Про британське військове партнерство

Велика Британія фактично є другим після США партнером України в сфері військової співпраці. Починаючи з лютого 2015 року ця країна започаткувала інструкторську місію «Орбітал», спрямовану на підвищення боєготовності ЗСУ протистояти російській загрозі і яку було продовжено до березня 2023 року.

«День» звернувся до аташе з питань оборони, посольство Великої Британії, комодора Королівських ВМС Тіма ВУДЗА з проханням розповісти про стан і перспективи військової і військово-технічної співпраці між Великою Британією та Україною.

Перед початком розмови пан ВУДЗ розповів, що закінчив Кембриджський університет зі спеціальності міжнародні відносини, а потім Королівський коледж оборонних наук у Лондоні. Цей заклад, за його словами, закінчили три видатні українці: Олександр ЛИТВИНЕНКО, директор НІСД, Олександр Поліщук, заступник міністра оборони, і Олександр Хара, радник міністра оборони.

«...ВІДНОСИНИ МІЖ ВЕЛИКОЮ БРИТАНІЄЮ ТА УКРАЇНОЮ ЛИШЕ НАБИРАЮТЬ ОБЕРТІВ»

— Я вважаю, що відносини між Великою Британією та Україною лише набирають обертів. Коли наш міністр оборони Бен Воллес перебував тут у вересні минулого року він зустрівся з міністром оборони Андрієм Загороднюком та іншими представниками оборонного відомства. Повернувшись додому, він доручив міністерству оборони розглянути, де ми можемо зробити навіть більше. І було ухвалено рішення продовжити інструкторську місію «Орбітал» до березня 2023 року. Передбачається посилити вивчення англійської мови, і оскільки ми маємо стати провідною країною-координатором з підготовки Військово-морських сил ЗС України, то і також подивитися, як ми можемо поліпшити стратегічну комунікацію українського Міністерства оборони, як ми можемо сприяти забезпеченню захисту проти гібридних дій та загроз.

«ДЕЯКІ ВИРОБНИКИ ХОЧУТЬ ЗАПРОПОНУВАТИ ПРОЄКТИ КОРАБЛІВ, ЯКІ МОЖУТЬ БУТИ ПОБУДОВАНІ НА УКРАЇНСЬКИХ ВЕРФЯХ»

— Пане аташе, оскільки ви згадали військово-морські сили, то, мабуть, ви знаєте, що Україна отримала два патрульні катери від США й очікується передача ще трьох катерів класу Island, а також міністр Аваков оголосив про намір закупити і спільно випускати патрульні катери з Францією. А чому немає таких контрактів із Великою Британією, сильною морською державою?

— Насправді, такий інтерес існує. Нам потрібно переконатися, що кораблі, які може запропонувати Велика Британія, відповідають потребам. І якщо ми запропонуємо фрегати, то вони дуже дорогі, і вони не вкладаються у військово-морську стратегію України. Ми вже тісно спілкувалися з представниками ВМСУ про стратегію «москітного» флоту. Йдеться про швидкісні патрульні катери та засоби класу «ріка — море». І саме таким чином ми хочемо допомогти. Ми збираємось організувати оборонну торгову місію в Києві наприкінці березня — початку квітня.

Очікується, що в цій місії візьмуть участь, зокрема й деякі провідні британські виробники морських патрульних катерів. І завдяки нашим контактам, я знаю, що деякі виробники хочуть запропонувати проєкти кораблів, які можуть бути побудовані на українських верфях. Це був би великий успіх для українських суднобудівельних заводів, відновити будівництво кораблів.

І це будуть кораблі, які потрібні і підходять ВМС України, подібні до патрульних катерів класу Island, які США передали як подарунок.

«МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ ТА ВМС МАЮТЬ ВИБРАТИ, ЯКИЙ КОРАБЕЛЬ Є КРАЩИМ ДЛЯ НИХ»

— А що, на вашу думку, має бути зробленим українською стороною, щоб ця історія успіху стала реальністю?

