Знакова постать в історії Франкового університету та України

У Львові вшанували пам'ять Михайла Осадчого

Онлайн-круглий стіл з присвятою письменнику, журналісту, доктору наук та дисиденту Михайлу Осадчому відбувся у Національному університеті імені Івана Франка. За інформацією пресового центру вишу, участь у засіданні взяли понад 80 працівників, студентів, випускників університету, журналістів та громадських діячів.

Михайло Григорович Осадчий – журналіст і письменник, дисидент, політичний в'язень, член-засновник Української асоціації незалежної творчої інтелігенції. Народився на Сумщині 22 березня 1936 року. Закінчив факультет журналістики Львівського університету, працював редактором і старшим редактором на Львівській телестудії. Викладав у Львівському університеті. Без аспірантури та наукового керівника написав і успішно захистив кандидатську дисертацію на тему «Журналістська діяльність Остапа Вишні». Водночас був  журналістом і літературознавцем, публікував художні твори. 1972 року його повість «Більмо» посіла 6-е місце серед 102 бестселерів у Франції.

Перебував на засланні через антирадянську пропаганду. Як зазначено на сайті ЛОДА, «обидва рази письменника арештували за звинуваченням в антирадянській агітації та пропаганді». Попри це, його повість «Більмо» переклали англійською, німецькою, французькою, іспанською, російською та китайською мовами: «Науковці наголошують: свого часу ця книжка спричинила справжній фурор серед української діаспори».

Після ув’язнення Осадчий повернувся до Львова, але змушений був працювати вантажником, двірником і кочегаром. 1993-го став доцентом кафедри журналістики Львівського університету. Водночас був почесним членом швейцарського відділення ПЕН-клубу, а також членом Львівського відділення Спілки письменників України. Помер у віці 58 років – у липні 1994-го. Похований на Личаківському цвинтарі. 

22 березня минуло 85 років від дня народження Михайла Осадчого. Зважаючи на карантинні реалії, вшанування його  пам’яті у Франковому університеті  відбувається цими днями.

Круглий стіл мав назву «Родивсь розповісти про відстань від волі до неволі».

Викладачі університету, колеги Осадчого поділились спогадами і думками щодо його творчості та діяльності.  «Це була надзвичайно сильна людина, – розповів, зокрема, про Михайла Осадчого поет і прозаїк, дисидент і громадський діяч Ігор Калинець. – Написавши «Більмо», він дуже вагався, чи можна її видавати. Не хотів вдруге потрапляти до в’язниці. Але потім вирішив, що не зможе жити, якщо не видасть цю повість. Прийняв свою долю і наважився. Потім таки опинився за ґратами. Проте жодного разу я не чув, щоб він жалів про це».

«Він був реальним творцем історії, – зазначив письменник та науковець Ігор Павлюк. – Ця парадоксальна єдність його чутливості, людяності та непідробного героїзму неабияк вражала. Йому хотілось вірити». 

«Нам варто пам'ятати про такі постаті, які всім серцем любили Україну, належно вшановувати своїх колег і старатись популяризувати таких велетнів духу серед громадськості», – підсумував зустріч проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку ЛНУ Володимир Качмар.

ЛНУ планує видати збірник доповідей або ж спогадів про Михайла Григоровича. І дуже важливо, що, за словами декана факультету журналістики з наукової і навчально-методичної роботи, доцента кафедри мови засобів масової інформації Андрія Яценка,  «Михайло Осадчий був, є і залишатиметься знаковою постаттю в історії Університету та України. А нинішні студенти факультету журналістики активно досліджують публіцистику Михайла Осадчого і готують різноманітні творчі проєкти».

У пресовому центрі ЛНУ наголошують на неймовірній атмосфері заходу, яка «не залишила байдужим абсолютно нікого, адже подарувала учасникам круглого столу непідробні емоції, дозволивши відчути й прожити нелегку долю борця за незалежність України як власну».

«Так мало ми згадуємо про наших дисидентів-політв'язнів. Але сьогодні цю прогалину заповнила зустріч із людьми, які мали що сказати про Михайла Осадчого, – відгукнулася на подію у Фейсбуку Звенислава Мамчур- Калинець – донька наших видатних Ігоря та Ірини Калинців, завідувач кафедри екології ЛНУ і депутат Львівської обласної ради. –  Щире дякую організаторам!».

