Запрошення до діалогу

Наприкінці 2016 року моє життя кардинально змінилось через найулюбленішу ще з дитинства вулицю – Андріївський узвіз. Коли живеш звичайним, а не активним життям, в розумінні активної громадської позиції, не помічаєш того, що відбувається навколо тебе. Моя постійна зайнятість завжди була пов’язана з динамічною роботою у комерційному секторі на різних рівнях, посадах та особистою відповідальністю за результат. Майдан 2013-2014 років був єдиним випадком моєї участі в громадському житті країни. Одного разу довелося прямо з Інститутської поїхати у відрядження, у січні 2014-го.

Мене знайшло моє (або то я знайшов своє), коли вперше побачив чорний саркофаг на Узвозі та був шокований настільки, що підтримати прийшов людей, які не побоялись стати проти Порошенка та розпочали діяти. Тоді у більшості не було розуміння ні глибини проблем з Андріївським, ні що з цим робити. Ми просто робили те, що могли: інформували людей, отримували досвід та розуміли, що між людьми, які мешкають в одному місті – прірва.  

У березні 2017 року на перших зборах киян, які в мороз розповідали людям про будівлю Театру на Подолі, у мене була пропозиція: якщо кожен з нас відчуває та розуміє спільну мету, а це збереження історичного Києва, розпочинаючи з Андріївського узвозу, приведенням до ладу території ДІАЗ «Стародавній Київ» та завершуючи іншими окремими пам’ятками, треба об’єднуватись. Так було фактично створено ГО «Громада Андріївський Узвіз» - унікальну організацію, яка донині існує та працює, незважаючи на всі спроби знищити та дискредитувати її.

За весь час існування організація не отримала жодного гранту від іноземних або вітчизняних об’єднань і не має такої самоцілі. Є організації, політики та окремі кияни, яких неможливо купити та залякати, можна спробувати морально вбити або спробувати сформувати негативний образ з брехні та дискредитувати. Таким ділкам потрібно та важливо зрозуміти. Є звинувачення? Повинен бути факт. Є приклад, який мотивував мене до написання даного матеріалу.

Понад тиждень триває кампанія зі спробою дискредитації  #Музею на Поштовій площі та  правління  ГО «Громада Андріївський Узвіз». Звинувачення лунають нібито через отримання грошей від забудовників за припинення протестів, нецільове використання грантів, шахрайство  та інші дії, які кваліфікуються, як злочинні, але чомусь не мають жодного фактичного підтвердження. Це опубліковано на декількох інтернет-ресурсах та в соціальних мережах.

Тож, думаю, час звернутися до кожного, хто багато  років займається громадською діяльністю в місті Києві із пропозицією, яка, на перший погляд, наївна та фантастична водночас (мене зрозуміють ті, хто знає, наскільки складна, а іноді взагалі неможлива комунікація між громадськими організаціями, об'єднаннями чи окремими активними громадянами). Причини розпорошеності є природні і є штучні, які ініціюються окремими особами для дестабілізації та внесення дисбалансу у громадянське суспільство.

Ніхто з нас не мав правової підтримки в цих питаннях від держави. Тому захист себе, власного імені, організації – це тільки наша справа, і кожен робить її так, як розуміє. У столиці активні кияни протистоять багатьом мотивованим групам, які мають матеріальний, політичний та людський ресурс для вирішення завдань будь-якої складності. Реалії сьогодення такі, що матеріальне та особисте превалює над суспільноважливим, що дає змогу безвідповідально розпочинати інформаційні кампанії проти громадських організацій або окремих діячів через ЗМІ. Скажімо, дехто фінансує затяжні судові процеси. 

Мета, цілі, інструменти впливу  рейдерів відслідковуються достатньо швидко. У громадському секторі теж є свої правила і закони. Є ідеологічні організації, є  так звані комерційні, є чітко проєктні, але існують ще більш цікаві, які намагаються бути одразу всім. Саме цей варіант небезпечний для всіх.

На мою думку, час активізму ради активізму вже минув, і громадська діяльність сьогодні складна справа, яка має певні вимоги та повне розуміння відповідальності за власні дії та багато інших складових, які раніше не були характерні для НУО.

Тож звертаюсь із пропозицією щодо  створення ради представників НУО міста для розробки норм та правил діяльності, морально-етичного кодексу та рейтингу організацій. Я не стверджую, що саме так це повинно бути. Це лише пропозиція та запрошення до діалогу всіх, хто розуміє, що поки ми самі не наведемо лад в громадському секторі, не визначимо, хто є хто, ми ж і будемо завжди під загрозою наклепу, маніпуляцій та іншого впливу та тиску, який ставить під загрозу будь-яку результативну діяльність.

Я впевнений, що тільки через своєрідний внутрішній аудит громадського сектору ми зможемо отримати реальну інформацію, яка дасть змогу розставити всі крапки над всіма буквами.

P. S. Незважаючи ні на що, #МузейНаПоштовій площі два роки та три місяці живе і розвивається. Створено першу експозицію музею, яку відвідало дуже багато людей. Проведено конкурс на кращу концепцію створення історико-культурного, туристичного центру «Річкова Брама Києва», який мали честь презентувати минулого жовтня у Кракові. Започатковано молодіжний потужний проєкт та проведено перший студентський форум Heritage Reloading. Готуємо ще кілька цікавих новин…