Куди вступати Україні?

Цими днями голова місії України при НАТО Борис Тарасюк заявив українській пресі, що гіпотетично Україні для того, щоби вступити до НАТО, було б потрібно зовсім небагато - 5-7 років.

За цей час можна підготувати обидві зацікавлені сторони - тобто себе й НАТО - до цього факту, в тому числі й психологічно, а також провести відповідну дипломатичну обробку сусідів - передусім, Росії. Але це питання Тарасюк схарактеризував як суто гіпотетичне, хоча й додав, що мав з цього приводу дискусію з відомим американським політологом Збігнєвим Бжезинським - той, як відомо, визначив дату вступу України до НАТО 2010-2015 рр.

У свою чергу, функціонери НАТО (зокрема, заступник генерального секретаря з політичних питань Клайбер) заявляють, що питання про вступ України до Північноатлантичного альянсу не розглядається лише через відсутність офіційної заяви з Києва.

На тому, що в перспективі Україна може вступати до НАТО як до глобальної системи безпеки, минулого року неодноразово наголошував секретар Ради національної безпеки та оборони України Володимир Горбулін. Але зовсім недавно президент Кучма заявив у Москві, що поки в України таких планів немає. Натомість він пропонує провести чергову конференцію СНД для пошуку подальших шляхів інтеграції та створення єдиного економічного простору. І якраз саме тоді, коли в Європі та США все частіше радять Києву визначитися з тим, який зі стратегічних напрямів його зовнішньої політики стратегічніший.

Зигзаги української багатовекторності іноді дивують, але дедалі більше стає очевидним, що зовсім скоро Україні доведеться все ж таки обирати - чи то допомагати Росії відновити її статус одного з полюсів геополітики, чи то спробувати побудувати багатополюсний світ у компанії США, Західної Європи та найближчих західних сусідів.

Вступ до НАТО міг би стати одним із варіантів справжньої інтеграції України до європейського суспільства одночасно з вирішенням проблем своєї безпеки.

Але цілком очевидно, що вступати має інша Україна до іншого НАТО - яке б справді перетворилося з оборонного блоку на загальноохоплюючу структуру безпеки.

За цих умов Україні варто було б вивчити досвід Туреччини - члена НАТО, якого не бажають приймати до ЄС. Але, в усякому разі, повноправна участь України в новому НАТО дещо наблизила б до її того, що зветься євроатлантичною цивілізацією.

Але поведінка українських лідерів останніх днів чомусь нагадує героя анекдоту, котрий вічно кудись та вступить...