Фото з ФБ-сторінки Звенислави Мамчур- Калинець

Знакова постать в історії Франкового університету та України

Знакова постать в історії Франкового університету та України

У Львові вшанували пам'ять Михайла Осадчого

Онлайн-круглий стіл з присвятою письменнику, журналісту, доктору наук та дисиденту Михайлу Осадчому відбувся у Національному університеті імені Івана Франка. За інформацією пресового центру вишу, участь у засіданні взяли понад 80 працівників, студентів, випускників університету, журналістів та громадських діячів.

Михайло Григорович Осадчий – журналіст і письменник, дисидент, політичний в'язень, член-засновник Української асоціації незалежної творчої інтелігенції. Народився на Сумщині 22 березня 1936 року. Закінчив факультет журналістики Львівського університету, працював редактором і старшим редактором на Львівській телестудії. Викладав у Львівському університеті. Без аспірантури та наукового керівника написав і успішно захистив кандидатську дисертацію на тему «Журналістська діяльність Остапа Вишні». Водночас був  журналістом і літературознавцем, публікував художні твори. 1972 року його повість «Більмо» посіла 6-е місце серед 102 бестселерів у Франції.

Перебував на засланні через антирадянську пропаганду. Як зазначено на сайті ЛОДА, «обидва рази письменника арештували за звинуваченням в антирадянській агітації та пропаганді». Попри це, його повість «Більмо» переклали англійською, німецькою, французькою, іспанською, російською та китайською мовами: «Науковці наголошують: свого часу ця книжка спричинила справжній фурор серед української діаспори».

Після ув’язнення Осадчий повернувся до Львова, але змушений був працювати вантажником, двірником і кочегаром. 1993-го став доцентом кафедри журналістики Львівського університету. Водночас був почесним членом швейцарського відділення ПЕН-клубу, а також членом Львівського відділення Спілки письменників України. Помер у віці 58 років – у липні 1994-го. Похований на Личаківському цвинтарі. 

22 березня минуло 85 років від дня народження Михайла Осадчого. Зважаючи на карантинні реалії, вшанування його  пам’яті у Франковому університеті  відбувається цими днями.

Круглий стіл мав назву «Родивсь розповісти про відстань від волі до неволі».

Викладачі університету, колеги Осадчого поділились спогадами і думками щодо його творчості та діяльності.  «Це була надзвичайно сильна людина, – розповів, зокрема, про Михайла Осадчого поет і прозаїк, дисидент і громадський діяч Ігор Калинець. – Написавши «Більмо», він дуже вагався, чи можна її видавати. Не хотів вдруге потрапляти до в’язниці. Але потім вирішив, що не зможе жити, якщо не видасть цю повість. Прийняв свою долю і наважився. Потім таки опинився за ґратами. Проте жодного разу я не чув, щоб він жалів про це».

«Він був реальним творцем історії, – зазначив письменник та науковець Ігор Павлюк. – Ця парадоксальна єдність його чутливості, людяності та непідробного героїзму неабияк вражала. Йому хотілось вірити». 

«Нам варто пам'ятати про такі постаті, які всім серцем любили Україну, належно вшановувати своїх колег і старатись популяризувати таких велетнів духу серед громадськості», – підсумував зустріч проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку ЛНУ Володимир Качмар.

ЛНУ планує видати збірник доповідей або ж спогадів про Михайла Григоровича. І дуже важливо, що, за словами декана факультету журналістики з наукової і навчально-методичної роботи, доцента кафедри мови засобів масової інформації Андрія Яценка,  «Михайло Осадчий був, є і залишатиметься знаковою постаттю в історії Університету та України. А нинішні студенти факультету журналістики активно досліджують публіцистику Михайла Осадчого і готують різноманітні творчі проєкти».

У пресовому центрі ЛНУ наголошують на неймовірній атмосфері заходу, яка «не залишила байдужим абсолютно нікого, адже подарувала учасникам круглого столу непідробні емоції, дозволивши відчути й прожити нелегку долю борця за незалежність України як власну».

«Так мало ми згадуємо про наших дисидентів-політв'язнів. Але сьогодні цю прогалину заповнила зустріч із людьми, які мали що сказати про Михайла Осадчого, – відгукнулася на подію у Фейсбуку Звенислава Мамчур- Калинець – донька наших видатних Ігоря та Ірини Калинців, завідувач кафедри екології ЛНУ і депутат Львівської обласної ради. –  Щире дякую організаторам!».

Фото з ФБ-сторінки Звенислави Мамчур- Калинець