«Безумців треба ізолювати»

Чи зупинено російське вторгнення в Україну?

У Росії не припиняються антивоєнні протести і, навпаки, майже немає масових виступів, навіть інспірованих владою, яка підтримує війну проти України. Провладні заходи обмежилися поки що одним не надто вражаючим автопробігом. На антивоєнних мітингах 6 березня (цей день противники війни оголосили єдиним днем протестів по всій Росії) у десятках міст було заарештовано близько 4700 осіб, зокрема близько 2000 у Москві та понад 1000 у Петербурзі. Ці виступи стали рекордними за кількістю затриманих в один день в історії Росії. Однак це не свідчить про великий розмах демонстрацій. Просто поліція та Росгвардія намагаються заарештувати практично всіх учасників протестів, і більшість учасників антивоєнних виступів опиняються в автозаках. Щоб не підживлювати протести повідомленнями про нові труни, що прибувають у Росію з України, а також документами загиблих росіян, які розміщуються в українських соцмережах, Міністерство оборони Росії пішло на хитрість. Вже 26 лютого, коли в Москві стало зрозуміло, що бліцкриг провалюється, заступник міністра оборони Олексій Криворучко своїм наказом вимагав з 1 березня вилучити в особового складу, який воює в Україні, документи, що засвідчують особу, включно з жетонами, а також у найкоротші терміни вжити заходів для евакуації тіл російських військових з України та забезпечити прихований вивіз тіл у нічний час до «пунктів постійної дислокації та їхнього поховання у братській могилі з присвоєнням номера», зокрема й на території Білорусі. Якщо ж вивезти тіла неможливо, то слід «вжити заходів для їхнього знищення на місці». Не дуже зрозуміло, як це мають намір зробити на практиці. Можливо, російське командування планує використати мобільні крематорії. Цей наказ неминуче призведе до того, що з'явиться величезна кількість російських військовослужбовців, що зникли безвісти, і вона включатиме не стільки тих, хто потрапив у полон, скільки тих, хто насправді загинув, але офіційно російським військовим відомством не визнаний загиблим, та їхнім рідним та близьким не вручено відповідні повідомлення. Такий прийом зараз допоможе розтягнути у часі виплати за загиблих росіян в Україні, обіцяні Путіним.

Втрати Росії в Україні дуже великі. Якщо вірити українським оцінкам (а їх підтверджують незалежні іноземні журналісти, які відстежують усі наявні відеосвідчення про втрати людей і техніки), то за 11 діб боїв загинуло понад 12 тис. російських військовослужбовців, близько 2000 військовослужбовців взяли в полон. Було збито або знищено на землі близько 52 російських літаків і близько 70 вертольотів, знищено близько 300 танків. Така велика кількість полонених росіян в умовах, коли наступають виключно російські війська, тоді як українська армія обороняється і завдає лише місцевих контрударів, свідчить про вкрай низьку мотивованість російських військовослужбовців на війну проти України або взагалі про відсутність такої мотивованості. В результаті більшість солдатів російської армії, та й частина офіцерів, прагнуть не так виконати завдання командування й завдати максимальних втрат ворогу, якого кремлівська пропаганда досі називає «братським народом», скільки прагнуть лише зберегти власні життя. До цього додається нижчий рівень бойової підготовки та командування російської армії порівняно з українською. Через порівняно низьку щільність військ (російське угруповання на початку вторгнення налічувало 150-170 тис. осіб, тоді як у роки Другої світової війни на порівнянному за протяжністю фронті в Україні та Білорусії боролися радянські війська чисельністю 2,5-3 млн осіб) у нинішній російсько-українській війні бої мають переважно маневрений характер, і в них українські війська мають повну тактичну перевагу над супротивником. У нинішній війні, як й у війні на Донбасі, сторони завдають один одному втрат головним чином за допомогою артилерії, контактних боїв дуже мало. Зараз українська сторона встигає швидше і точніше вражати ворожі колони бронетехніки та автомобілів, зокрема завдяки оперативній інформації, що отримується від розвідорганів країн НАТО, переважно американських. Зараз, за оцінкою американської розвідки, Росія ввела в дію практично всі війська первинного угруповання, зосередженого проти України. До третини чисельності цього угруповання до закінчення 12 діб війни виведено з ладу. Втрати в танках склали десяту частину від загальної кількості боєздатних танків, що були у всій російській армії до початку вторгнення. Щодо літаків і вертольотів російські втрати поки що не мають критичного значення, але втрати в досвідчених пілотах вже можуть бути суттєвими. Українські втрати невідомі, але, судячи з того, що в російських соцмережах практично немає відеосвідчень розбитої української техніки та трупів українських солдатів, українські втрати мають бути в кілька разів меншими за російські. Як я і передбачав на самому початку війни, через великі втрати російських військ темп їхнього просування значно сповільнився, а українській армії вдалося створити більш-менш безперервний фронт на всій протяжності російського вторгнення. Зараз закінчується оперативна пауза, після якої російська армія, підтягнувши другорядні з'єднання, знову піде в генеральний наступ. За наступні 10 днів війни закінчаться й другорядні бригади. Після цього в Росії доведеться проводити мобілізацію. Поки що Путін звично бреше, стверджуючи, що резервісти та солдати-строковики не беруть і не братимуть участі в бойових діях в Україні. Численні відеосвідчення допитів захоплених у полон солдатів-строковиків (деяких із них перед вторгненням в Україну терміново зробили контрактниками) наочно спростовують цю брехню. Але проведення мобілізації може спричинити масове ухиляння від неї та соціальний вибух. Війна з Україною має дуже низьку підтримку в російському суспільстві, особливо серед молоді. Майже ніхто з молодих людей у Росії не хоче проливати кров в Україні. Мобілізацію цілком може бути зірвано, і це загрожує путінському режиму непередбачуваними наслідками. Поки що російська армія намагається вести війну в Україні за сирійським сценарієм, не вибірковими обстрілами та бомбардуваннями перетворюючи на руїни українські міста й селища. Рахунок загиблих мирних жителів триває вже на тисячі. Колись за ці злочини доведеться відповідати. Поки що ж західній громадськості, а не лише українській дипломатії, треба докласти всіх зусиль для того, щоб домогтися від своїх урядів встановлення над Україною безпольотної зони.

А проросійських політиків у Європі, схоже, незабаром зовсім не залишиться. Навіть один із найбільш проросійських політиків у Європі, президент Чехії Мілош Земан різко засудив російську агресію проти України й висловився щодо свого друга Володимира Путіна: «Безумців треба ізолювати».