Хазяї

Приїзд до української столиці "капітанів російського бізнесу", ймовірно, найцікавіша з подій російсько-українського діалогу останніх часів. Візит російського прем'єра, майбутній державний візит до Москви українського Президента все це навряд чи можна називати новинами...

І нехай тисячу разів нам повторюють, що відбудеться перший державний візит Президента України в Росію - що, нам, необізнаним у протоколі, з цього, якщо Леонід Данилович відвідує московських друзів чи не щомісяця. От коли готували перший в історії державний візит президента Росії в Україну - так до цього візиту Єльцин і справді кілька років не відвідував Київ. Не їхав - і зась, аж довелося нашому Президенту кілька разів їхати до нього, пропонувати все ж таки відвідати з державним, ображатися... Однак чого згадувати про сумне? Борис Миколайович приїхав, тепер є нагода їхати Леоніду Даниловичу, але перед цим нам все ж таки запропонували подивитися на бізнесменів.

Вони повстали перед нами розважливими, усміхненими й прагматичними - стільки хороших слів, стільки точних рецептів було почуто нами під час круглого столу російських та українських підприємців, що, якби ми не знали новітньої російської економічної історії - мали б засинати спокійно під промови Володимира Гусинського, Михайла Ходорковського, Рема Вяхірєва - на жаль, лікується у славній Швейцарії Борис Березовський і ми обділені його інтеграційною промовою... На жаль...

За останні роки саме ці люди довели, як вміють вигравати, воювати і завойовувати - нафтові свердловини, телеканали, газети, підприємства... Все! Це вони створили суспільство, в якому слово "олігарх", як у давній Греції - просто професія.

Тепер-от приїхали сюди, і правильно - великий бізнес не знає кордонів. Тим більш - це ж не вони потребують нашої підтримки, а наш президент - їхньої. Себто - підтримки президента Єльцина. А хто, як не ці люди, допомогли президенту Росії виграти майже безнадійні вибори. Кому, як не їм може він доручити допомогти київському приятелю. От вони і приїхали - подивитися, чим приятель розрахується. Бізнес є бізнес, кінець кінцем!

Єльцин розрахувався з ними Росією після чого молоді реформатори з безнадійною настирливістю почали доводити нашим шановним гостям, що держава існує не тільки для задоволення інтересів сімох банкірів. Вони й досі не зрозуміли, ображаються, їх трусить при слові "Чубайс". Наш президент може розрахуватися з ними тільки Україною. І ніяких молодих реформаторів, щоб їх зупинити, у нас немає. І ніколи не було.

Звичайно, бізнес не може зупинятися на кордоні. Коли це бізнес, а не система олігархічних стосунків державної влади та її улюбленців. Економічна трагедія Південносхідної Азії яскраво довела, чим бізнес вільного світу відрізняється від "бізнесу", який визначається смертельно небезпечним поцілунком чиновника й підприємця. Нещодавно до Москви приїздив директор Міжнародного валютного фонду Мішель Камдесю, щоб - за його визначенням, поділитися з російськими лідерами повчальним уроком Південносхідної Азії. Точніше й не скажеш: росіяни наслідують і сьогодні саме цю модель, а наші гості - і її архітектори, і її витвір. Ми справді хочемо, щоб вони стали і нашими архітекторами, і нашими хазяями? Що ж, тоді - ласкаво просимо.

Москва