— Це повністю залежить від української сторони. Я нічого не можу передбачити, але вважаю, що для цього мають розпочатися переговори між суднобудівельниками у Великій Британії, Франції, і міністерство оборони України та ВМС мають вибрати, який корабель є кращим для них.

Я лише скажу, що проєкт, який може запропонувати Велика Британія, відповідатиме цілям. Ми були б раді, якби українці спромоглися купити цей проєкт і побудувати його за ліцензією тут, в Україні. І це було б добре для процвітання України також.

— А коли може бути ухвалено це рішення?

— Я не знаю, торгова місія прибуде лише наприкінці березня, і впродовж її перебування, аж до початку квітня, відбудеться діалог. Це мають бути комерційні переговори, в яких братимуть участь окремі компанії та міністерство оборони України.

«УСЕ, ЩО МИ РОБИМО, СПРЯМОВАНО НА ТЕ, ЩОБ СОЛДАТИ НА ПЕРЕДОВІЙ БУЛИ КРАЩЕ ПІДГОТОВЛЕНИМИ...»

— А якою є мета військової співпраці Великої Британії з Україною?

— Розширення мандата нашої інструкторської підготовки і включення до неї військово-морських сил має на меті поліпшити оборонні можливості ЗСУ, щоб вони могли оборонятися і стримувати зовнішню агресію. І все що ми робимо з лютого 2015 року — це удосконалення індивідуальної підготовки солдатів, моряків та льотчиків, особливо солдатів на передовій, від відділення до бригади, а також підрозділів, які висуватимуться в район операції Об’єднаних сил. Усе, що ми робимо, спрямовано на те, щоб солдати на передовій були краще підготовленими і могли надійно захищатися від загроз і атак. Завдяки цьому ми бачимо скорочення втрат серед солдатів і надійний захист територіальної цілісності України.

Це є метою інструкторської місії «Орбітал», і те саме ми хочемо робити для морської оборони, щоб південний морський фланг, як ми його називаємо, був захищений надійніше.

— Можете назвати більше деталей щодо цієї інструкторської місії, яких цілей було досягнуто?

— Завдяки роботі цієї місії було врятовано життя багатьох українських військовослужбовців. Це ключова річ. І як мені сказали українські генерали, вони дуже вдячні місії «Орбітал» за це.

Робота місії «Орбітал» також поліпшила ефективність та дієвість під час здійснення підготовки українських вояків. Це допомогло старшому і середньому офіцерському та сержантському складу самим проводити навчання, яке стало сталим.

«МИ НЕ ЛИШЕ ВЧИМО УКРАЇНСЬКИХ ВІЙСЬКОВИХ, А Й ВЧИМОСЬ У НИХ»

— А який інтерес британської сторони від військової співпраці з Україною?

— Наші молодші офіцери, які працювали в інструкторській місії «Орбітал», робили це з ентузіазмом. Вони також отримали можливість безпосередньо працювати з українськими колегами. Їм це дуже подобалось. І це було дуже добре для розвитку їхнього лідерства, тому що молодші офіцери мають можливість незалежно та гнучко організовувати та проводити підготовку. І це було свого роду винагородою для них і поштовхом для удосконалення власних лідерських якостей. Тому ми багато отримали від ротації наших інструкторів у межах місії «Орбітал». Вони вже підготували 17,5 тис. військовослужбовців ЗСУ за п’ять років. Процес навчання є насправді обопільно корисним, бо не лише ми вчимо українських військових, а й вчимось у них. 

«МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ДОБРОЧЕСНОСТІ І ПРОЗОРОСТІ, ПЛАНУВАННЯ СИЛ

ТА ЗАСОБІВ, СТРАТЕГІЧНИМИ КОМУНІКАЦІЯМИ»

— Пане комодор, як на вашу думку, військова співпраця між Великою Британією та Україною сприяє проведенню реформ ЗСУ?

