Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Життя, присвячене... м’яті

Про здобутки провідної української Дослідної станції лікарських рослин
24 вересня, 10:14

«Мама», «Лідія», «Згадка», «Лебедина пісня» — що об’єднує ці красиві слова? Усі вони — назви сортів м’яти перцевої, що їх створили в Дослідній станції лікарських рослин Інституту агроекології та природокористування Національної академії аграрних наук України. Ця провідна в нашій країні установа в галузі лікарського рослинництва, яка розташована в селі Березоточа на Лубенщині, цьогоріч відзначила 105-річчя. Недарма вона постала саме тут — адже ще на початку XVIII століття в Лубнах була відкрита польова аптека, а з часом при ній організували й аптекарський город. На сайті станції dslr-naan.com.ua міститься прикметна статистика: в одній історичній довідці зазначено, що на Лубенщині 83% населення займалося заготівлею трав.

Поява цієї станції, першої в Російській імперії дослідної установи з вивчення лікарських рослин, стала втіленням мрії першого її директора — агронома Петра Гавсевича, секретаря Лубенського товариства сільського господарства. Спочатку дослідна станція була розташована на околиці Лубен, але вже 1925 року переїхала до Березоточі, де міститься і зараз. В історії установи бували різні — і звитяжні, і драматичні (з огляду на історичний час) етапи, а яким є сучасний?

«СТАНЦІЯ Є ЛІДЕРОМ ЗА КІЛЬКІСТЮ СТВОРЕНИХ СОРТІВ»

З цього запитання ми почали розмову з завідувачкою відділу селекції та насінництва Дослідної станції лікарських рослин Інституту агроекології Національної академії аграрних наук України, кандидатом сільськогосподарських наук, заслуженим працівником сільського господарства Наталією КУЦЕНКО.

— Попередні етапи були часом становлення установи. Зараз в установі інтенсивно працюють окремі напрямки. Зокрема, здійснюється селекційна робота — нині вісім видів рослин є об’єктами селекційних досліджень. Тож є і результати. На сьогодні дослідна станція є лідером за кількістю створених сортів, які визнані державою і занесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні, — це 33 сорти 29 видів рослин, оригінатором яких є Дослідна станція лікарських рослин.

— Наскільки складно створити новий сорт рослини? Скільки часу на це потрібно?

— Все залежить від виду рослин та від завдань, які ставить перед собою селекціонер. Так, створення одного із останніх сортів, а це сорт материнки, тривало приблизно 16 років. А, скажімо, з м’ятою селекційні дослідження проводяться з 1918 року практично безперервно. Щоб досягти певних успіхів у селекційній роботі з цією рослиною, необхідний неабиякий досвід і глибоке знання особливостей м’яти. Так, на всіх етапах досліджень, починаючи з 1918 року працювали лише чотири селекціонери. Серед них значних успіхів досягла Лідія Панасівна Шелудько, недарма її вважали королевою м’яти — адже 44 роки свого трудового шляху вона віддала саме цій вибагливій культурі. Але результат того вартий: шість сортів її авторства на сьогодні занесені до державного реєстру (зокрема, й усі зазначені на початку статті. — Авт.) і широко культивуються як в Україні, так і за її межами. Продовжує справу Лідії Панасівни її колега — кандидат сільськогосподарських наук Микола Петрович Колосович.

Таким чином, тривалість роботи селекціонера над створенням сорту залежить від того, які поставлені перед селекціонером цілі. Певна річ, це не один, не два і не три роки — це тривала копітка робота, на яку здебільшого ідуть десятки років.

