Молдовське відлуння

Рішення Києва щодо Придністров'я є наслідком досить успішних переговорів Зеленського у Вашингтоні

Навряд чи це збіг, але рішення України не пропускати на свою територію автомобільний транспорт з номерами Придністров'я викликало паніку в Тирасполі і злобну реакцію в Москві.

Представник російського МЗС Марія Захарова у висловлюваннях, як то кажуть, не соромилася. «Цей обурливий крок Києва завдає удару по інтересах усіх жителів регіону, зокрема десятках тисяч українських громадян». Яка зворушлива турбота російського дипломатичного відомства про інтереси українських громадян. Причому дуже вибіркова. У Придністров'ї вдають, що про них піклуються, а на Донбасі анітрохи.

Узагалі, крок, зроблений Україною щодо Придністров'я, планувався давно. І кілька разів на прохання молдовської сторони запровадження заборонних заходів відкладалося. І цього разу з Кишинева прозвучало подібне прохання, але, як сказав один експерт, у Києва просто урвався терпець.

Звісно, що це певне спрощення, хоча зовні все виглядає саме так. Схоже, що розігрується певна політична комбінація, розпочата із зустрічі президентів Молдови Майї Санду, України Володимира Зеленського, Польщі Анджея Дуди та Румунії Клауса Йоханніса 27 серпня. Санду після зустрічі заявила: «Ми розглянули загальні пріоритети. У нас відбулася конструктивна дискусія, яка ще раз довела, що у Республіки Молдова є справжні друзі та надійні регіональні партнери». Очевидно, що на переговорах були прийняті певні рішення, про що свідчить низка певних дій.

Буквально через два дні у Кишиневі прем'єр-міністр України Денис Шмигаль і його молдовська колега Наталя Гарилиця підписали протокол, що передбачає вихід країн асоційованого тріо (Україна, Молдова, Грузія) з торгових відносин з СНД.

За словами Дениса Шмигаля, зміни передбачають, що у торгівлі між Україною та Молдовою застосовуватимуться Панєвросередземноморські правила походження товарів (Регіональна конвенція про панєвросередземноморські преференційні правила визначення походження). Перехід на ці правила походження товарів об'єднує Угоди про асоціацію з ЄС України та Молдови в одну систему.

Прем'єри домовилися, що Молдова імпортуватиме українську сировину і, переробивши її, поставлятиме кінцевий продукт до ЄС з молдовськими сертифікатами, і за них не треба буде платити мита. На думку лідера Соціал-демократичної партії Молдови Віктора Шеліна, це означає розрив відносин Кишинева з Москвою. Якщо не повною мірою, то значною.

Усе це відбувається після домовленостей високопоставленого російського чиновника Дмитра Козака з президентом Санду про вибудовування порядку з розгляду відносин між Молдовою і Росією. У Кремлі тоді вважали це своїм досягненням і можливістю дещо пом'якшити прозахідний, а фактично антиросійський, курс адміністрації Санду. І ось тепер виявляється, що в Кишиневі все-таки вважають за краще не звертати з уже обраного курсу заради вельми ефемерних можливостей домовитися з Росією.

З цієї точки зору заходи вжиті Києвом щодо автомобільного транспорту Придністров'я також виглядають логічними. Той факт, що ініціатива належить Україні, а Молдова начебто навіть просила про відтермінування, не більше ніж камуфляж, який, до того ж, мало що приховує.

Характерно, що остаточне рішення щодо заборонних заходів було прийняте, коли Зеленський перебував у Вашингтоні з візитом. Причому його завершення неприємно здивувало московських можновладців. Там відверто сподівалися, на його провал або на, крайній випадок, на дуже незначні результати.

У таких умовах щось робити, окрім словесних погроз і жалю, в російській столиці поки не наважилися. До того ж арсенал заходів вельми обмежений. Спільного кордону у Росії з Молдовою немає, а прориватися через Україну собі дорожче. Хоча деякі гарячі голови й міркують про якісь військові заходи.