— Це ще один напрям, за яким ми працюємо з 2004 року. Ми маємо спеціального радника з питань оборони при міністерстві оборони України. А теперішній міністр оборони Загороднюк раніше очолював Офіс реформ Міноборони, з яким тісно співпрацювала Велика Британія. Майже 20 людей у цьому офісі супроводжують процес оборонного реформування в низці галузей. Зокрема йдеться про реформу командування й управління, пристосування цього процесу до натівської моделі. Ми працюємо над забезпеченням доброчесності і прозорості, планування сил та засобів, стратегічними комунікаціями. Ми також надаємо поради, як поліпшити роботу з ветеранами. Отже, існує низка проєктів, які реалізуються в даний час.

І хочу лише зауважити, що ми це робимо не самостійно, а разом з міжнародною спільнотою, зокрема дуже тісно зі США, Канадою, Литвою, Польщею.

«...ЗБІЛЬШУЄТЬСЯ КІЛЬКІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ ПІДРОЗДІЛІВ, ЩО БЕРУТЬ УЧАСТЬ У СПІЛЬНИХ НАВЧАННЯХ ІЗ НАТО»

— Як згадана вами співпраця допомагає Україні досягнути стандартів НАТО, взаємосумісності, і чи бачите ви прогрес у цій сфері?

— Так, ми бачимо прогрес. Україна прагне відповідати визначеним критеріям. Зокрема, збільшується кількість українських підрозділів, що беруть участь у спільних навчаннях з НАТО.

Україна збільшила контингент для участі в операції «Рішуча підтримка» в Афганістані. Українці допомагають Альянсу в Косові. Ми бачимо, що ЗСУ зголосились долучитись до тренувальної місії НАТО в Іраку.

Це все демонструє постійне удосконалення оперативної взаємосумісності, що також корисно й для НАТО, яке використовує ваш стратегічний транспорт, деякі ваші підрозділи сил спеціальних операцій. Ці підрозділи визнано взаємосумісними й такими, що відповідають стандартам НАТО.

«ЯКЩО МІНІСТР ПОСТАВИВ АМБІТНІ ЦІЛІ, ТО ВІН ЗМОЖЕ ЗМУСИТИ ЛЮДЕЙ ДОСЯГТИ ПОСТАВЛЕНОЇ МЕТИ»

— Нещодавно міністр оборони Загороднюк під час конференції в інституті Горшеніна заявив, що ЗСУ можуть за кілька років досягти стандартів НАТО. Але ми пам’ятаємо, що попередня влада також обіцяла досягнути стандартів НАТО до 2020, але цього не сталося. Що ви думаєте щодо цього?

— Я підтримую міністра оборони в цьому прагненні. І ми побачимо, що буде. Якщо міністр поставив амбітні цілі, то він зможе змусити людей досягти поставленої мети.

І те, що ми бачили за останні два-три роки, це постійний прогрес на цьому шляху. Інші країни Східної Європи, які поставили собі метою членство в НАТО, теж потратили чимало часу, щоб спрямувати свої збройні сили на досягнення євроатлантичних стандартів. І те саме ми спостерігаємо в України. Тут ми бачимо вражаючий прогрес. 

«УКРАЇНА В ПРИНЦИПІ ВІДПОВІДАЄ КРИТЕРІЯМ ПАРТНЕРСТВА РОЗШИРЕНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ»

— Ви, мабуть, чули про бажання України, яке висловив Президент Зеленський під час пресконференції минулого року в Києві, приєднатися до програми Партнерства розширених можливостей. Чи підтримує Британія надання нашій країні такого статусу?

— Якщо говорити про позицію Великої Британії, то ми послідовно підтримуємо це прагнення. І щодо цього має відбутись політична дискусія в Брюсселі. Якщо подивитися на критерії, то, як на мене, Україна в принципі відповідає критеріям Партнерства розширених можливостей. Думаю, що надання цього статусу стане потужним стимулом для подальших реформ. Тому, на мою думку, це буде дуже добре. Це демонструватиме Офісу Президента, що оборонна реформа просувається на правильному шляху, а також у плані взаємосумісності з НАТО.

