нідерландська KLM, польська LOT, австрійська Austrian Airlines і сінгапурська Singapore Airlines, німецька Lufthansa, скандинавська SAS, латвійська AirBaltic і угорська Wizz Air.

Річ не лише у відчутній втраті валюти й фактичному розоренні «Білавіа». Це й психологічний удар, оскільки білоруська авіакомпанія - це улюблене дітище Лукашенка. Він витратив на її створення і вихід на світову арену дуже багато коштів, і ось через такий епізод уся конструкція загрожує з шумом обвалитися.

Дуже схоже на те, що терпець у європейських лідерів урвався й вони збираються запровадити серйозні санкції проти режиму Лукашенка. На порядку денному припинення постачань калійних добрив і нафтопродуктів. Розглядається можливість припинення транзиту товарів через територію Білорусі. Навіть неповне ембарго завдасть дуже потужного удару по білоруській економіці, яка опиниться на межі повного краху.

У принципі, це відповідає московським запитам. Хитрий Лукашенко через дурість з літаком виявився затиснутим у вузькому просторі й змушений просити значної фінансової підтримки у Путіна.

І тут у Кремля теж нечітка перспектива. Можна змусити білоруського діяча погодитися на так звану глибоку інтеграцію. Однак потім випливає необхідність взяти Білорусь на утримання. З цим у Москви великі проблеми. Тож поки грошей трохи дадуть, а про подальше в черговий раз домовляться.

Якщо детальніше проаналізувати події останніх місяців, то очевидним є загострення внутрішньої боротьби в Росії між різними групами впливу. Їхні можливості та склад чудово відомі урядам провідних країн Європи і США.

У цих умовах Захід віддасть перевагу тому, щоб зайняти вичікувальну позицію до повного з'ясування обстановки. Можливим є варіант, що Путін на зустрічі погодиться на певні поступки в обмін на невтручання в майбутній транзит влади й майбутні гарантії його можливого переміщення з Росії. Як кажуть злі язики, варіант термінової евакуації головного російського начальника та членів його сім'ї вже обговорювався з деякими країнами й навіть вироблялися відповідні маршрути.

Хоча зараз у центрі уваги Роман Протасевич і його доля, насправді розігрується драма з набагато більшою кількістю учасників і, найголовніше, з незрозумілим результатом. Як для Лукашенка, так і для Путіна.