Так Костянтин Сівков, капітан першого рангу, доктор військових наук у виданні «Ноев Ковчег» заявив, що «Якщо Україні та Молдові перекрити кордон, Придністров'я опиниться в гіршому становищі, ніж Ленінград 1941 року. Там була хоча б Дорога життя. Доведеться рятувати Придністров'я, і рятувати тільки військовим шляхом. У цих умовах про дипломатію ніхто не говоритиме. Для Росії висадка морського десанту в районі Одеської області з метою створення коридору стане дуже серйозною проблемою протистояння з НАТО».

Сівков не випадково так висловився в маловідомому виданні проармянскої спрямованості. Це неприкрита загроза Києву та Кишиневу, хоча в Москві добре усвідомлюють наслідки такої, вибачте на слові, операції.

І ось тепер крок до так званої блокади зроблено. Хоча ніхто не заважає придністровським водіям поміняти свої номери або на молдовські, або на так звані нейтральні. І ніяких проблем з перетином українського кордону не буде. Так було домовлено між Кишиневом і Тирасполем ще 2018 року, але зі 120 тисяч водіїв і власників автомобілів так робили лише близько 5.

Проблема в тому, що придністровська влада не бажає поступатися нічим і по можливості торпедує вже прийняті рішення. Придністровський журналіст Наталя Скуртул в інтерв'ю Deutsche Welle (DW) розповіла, що «якщо у тебе нейтральні номери і молдовські права, можуть виникнути труднощі в Придністров'ї, якщо нейтральні номери і придністровські права - в Кишиневі». Придністров'я - невизнана територія, і ніхто водійські права цього сепаратистського утворення не визнає.

У бесіді з кореспондентом DW ексвіцеміністр закордонних справ Придністров'я, директор Інституту соціально-політичних досліджень і регіонального розвитку Ігор Шорников стверджує, що молдовські водійські права можуть отримувати лише громадяни Молдови. «Люди не знають, що робити, або якимось чином отримувати українські номери для машинабо шукати якісь обхідні шляхи». Дивно читати такі міркування. Молдова видає водійські права своїм громадянам, було б дивно, якби вона видавала їх іноземцям. Якщо хочете жити в сепаратистському ніким не визнаному утворенні, то нема чого нарікати на когось, що виникають через це проблеми.

Якщо підійти до питання політично, то в Києві на жорстку позицію Москви щодо Донбасу вирішили відповісти асиметрично. Придністров'я - це анклав, в якому розміщені російські війська. Він перебуває повністю на московському утриманні і є сірою зоною, через яку йде потік наркотрафіку й контрабанди. Вжиті заходи розв’язують певною мірою й ці проблеми.

Наразі обмежувальні дії проти Придністров'я фактично спрямовані проти Росії. Кремль не може просто так здати цю територію, але й підтримувати її стає дедалі важче і дорожче. Військового рішення у світлі візиту Зеленського до США точно не видно, а все інше не вирішує проблему по суті.

У руках Москви залишається тільки один варіант - посилювати напруженість і обстріли на Донбасі, нагнітати обстановку по всьому контуру українських кордонів, зокрема й морських. І тут дуже велика роль НАТО. Альянс у змозі забезпечити постійне патрулювання українських територіальних вод, принаймні в Чорному морі, щоб унеможливити будь-які російські військові наміри проти українського узбережжя.

Швидше за все, лідери придністровських сепаратистів підуть на якісь поступки Молдові. Так їм накажуть з Москви. З іншого боку, в Кишиневі очікують якихось санкцій Росії проти молдовського експорту. Безсумнівно, вони будуть найближчим часом. Виглядає так, що подібний варіант прораховувався і тією чи іншою мірою обговорювався на згаданій зустрічі президентів у Кишиневі.

Рішення Києва щодо Придністров'я є наслідком досить успішних переговорів Зеленського у Вашингтоні. Україна демонструє, що, спираючись на союзників, вона переходить у дипломатичний наступ. Придністров'я прирівняне до Донбасу і згортання цього проросійського анклаву, відновлення територіальної цілісності Молдови є дорожньою картою дипломатичних методів відсічі російської агресії на Донбасі. А там і до деокупації Криму дійде черга.