Загалом лікарське рослинництво — це специфічний напрямок сільськогосподарського виробництва, а лікарські рослини — виняткові культури. У нас бувало таке, що розпочинали селекційні дослідження, здійснювали досить великий обсяг робіт, але потім з певних причин були змушені ці дослідження згортати. Наприклад, усім відома сьогодні культура — маруна цинерарієлиста (лат. Pyrethrum cinerariifolium, рос. ромашка далматская). Це природний піретроїд (інсектицид), і її сировина — квіти, використовувалася для лікування педикульозу, особливо в період до і після Другої світової війни, коли ще не було створено синтетичних препаратів. Коли ж такі синтетичні препарати з’явилися і були набагато дешевшими за природні засоби, зрозуміла річ, її значення зменшилося. На тривалий час про цю культуру забули. Але сьогодні, з огляду на розвиток органічного землеробства, для якого актуальним є захист від шкідливих комах та кліщів, про цю рослину згадали, відновили те, що підтримувалося в колекціях десятками років.

Ще один майже класичний приклад: свого часу дуже великий попит мали васильки камфорні, що були джерелом камфори. Після того як розробили технологію виробництва напівсинтетичної камфори, яка забезпечувала значне здешевлення продукції, ця культура до певної міри втратила попит і змінила своє призначення.

Тож напрямки селекції змінюються відповідно до критеріїв нормативних вимог, зокрема фармакопейних. Усім відома валеріана лікарська, яка в селекційному процесі бере участь уже понад 100 років. Але критерії до оцінки якості сировини були на всіх етапах досить різними. Понад 30 років тому якість коренів культури оцінювали за вмістом валепотріатів, на сьогодні ж сировину стандартизують за вмістом сесквітерпенової кислоти.

Тому попередні напрацювання дослідників залишаються певною основою, джерелом для подальшої роботи. На сьогодні нашими визначальними орієнтирами є норми вітчизняної та європейської фармакопеї.

Наші сорти вирощують на широких площах спеціалізовані господарства, а споживачами готової сировини є фармацевтичні підприємства України та різноманітні заготівельні фірми, адже лікарські рослини використовують підприємства різних галузей економіки. Поліпшена сировина сучасних сортів з підвищеним вмістом біологічно активних речовин використовується для переробки і створення фармацевтичних препаратів, які ми вже бачимо в аптечній мережі. Наприклад, у співпраці з корпорацією «Артеріум» ми створювали нові сорти алтеї лікарської та материнки звичайної для підвищення якості сировинної бази всім відомих фітопрепаратів: «Мукалтин», «Алтейка», «Уролесан» та інших.

ДЕКОРАТИВНІ СОРТИ Й ЕФІРНА ОЛІЯ

— Як ви прийшли у цю професію, на цю роботу?

— Я прийшла у цю професію далекого 1989 року. У Дослідній станції лікарських рослин проходила виробничу практику і по закінченні інституту продовжила роботу у відділі селекції. У лютому 2022-го виповниться уже 31 рік, як я працюю в установі. Робота дуже цікава, інакше я не закінчувала б аспірантури Інституту рослинництва імені В. Я. Юр’єва НААН і не захищала б дисертації. Дослідження взагалі є цікавими, оскільки цікавими є об’єкти вивчення та підходи, індивідуальні та особливі для кожного виду лікарських рослин, а ще додатковий бонус — широкі можливості використання.

Останніми роками з десяток лікарських рослин у селекційному процесі перестали розглядати як об’єкти одновекторного використання, тобто оцінювати лише як джерело отримання сировини для фармацевтичної промисловості. Упродовж тривалої дослідницької роботи з цими культурами формуються величезні колекції вихідного матеріалу і створюються унікальні форми, які ми тепер додатково оцінюємо за декоративністю. Погодьтеся: лікарські рослини ще й прекрасні декоративні види. Якщо рослина характеризується тривалим цвітінням, але з якихось причин не придатна для фармацевтичної промисловості, такі зразки ми розглядаємо в іншому контексті — створення декоративних сортів. Врешті-решт, лікарські рослини — прекрасна кормова база для бджільництва, а в Україні цей напрямок нині доволі інтенсивно розвивається.

Перспективним напрямком досліджень є й створення сортів ефіроолійних культур, з огляду на те, що Нікітський ботанічний сад та Сімферопольський інститут ефіроолійних та лікарських культур НААН нині залишилися на тимчасово окупованій території. А також — що відбуваються і певні кліматичні зміни, сонячна активність збільшується, стає тепліше. Тому, перспективи вирощування ефіроолійних культур є і на півдні України, і в центральному регіоні. У зв’язку з цим почали працювати над напрямком не лише створення нових сортів ефіроолійних культур, а й розробки технологій вирощування таких рослин за нових умов.

ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЕКСПЕДИЦІЇ

— Селекція близька мені, позаяк я все своє творче життя віддала саме цьому напрямку. Але є й інші, не менш важливі й значимі напрямки нашої роботи, — продовжує розповідь Наталія Іванівна. — Перший із них, який визначає всю подальшу ефективність роботи установи, — це вивчення вмісту біологічно активних речовин, або ж фітохімічні дослідження. Якість роботи всіх напрямків дослідної станції визначається саме вмістом біологічно-активних сполук у фармацевтичній сировині. Тому ще під час створення закладу 1916 року цей напрямок в установі з’явився найпершим. Оскільки наукові основи вивчення вмісту біологічно активних речовин, їхньої природи, відпрацювання методичних аспектів їх вилучення і збереження в сировині — це підґрунтя ефективного і раціонального використання лікарських рослин, цей напрямок у дослідній станції продовжує розвиватися. На жаль, окремого наукового відділу на сьогодні у нас немає, але ці дослідження проводяться у відділі екології та фармакогнозії.

Іншим важливим напрямком та об’єктом пильної уваги дослідників є розробка технологій вирощування лікарських рослин. Ідеться також про самі агротехнічні вимоги, які забезпечують оптимальні умови для росту й розвитку рослин і забезпечують умови для розкриття потенціалу сортів. А це і способи розмноження, терміни сівби, необхідна площа та елементи живлення, енергоощадливість в умовах стрімких змін клімату. А також комплекс досліджень з питань захисту лікарських культур від шкідників та хвороб, екологічна безпечність і ще багато-багато іншого. У цьому напрямку Дослідна станція лікарських рослин має значні напрацювання: для більш ніж 80 видів рослин розроблені, удосконалені та апробовані технологічні аспекти вирощування. Тобто питання технології вирощування лікарських культур — одна із невід’ємних складових діяльності нашої установи. На сьогодні актуальним напрямком досліджень є відпрацювання питань, пов’язаних із застосуванням краплинного зрошення в лікарському рослинництві.

На жаль, сьогодні не можемо осилити напрямок з механізації, який активно розвивався до 1998 року. Для лікарського рослинництва характерним є активне залучення ручної праці, і власне ці розробки були орієнтовані на його скорочення. Свого часу були розроблені машини для механізації процесів збирання та післязбиральної доробки лікарської сировини, де коефіцієнт ручної праці найвищий — самохідний ромашкозбиральний комбайн, обладнання для сортування сировини, для мийки коренів тощо.

Ще одним із важливих напрямків діяльності дослідної станції є дослідження з ресурсознавства та інтродукції. На сьогодні не всі види лікарських рослин, які використовують фармацевтична, парфумерно-косметична та харчова промисловість, введені в культуру, тобто вирощуються. Є сировинні види, які зростають у природних угрупованнях у кількостях, достатніх для забезпечення внутрішньодержавних потреб та експорту. Тому одним із традиційних напрямків досліджень є встановлення ресурсного потенціалу і термінів відтворення запасу сировини цих видів після заготівельних робіт як основ невиснажливого їх використання.

Разом з цими дослідженнями проводиться і пошукова робота. Зокрема, здійснюється оцінка та збір зразків генофонду лікарських рослин природних угруповань як вихідний матеріал для інтродукційних і селекційних досліджень. Відібраний насіннєвий і садивний матеріал є джерелом і донором окремих господарсько-цінних ознак, а також вихідним матеріалом для інтродукції — першого кроку у вирощуванні лікарських рослин та селекційного процесу.

Спільні з іншими науковими установами НААН експедиції відбуваються щорічно — цього року експедиція працювала в межах Тернопільської та Чернівецької областей.

— Чи проводяться екскурсії на станцію?