«ПЕВНОЮ МІРОЮ УКРАЇНА ВЖЕ Є ГОЛОВНИМ СОЮЗНИКОМ І США, І ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ»

— До речі, серед українських експертів існує ще одна ідея щодо доцільності для України домагатися статусу головного союзника США не члена НАТО, щоби таким чином отримувати ще більше військової допомоги від Вашингтона, як це в разі Ізраїлю та Єгипту. Що ви думаєте щодо цього?

— Певною мірою Україна вже є головним союзником і США, і Великої Британії. Що стосується отримання Україною щорічної допомоги, то найбільшим її постачальником є США — 250 млн доларів щороку. З огляду на це не можна заперечувати, що Україна є головним союзником США в Східній Європі серед не членів НАТО. 

— Можете назвати величину військової допомоги, яку надає Україні Велика Британія?

— Щороку Велика Британія надає Україні військової допомоги на суму 10 млн фунтів стерлінгів. Це включає те, що ми робимо в межах тренувальної місії «Орбітал», спеціального радника з питань оборони, ширшої оборонної співпраці через мою команду і візити кораблів, а також військові навчання.

— Чи бачать у Великій Британії потенціал для військово-технічної співпраці з Україною і якщо так, то як можна вивільнити цей потенціал?

— Заступник міністра з питань військових технологій і закупівель пан Петренко займається цими питанням. І він дуже досвідчений і дуже зацікавлений у розвитку ОПК, інноваціях та технологіях, скороченні часу на постачання і застосування обладнання для бойових дій на полі бою. Зараз я організовую його візит до Великої Британії, де він зможе ознайомитись, як відбувається постачання озброєнь у нашій країні, як Велика Британія здійснює свої реформи і прагне все більше застосовувати інновації.

Іншими словами, пан Петренко очолює цей напрям і є дуже позитивним щодо військово-технічної співпраці, розпитуючи, як у США, Великій Британії, інших країнах відбувається постачання озброєнь. І в цій сфері ми йому допомагаємо, коли він прагне змінити процедури закупівель озброєнь через зміни до законодавства. І водночас відбувається реформа в Укроборонпромі, яку ми дуже підтримуємо. До речі, в її реалізації допомагає наш спеціальний радник Лінда Сміт.

«СИЛЬНА ВІЙСЬКОВА СПІВПРАЦЯ БУДЕ СКЛАДОВОЮ ЧАСТИНОЮ УГОДИ ПРО ЗВТ»

— Нещодавно Посол України у Великій Британії Наталія Галібаренко повідомила в інтерв’ю українським ЗМІ, що нова угода про вільну торгівлю між Україною і Великою Британією включатиме кілька розділів. Питання таке, чи буде в цій угоді окремий розділ про військову співпрацю?

— Я думаю, що військова співпраця має стати частиною цієї угоди, яка закріпить продовження відносин між нашими двома країнами після виходу Великої Британії з ЄС.

Не вдаючись у деталі переговорів, які тривають, я можу сказати, що сильна військова співпраця буде складовою частиною угоди про ЗВТ, щоб забезпечити продовження того, що ми вже зобов’язались надавати. І це також передбачає отримання досвіду від співпраці України, бо це є партнерством.

На завершення я хочу відзначити, що Україна має великі Збройні сили і доводить свою спроможність захищатися від російської агресії. І в цьому ми — Велика Британія, США, Канада, Литва, Швеція, Данія, Норвегія, Польща, — бачимо прогрес у реформуванні ЗСУ. Це насамперед стосується реформи системи командування й управління, імплементації закону про Національну безпеку, в якому прописані стосунки міністерства оборони і генерального штабу. Завдяки цьому, на мою думку, міністерство оборони і Збройні сили стануть більш ефективними, і це поліпшить процес планування.