Даля ГРIБАУСКАЙТЕ: «Литва підтримувала й підтримуватиме прагнення України на шляху європейської інтеграції»

Учора Президент України Віктор Янукович здійснив офіційний візит до Литви. Цю поїздку було заплановано ще на середину грудня минулого року. Але чомусь Янукович вирішив відвідати Москву замість Вільнюса. Утім, буквально за годину до відльоту й цей візит було скасовано (нібито за згодою обох сторін).

Литва — одна з небагатьох країн Євросоюзу, яка постійно підтримує контакти з українською владою, тоді як деякі «старі» країни просто ігнорують вище керівництво України, висовуючи ультиматум щодо звільнення Юлії Тимошенко та Юрія Луценка.

Із президентом Литви Далею Грібаускайте, яка підтримує Київ на шляху до Євросоюзу, Янукович провів декілька зустрічей за останні роки. Нинішня — це фактично відповідь на її візит в Україну в травні 2012 року. Після двогодинних переговорів Президент України та його литовська колега підписали Дорожню карту розвитку стратегічного партнерства між Україною та Литвою на 2013 — 2014 рр. Як повідомила прес-служба Януковича, цей документ було підготовлено на виконання домовленостей, досягнутих під час візиту Грібаускайте в Україну в листопаді 2011 року. У ньому, зокрема, йдеться про конкретні завдання розвитку українсько-литовської співпраці в різних сферах. Таким чином, Дорожня карта має наповнити відносини між Києвом та Вільнюсом «протягом наступних двох років конкретним змістом». Окрім цього, під час зустрічі було також підписано Протокол VI засідання Ради президентів України та Литви й Угоду про співробітництво між Державною службою України з контролю за наркотиками та Департаментом з контролю за наркотиками, тютюном і алкоголем при уряді Литви.

Ця зустріч була для Януковича важливою, з огляду на те, що Литва головуватиме в ЄС в другому півріччі 2013 року. За її головування у Вільнюсі відбудеться саміт «Східного партнерства», на якому, як сподівається українська сторона, буде підписано Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Але, схоже, це буде не так просто зробити.

Як зазначила Грібаускайте, Євросоюз готовий підписати Угоду про асоціацію з Україною, якщо вона дуже чіткими й конкретними діями доведе, що здатна жити й діяти як європейська держава. «Україна важлива для Європейського Союзу. Литва підтримувала й буде підтримуватиме прагнення України на шляху європейської інтеграції. Однак європейське майбутнє України та її народу — тільки в руках самої України», — наголосила Даля Грібаускайте.

За її словами, Україна досягла відчутного прогресу, проте необхідні подальші кроки. Рада ЄС із закордонних справ у своєму висновку від 10 грудня 2012 підкреслила, що необхідно вдосконалювати виборчу систему, провести реформу правової та судової систем, гарантувати верховенство закону та безсторонність судів, продовжувати інші важливі внутрішні реформи.

Лідер Литви також зазначила, що ЄС із особливою увагою стежить за ходом справ, порушених проти політичних опонентів. А це, за її словами, відіграє істотну роль у відносинах між ЄС і Україною. Ускладнює діалог із ЄС і «селективне правосуддя», яке формує негативний політичний контекст. Тому від здатності України вирішити ці проблеми багато в чому залежатиме можливість підписання Угоди про асоціацію з ЄС.

Даля Грібаускайте чітко наголосила, що для підписання цієї Угоди про вільну торгівлю з ЄС Україна не може вступити до Митного союзу Росії. До того ж, додала вона, в Євросоюзі також стурбовані долею ув’язненої Тимошенко.

Зі свого боку український Президент зазначив, що процес євроінтеграції є тривалим, Україні не все вдається, але вона намагається робити висновки й не повторювати помилок. «Щодо тих проблем, які сьогодні виникають, ми шукаємо рішення. Я переконаний у тому, що вони будуть знайдені», — сказав Янукович. Водночас, як наголошує литовське Інтернет-видання Delfi.lt, українському Президентові «не вдалося розвіяти сумніви з приводу українського самовизначення». «Говорячи про Юлію Тимошенко в Україні, Президент дав зрозуміти, що готовий вирішити це питання, але тут же почав говорити про те, що верховенство закону має першорядне значення», — написало видання.

Разом із тим, Янукович сказав, що Україна приділить значну увагу євроінтеграційним питанням, у зв’язку з урахуванням головування Литви в Євросоюзі в другому півріччі цього року. Він також додав, що саміт Східного партнерства, який відбудеться в листопаді у Вільнюсі, матиме для України велике значення. «До цього часу, я сподіваюся, ми зробимо серйозні зрушення, й ми зобов’язані це зробити», — наголосив глава держави.

КОМЕНТАР

«Литва здатна відігравати активну роль у переговорах між ЄС та українською владою»

Рамунас ВІЛЬПІШАУСКАС, директор Інституту міжнародних відносин Вільнюського університету:

— У Литві очікують, що саміт Східного партнерства принесе істотний результат для відносин між Україною та ЄС і на цій зустрічі у верхах буде офіційно підписано Угоду про асоціацію, яка включає створення поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Тут також дуже чітко розуміють, що ці досягнення залежать від українського керівництва — наскільки воно впроваджуватиме установлені ЄС норми та відтворюватиме на практиці цінності Євросоюзу. Зокрема йдеться про принцип верховенства права, незалежність судової системи, не використання незаконних методів у переслідуванні політичних опонентів.

Литва, як член ЄС, також є країною, яка скоро візьме на себе повноваження головування в Євросоюзі здатна відігравати активну роль у переговорах між ЄС та українською владою і висловлювати очікування ЄС. Це добре розуміють як литовська верхівка, так і лідери Євросоюзу. Подальша інтеграція України в спільний ринок з ЄС, ведення політичного діалогу між Україною та Євросоюзом, дотримання цінностей, які є основними для Європейського договору — вони також, як очікується, будуть корисними для України.

Чи розуміють в Литві складність ситуації зі «справою Тимошенко» і те, що вона не повинна стати перепоною на шляху інтеграції до ЄС? Дійсно, в нас зараз вже немає наївних надій чи очікувань, щодо цієї справи. Однак з іншого боку, є очікування, що українська влада також розуміє важливість вирішення «справи Тимошенко» і доведе свою рішучість на шляху інтеграції до ЄС. Адже це принесе політичну користь і дасть значні економічні переваги Україні. Очевидно, що це складне рішення для української влади, але головне очікування — переваги від такого рішення — також мають чітко зрозуміти і в самій Україні.