— Дослідна станція лікарських рослин ІАП — установа, яка відкрита для відвідувачів. Щорічно ми проводимо міжнародні та всеукраїнські конференції, в яких беруть участь науковці, викладачі й студенти. Для виробничників уже традиційно проводимо дні поля та семінари. До 100-річчя заснування установи створено власний демонстраційний полігон сортового ресурсу, на якому представлені 44 сорти рослин. До слова, з сортовим ресурсом лікарських рослин можна ознайомитися і в експозиції Виставкового-інноваційного центру Національної академії аграрних наук, який розміщений у селі Ксаверівка Друга Васильківського району Київської області, там представлено 30 сортів лікарських рослин селекції нашої установи.

Екскурсії у нас проводяться щорічно з весни до початку осені й передусім на колекції ботанічного розсаднику та полігон. Обмеження були лише під час карантину. Приїжджають познайомитися з різноманіттям лікарських рослин переважно викладачі й студенти навчальних закладів, школярі, садівники-аматори, останнім часом дедалі частіше відвідують пасічники. Адже одним із важливих напрямків діяльності дослідної станції є просвітницька робота і база практики для студентів. Тривалий час дослідна станція була провідною базою практики для студентів фармацевтичних вишів СРСР — щорічно удосконалювали свої знання і набували практичних навичок понад 500 студентів та викладачів. І зараз ми співпрацюємо, зокрема, з Черкаською медичною академією (там є фармацевтичний факультет), Києво-Могилянською академією, Університетом біоресурсів та природокористування, Полтавським аграрним університетом, іншими вишами і науково-дослідними установами.

«ЧАСТИНА ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН Є ОТРУЙНИМИ, ТОМУ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ПОТРЕБУЄ ПЕВНОГО РІВНЯ ЗНАНЬ»

— Як ви ставитеся до любительського вирощування та використання лікарських рослин? Можливо, є певні застереження чи поради для таких людей?

— Застосовувати лікарські рослини має фахівець, який розуміється на цьому. Деякі лікарські рослини містять отруйні або сильнодіючі речовини, тому їх використання потребує певного рівня знань, доволі високого і, зрозуміло, не інтернетного. Адже трапляються випадки, коли один вид рослин плутають з іншим, збирають і навіть вирощують сировину зовсім інших видів. До речі, наша заступник директора Людмила Анатоліївна Глущенко, ботанік, кілька років тому виступила як експерт у судовій справі, в якій позивачами були люди, котрі придбали у горе-цілителя якийсь «дуже помічний» засіб на основі начебто цінної лікарської рослини. Вони вжили засіб і опинилися в дуже тяжкому стані. А, як згодом виявилося, цей засіб було виготовлено із іншого й досить отруйного виду. Тож такі випадки в нашому житті мають бути зведені до мінімуму.

Щодо самого культивування лікарських рослин — на сьогодні це справді перспективна сфера діяльності. У цьому напрямку зараз активно працюють у різних областях країни і невеликі господарства, і великі агрофірми. Це можливість і отримання додаткового прибутку, і ефективного використання своїх земельних ділянок. Тим паче, що в Україні є підприємства, які активно експортують лікарську сировину. Для наукової підтримки такої діяльності в дослідній станції щорічно проводяться навчання, пов’язані з особливостями вирощування, ідентифікації сировини, критеріями оцінки якості рослин. Нещодавно ми підготували такі рекомендації для одного миколаївського підприємства: за якої температури висушується рослина, на якій фазі збирається, який термін зберігання, чи варто і як подрібнювати сировину тощо.

Також ми проводимо навчання для груп і за бажанням індивідуальні з різних напрямків: щодо технології вирощування, підбору сортів, оптимальних для певної зони, ідентифікації сировини, її післязбиральної доробки та зберігання. До прикладу, вкрай важливо розрізняти такі види, як хвощ польовий та хвощ лісовий: один вид лікарський, інший — отруйний. Домішка іншого виду може бути неприпустимою й зіпсувати заготівельникам усю партію сировини.

А взагалі лікарські рослини — це неповторний і захопливий світ!

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати